Ухвала суду № 94361363, 20.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

20.01.2021Справа № 910/19774/13

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЛЛЬМАН ІНЖИНІРІНГ"

про пропорційне зменшення ціни роботи

Без участі представників учасників справи у зв`язку із їх неявкою

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі - ПАТ "Мостобуд") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про пропорційне зменшення ціни робіт товариства з обмеженою відповідальністю "Тілльман Інжинірінг" (далі - ТОВ "Тілльман Інжинірінг"), передбачених договором підряду від 25.10.2011 № М3-2/151 (далі - Договір).

Під час виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором було допущено значні відхилення від передбачених Договором та будівельними нормами вимог щодо показників якості робіт; 29.08.2013 комісією у складі, зокрема, представників сторін було складено акт № 01, в якому зазначено про неналежне виконання ТОВ "Тілльман Інжинірінг" робіт за Договором у період з листопада 2011 року по серпень 2012 року, з огляду на наведене ПАТ "Мостобуд", керуючись статтями 525, 526, 857, 858 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), замовник має право від підрядника вимагати пропорційного зменшення ціни роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19774/13, розгляд справи призначено на 04.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 призначено у справі №910/19774/13 комплексну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Державному підприємству "Науково- дослідний інститут будівельного виробництва" .

Супровідним листом від 30.12.2013 № 06-37.1/41 