Рішення № 94361412, 22.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021Справа № 910/11697/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" м. Києва

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 27294,68 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ:

у серпні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 21 січня 2020 р. по вул. Амосова, 12 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Nissan", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням його власника ОСОБА_1 , та "Renault", д.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Nissan", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 27294,68 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Nissan" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту "Класік" № 128039а9кг від 21 травня 2019 р. страхове відшкодування в розмірі 27294,68 грн.

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 27294,68 грн. боргу, а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав у розмірі 15547,91 грн., проти решти позову заперечував, посилаючись на визначення позивачем розміру шкоди без урахування зносу забезпеченого автомобіля.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2020 р. по вул. Амосова, 12 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Nissan", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням його власника ОСОБА_1 , та "Renault", д.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Це підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 21 січня 2020 р.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Nissan", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 27294,68 грн., розмір якої позивачем визначено на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 24 січня 2020 р., рахунків №№ 00044 від 24 січня 2020 р., 00139 від 20 березня 2020 р. складених Фізичною особою-підприємцем Амелькіним Сергієм Миколайовичем.

Доводи відповідача щодо обставин ДТП та характеру завданих у зв`язку з цим пошкоджень потерпілому у ній автомобілю з посиланням на висновок експерта за результатами проведення транспортно-трасологічного дослідження щодо механізму та обставин утворення пошкоджень на автомобілях № 2020-0308 від 5 серпня 2020 р. суперечать вищевказаному повідомленню про дорожньо-транспортну пригоду, не грунтуються на інших доказах, тому є непереконливими.

Позивач як страховик згідно платіжних доручень №№ 637346 від 30 січня 2020 р. та 654927 від 24 березня 2020 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Nissan" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту "Класік" № 128039а9кг від 21 травня 2019 р. страхове відшкодування в розмірі 27294,68 грн.

Відповідно до вимог п.п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З поданого відповідачем витягу з програми "AudaHistory" на базі програмного комплексу для визначення вартості матеріального збитку "Audatex" вбачається, що складові частини кузова автомобіля "Nissan", д.н. НОМЕР_1 , відновлювали ремонтом.

Отже, виходячи з вимог п. 7.39 Методики при визначенні розміру завданої внаслідок спірної ДТП шкоди необхідно застосовувати коефіціент фізичного зносу пошкодженого автомобіля "Nissan".

Згідно розрахунку коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ № 36-D/69/3 від 7 травня 2020 р., складеного аварійним комісаром ОСОБА_4 , коефіціент фізичного зносу указаного автомобіля становить 0,621. У зв`язку з цим вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу становить 16949,99 грн. (27294,68 х 0,621).

Доказів, які б спростовували такий розмір фізичного зносу, суду не надано.

Тому суд приймає розрахунок № 36-D/69/3 від 7 травня 2020 р. як належний доказ оціненої шкоди внаслідок спірної ДТП.

Доводи позивача щодо більшого розміру шкоди суперечать вимогам ст. 29 Закону та зібраним у справі доказам, тому є необґрунтованими.

Виплата позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування без урахування зносу пошкодженого транспортного засобу не тягне обов`язку відповідача як страховика за договором обов`язкового страхування здійснити страхову виплату без урахування такого зносу.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Винним у вчиненні вищевказаної ДТП є ОСОБА_3 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 21 січня 2020 р., складеним за згодою обох учасників ДТП, в яких ОСОБА_3 визнав себе винним.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автомобіля "Renault", д.н. НОМЕР_2 , була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6123785 на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту "Класік" № 128039а9кг від 21 травня 2019 р. перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Доказів сплати відповідачем позивачу суми страхового відшкодування у повному обсязі суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 16949,99 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" м. Києва (01133, м. Київ, б-ар Лесі Українки, 26, 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" м. Києва (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 16949,99 грн. боргу, 1305,34 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар