Рішення № 94361384, 13.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2021Справа № 924/113/19Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Василенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Стожари"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної реєстрації Хмельницької міської ради та Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард"

про визнання недійсними декларації про початок виконання будівельних робіт реконструкції приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 м. Хмельницького, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 15.02.2013 року за №083130490166 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації реконструкції магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 28.02.2013 року № ХМ 143130590223; визнання недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно №1615446 від 12.04.2013 року та cвідоцтво про право власності на нерухоме майно магазину загальною площею 113,8 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому від 12.04.2013 року індексний № 2361368; зобов`язання усунути з боку товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 0,0022 га ПрАТ "Стожари" шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача

та за зустрічним позовом Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард"

до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

про визнання незаконним рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196), скасувавши його та усі записи у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки; зобов`язання державного кадастрового реєстратора виключити (вилучити) із Державного земельного усі відомості (записи) про земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196); визнання недійсним (незаконним) державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н ХМ №247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією з моменту внесення до нього 15.09.2000 змін (виправлень), скасувавши його.

Представники учасників справи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Стожари" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард", м. Хмельницький про визнання недійсними декларації про початок виконання будівельних робіт реконструкції приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 м. Хмельницького, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 15.02.2013 року за №083130490166 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації реконструкції магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 28.02.2013 року № ХМ 143130590223; визнання недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно №1615446 від 12.04.2013 року та cвідоцтво про право власності на нерухоме майно магазину загальною площею 113,8 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому від 12.04.2013 року індексний № 2361368; зобов`язання уcунути з боку товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" (Відповідача-3) будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 0,0022 га ПрАТ "Стожари" шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що 28.02.2013 року інспекцією ДАБК у Хмельницькій області (відповідач-1) видано товариству з повною відповідальністю "Галицький ломбард" декларацію про готовність обєкта до експлуатації, а саме реконструкція приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 у м. Хмельницький загальною площею будівлі 113,8 кв.м. 12 квітня 2013 року реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області та Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області здійснено реєстрацію права власності на приміщення магазину загальною площею 113,8 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля,71 в м. Хмельницькому за ТзПВ "Галицький Ломбард", та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №2361368 від 12.04.2013 року і витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2013 р. № 2366031. Звертає увагу, що ТзПВ "Галицький Ломбард" були внесені недостовірні дані в декларацію при її заповненні. Робить висновок про те, що реєстрація декларацій сприяла по суті незаконному привласненню ТзПВ "Галицький Ломбард", як земельної ділянки Хмельницької міської ради так і частин земельної ділянки ПрАТ "Стожари" розміром 0,0022 га., що додатково підтверджено висновком експертизи № 738/14 та додатком №1 до цього висновку. Наголошує на тому, що протиправні дії відповідачів 1, 2 призвели до порушення прав ПрАТ "Стожари" та прав територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, на землях яких без їх відома створено і зареєстровано обєкт нерухомості. Зазначає, що ПрАТ "Стожари" є належним законним землекористувачем земельної ділянки площею 0,16 га. по вул. Проскурівського підпілля, 73 у м. Хмельницькому з 14 червня 1994 року, що підтверджується на його думку, розпорядженням №1575 Хмельницької міської ради від 14.06.1994 року, державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХМ № 001807 № 247, актом встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ПрАТ "Стожари" від 29.05.2013 року, кадастровий план земельної ділянки від 30.05.2013 року.

23.12.2019 Товариством з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" подано зустрічну позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Стожари", м. Хмельницький, Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький про: визнання незаконним рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196), скасувавши його та усі записи у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки; зобов`язання державного кадастрового реєстратора виключити (вилучити) із Державного земельного усі відомості (записи) про земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196); визнання недійсним (незаконним) державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н ХМ №247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією з моменту внесення до нього 15.09.00р. змін (виправлень), скасувавши його.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2020 зустрічний позов Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання незаконним рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196), скасувавши його та усі записи у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки; зобов`язання державного кадастрового реєстратора виключити (вилучити) із Державного земельного усі відомості (записи) про земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196); визнання недійсним (незаконним) державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н ХМ №247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією з моменту внесення до нього 15.09.00р. змін (виправлень), скасувавши його прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/113/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Стожари", м. Хмельницький до: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард", про визнання недійсними декларації про початок виконання будівельних робіт реконструкції приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 м. Хмельницького, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 15.02.2013 року за №083130490166 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації реконструкції магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 28.02.2013 року № ХМ 143130590223; визнання недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно №1615446 від 12.04.2013 року та cвідоцтво про право власності на нерухоме майно магазину загальною площею 113,8 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому від 12.04.2013 року індексний № 2361368; зобов`язання усунути з боку товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 0,0022 га ПрАТ "Стожари" шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №924/113/19.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2020 справу №924/113/19 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2020 у справі №924/113/19 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

16.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 924/113/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 прийнято справу № 924/113/19 до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче засідання призначено на 13.07.2020.

07.07.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про витребування доказів.

13.07.2020 представником відповідача 3 за зустрічним позовом подано відзив на позовну заяву.

13.07.2020 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 13.07.2020 представники позивача за первісним позовом з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю причин неможливості отримати такі докази самостійно.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 10.08.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

22.07.2020 представником відповідача 2 за первісним позовом подано письмові пояснення.

03.08.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки позивачем за первісним позовом не наведено існування обставин, які у відповідності до приписів ст. 226 ГПК України є підставою для залишення зустрічного позову без розгляду.

Також, 03.08.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про заміну відповідача правонаступником, згідно якого позивача за первісним позовом просить здійснити заміну відповідача - 1 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на її правонаступника - Центрально-Західне міжрегіональне головне управління Державної інспекції містобудування. Однак, з огляду на відсутність зареєстрованої у встановленому порядку юридичної особи - Центрально-Західного міжрегіонального головного управління Державної інспекції містобудування, що виключає можливість правонаступництва, судом відмовлено у задоволенні означеного клопотання.

10.08.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано письмові пояснення.

У судове засідання 10.08.2020 представники позивача за первісним позовом з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 21.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 21.09.2020 представники учасників справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 19.10.2020.

19.10.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано письмові пояснення.

Судове засідання 19.10.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 підготовче судове засідання призначено на 16.11.2020.

26.10.2020 представником відповідача 1 за первісним позовом подано клопотання про зупинення провадження у справі, за результатами розгляду якого, з огляду на відсутність як права, так і обов`язку суду зупинити провадження у справі до завершення ліквідаційної процедури однієї із сторін спору та встановлення її правонаступника, судом відмовлено у задоволенні означеного клопотання.

У судове засідання 16.11.2020 представники позивача за первісним позовом з`явились, інші учасники судового процесу не з`явились.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

11.12.2020 представником відповідача 2 за первісним позовом подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

14.12.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

У судове засідання 14.12.2020 представники учасників справи не з`явились.

За результатами судового засідання судом відкладено розгляд справи на 13.01.2020.

У судове засідання 13.01.2021 учасники судового процесу не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки представниками позивачів за первісним та зустрічним позовами подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а неявка представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням від 14.06.1994 № 1575 «Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам» ресторану «Україна» (вул. Котовського, 73) виділено земельну ділянку площею 0,16 га.

На підставі зазначено розпорядження 21.12.1995 Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Стожари» (далі - позивач за первісним позовом), видано державний акт серії І-ХМ № 001807 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,15 га, розташованою під приміщенням ресторану «Україна» та складськими приміщеннями.

15.09.2000 інженер-землевпорядник відділу земельних ресурсів та земельної реформи виконавчого комітету Хмельницької міської ради Ткачук М. вніс зміни до державного акта серії І-ХМ № 001807 у частині плану зовнішніх меж землекористування та площі земельної ділянки, а саме зміни у землекористуванні номер на плані-1, площа 0,01 га.

У 2013 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування у м. Хмельницькому, вул. Проскурівського підпілля, 73 ПрАТ "Стожари", в якій визначено, що межі земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:006:0196, розташованої за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 73, площею 0,1600 га, наданої ПрАТ "Стожари", закріплено в натурі (на місцевості) наявною цегляною огорожею та стінами будівель. Власники/користувачі суміжних земельних ділянок щодо встановлених меж претензій не заявили.

В свою чергу, 24.04.2012 ДАБІ у Хмельницькій області було складено протокол № 00310 за наслідком проведеної позапланової перевірки Товариства з повною відповідальністю «Галицький ломбард» (далі - позивач за зустрічним позовом), яким встановлено порушення, яке полягає у самовільному розширенню магазину на землях виділених під благоустрій території.

04.05.2012 Інспекцією винесено постанову без номера, про притягнення Товариства з повною відповідальністю "Галицький ломбард" до адміністративної відповідальності, відповідно до п.п. 2 п. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 10 940,00 гривень.

Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, основних стандартів і правил від 24.04.2012 вимагалось знести самовільно добудовані приміщення, зокрема торговий зал та вхідний тамбур в місячний термін з дня винесення припису.

31.05.2012 Інспекцією складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при проведенні позапланової перевірки щодо виконання Товариства з повною відповідальністю "Галицький ломбард" вимог припису Інспекції від 24.04.2012, якою встановлено, що вимоги припису про знесення самовільно добудованих приміщень не виконані.

15.02.2013 зареєстровано Декларацію про початок будівельних робіт - реконструкцію приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому, яка подана ТзПВ "Галицький ломбард" - 13.02.2013, а 28.02.2013 року Інспекція реєструє Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013, апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі № 924/267/13-г задоволено. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі № 924/267/13-г, яким задоволено позов ДАБІ у Хмельницькій області, про знесення самочинно побудованої прибудови до магазину "Піраміда", площею 36,8 кв. м по вулиці Проскурівського підпілля, 71 м. Хмельницького - скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1689/13 від 02.07.2015, залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2015, яким ТзПВ "Галицький Ломбард" відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994 №1575 в частині відведення Хмельницькій виробничо-комерційній фірмі "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") під ресторан "Україна" по вул. Котовського (Проскурівського підпілля), 73 в постійне користування частини (в частині) земельної ділянки площею 0,01 га, в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 р/н ХМ №247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією, в частині внесених до нього змін (щодо частини земельної ділянки площею 0,01 га) - а саме змін в користуванні номер на плані - 1, площею 0,01 га, вчинених 15.09.2000.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 та постановою Верховного Суду від 13.09.2019, у справі № 924/224/16 за позовом Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 21.12.1995 серії ХМ № 247 з моменту внесення до нього 15.09.2000 змін і його скасування; визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки (6810100000:01:006:0196) та зобов`язання скасувати цю реєстрацію, у задоволенні позову відмовлено.

Приватне акціонерне товариство "Стожари", звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними декларації про початок виконання будівельних робіт реконструкції приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 м. Хмельницького, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 15.02.2013 року за №083130490166 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації реконструкції магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 28.02.2013 року № ХМ 143130590223; визнання недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно №1615446 від 12.04.2013 року та cвідоцтво про право власності на нерухоме майно магазину загальною площею 113,8 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому від 12.04.2013 року індексний № 2361368; зобов`язання уcунути з боку товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" (Відповідача-3) будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 0,0022 га ПрАТ "Стожари" шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача, зазначає про те, що 28.02.2013 року інспекцією ДАБК у Хмельницькій області (відповідач-1) видано товариству з повною відповідальністю "Галицький ломбард" декларацію про готовність обєкта до експлуатації, а саме реконструкція приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 у м. Хмельницький загальною площею будівлі 113,8 кв.м. 12 квітня 2013 року реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області та Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області здійснено реєстрацію права власності на приміщення магазину загальною площею 113,8 кв.м. по вул. Проскурівського підпілля,71 в м. Хмельницькому за ТзПВ "Галицький Ломбард", та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №2361368 від 12.04.2013 року і витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2013 р. № 2366031. Звертає увагу, що ТзПВ "Галицький Ломбард" були внесені недостовірні дані в декларацію при її заповненні, в зв`язку з чим, реєстрація декларацій сприяла по суті незаконному привласненню ТзПВ "Галицький Ломбард", як земельної ділянки Хмельницької міської ради так і частин земельної ділянки ПрАТ "Стожари" розміром 0,0022 га. та зазначає, що протиправні дії відповідачів 1, 2 призвели до порушення прав ПрАТ "Стожари" та прав територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, на землях яких без їх відома створено і зареєстровано об`єкт нерухомості.

ТзПВ "Галицький Ломбард" в свою чергу, заперечуючи проти первісного позову зазначає, що вимога про визнання недійсним декларацій не підлягає задоволенню, оскільки після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання. ТзПВ "Галицький Ломбард" зазначає, що сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення. ТзПВ "Галицький Ломбард" заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що визнання недійсним свідоцтва на нерухомий об`єкт не призводить до його фізичного знищення, а відтак не може захистити порушене право позивача, на захист якого він звернувся до суду, а отже позивачем за первісним позовом обрано неефективний спосіб захисту. Крім того, ТзПВ "Галицький Ломбард" зазначає, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, змінює і не припиняє певні права та обов`язки, оскільки не є правочином. ТзПВ "Галицький Ломбард" також зазначає, що вимога про зобов`язання усунути з боку товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 0,0022 га ПрАТ "Стожари" шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача не може бути задоволена, оскільки не передбачає покладення на відповідача реального зобов`язання.

Також, ТзПВ "Галицький Ломбард" заявлено про застосування строків позовної давності.

В свою чергу, Товариство з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" звертаючись із зустрічною позовною заявою про: визнання незаконним рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196), скасувавши його та усі записи у Поземельній книзі щодо цієї земельної ділянки; зобов`язання державного кадастрового реєстратора виключити (вилучити) із Державного земельного усі відомості (записи) про земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:01:006:0196); визнання недійсним (незаконним) державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н ХМ №247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією з моменту внесення до нього 15.09.00р. змін (виправлень), скасувавши його, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскільки край приміщення завершується опорною стіною, нічого не передбачало, що такою реконструкцією можуть порушитись права ПрАТ «Стожари», як землекористувача по вул. Проскурівського підпілля, 73, з руханням того, що ПрАТ «Стожари» користується земельною ділянкою площею 0,15 га, межа якої пролягає не менше як за десять метрів до опорної стіни, однак в подальшому стало відомо, що 30.05.2013 проведено державну реєстрацію земельної ПАТ «Стожари» по вул. Проскурівського підпілля, 73, але вже площею 0,16 га, внаслідок чого, її частина стала накладатися, як про це заявляє ПрАТ «Стожари» на частину реконструйованого приміщення Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард", а відтак таким відновленням і реєстрацією земельною ділянки порушується права власності останнього як на саме приміщення, так і на земельну ділянку.

ПрАТ «Стожари» в свою чергу, у відзиві на зустрічну позовну заяву, заперечуючи проти позову зазначає, що ніяким чином не вчиняє позивачеві за зустрічним позовом ніяких протиправних дій і перешкод в користування його стіною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має. значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, ай охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, ай охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 No 3рп/2003.

Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, визначено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Глава 29 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України). Такими способами захисту права власності можуть бути, зокрема:

- право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387);

- право власника на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388);

- власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391);

- визнання права власності (ст. 392);

- визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (ст. 393).

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Водночас, ПрАТ «Стожари» зазначаючи про порушення ТзПВ «Галицький ломбард» захопленням земельної ділянки територіальної громади міста Хмельницького, жодних доказів наявності у ПрАТ «Стожари» права на звернення до суду із вимогами від імені територіальної громади міста Хмельницького до матеріалів справи не надано, як і не наведено норм, які б наділяли ПрАТ «Стожари» такими правами.

Як зазначають позивач за первісним позовом та зустрічним позовом, подані позовні заяви із визначеними предметами позовів, спрямовані на відновлення порушеного права власності ПрАТ «Стожари» ТзПВ «Галицький ломбард» та права власності «ТзПВ «Галицький ломбард» ПрАТ «Стожари», в зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги підлягають оцінці у сукупності.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не може бути обмежене, проте, наявність порушеного права встановлюється у зв`язку із його фактичним порушенням, однак, в підтвердження наведених в позовах обставин, як порушення ТзПВ «Галицький ломбард» права власності ПрАТ «Стожари», позивачем за первісним позовом, жодних доказів такого порушення не надано, як і не надано ТзПВ «Галицький ломбард» жодних доказів порушення його права власності ПрАТ «Стожари».

В свою чергу, посилання позивача за первісним позовом на складення ДАБІ у Хмельницькій області протоколу № 00310 від 24.04.2012, винесення постанови від 04.05.2020, Акт перевірки від 31.05.2012, як на докази порушення права позивача за первісним позовом ТзПВ «Галицький ломбард», судом відхиляються, оскільки такі документи вже були предметом дослідження у справі № 924/267/13-г.

Так, відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 924/267/13-г, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013, апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі № 924/267/13-г задоволено, рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі № 924/267/13-г, яким було задоволено позов ДАБІ у Хмельницькій області, про знесення самочинно побудованої прибудови до магазину "Піраміда", площею 36,8 кв. м по вулиці Проскурівського підпілля, 71 м. Хмельницького - скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову.

При цьому, скасовуючи рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі № 924/267/13-г, Рівненський апеляційний господарський суд встановив, що: «Доказів порушення відповідачем прав третьої особи - ПАТ "Стожари", як власника земельної ділянки чи землекористувача матеріали справи не містять.».

В свою чергу, постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1689/13 від 02.07.2015, залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2015, яким ТзПВ "Галицький Ломбард" відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994 №1575 в частині відведення Хмельницькій виробничо-комерційній фірмі "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") під ресторан "Україна" по вул. Котовського (Проскурівського підпілля), 73 в постійне користування частини (в частині) земельної ділянки площею 0,01 га, в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 р/н ХМ №247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією, в частині внесених до нього змін (щодо частини земельної ділянки площею 0,01 га) - а саме змін в користуванні номер на плані - 1, площею 0,01 га, вчинених 15.09.2000.

Зокрема, в постанові Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1689/13 від 02.07.2015 зазначено: «За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем не наведено та не надано суду безспірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували порушення оскаржуваним розпорядженням та державним актом прав позивача, який став власником нежитлового приміщення по вул. Проскурівського підпілля 71 лише в 2007 році. При цьому, наявний в матеріалах справи висновок судової експертизи №738/14-22 від 24.10.14р. зазначеного також не доводить.».

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 та постановою Верховного Суду від 13.09.2019, у справі № 924/224/16 за позовом Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 21.12.1995 серії ХМ № 247 з моменту внесення до нього 15.09.2000 змін і його скасування; визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки (6810100000:01:006:0196) та зобов`язання скасувати цю реєстрацію, у задоволенні позову відмовлено.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2019, у справі № 924/224/16 зазначено, що: «Чинне законодавство України не передбачало обов`язку погоджувати межі земельної ділянки ще й із користувачами приміщень, з якими межує ділянка, чи за допомогою стіни яких закріплюється межа.

З урахуванням наведеного Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів наявності перешкод для користування та розпорядження належним йому на праві власності об`єктом нерухомості, зокрема його частиною - спірною стіною, а звертаючись із касаційною скаргою, позивач не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.».

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, судами неодноразово за ініційованими сторонами спорами встановлялись обставини, щодо відсутності порушення права власності ПрАТ «Стожари» Товариством з повною відповідальністю «Галицький ломбард», як і порушення права власності ТзПВ «Галицький ломбард» Приватним акціонерним товариством «Стожари».

У постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19 зазначено, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачами не доведено наявності суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, позовні вимоги позивачів за первісним та зустрічним позовами задоволенню не підлягають.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покласти на позивача за первісним позовом.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.01.2021

Суддя О.А. Грєхова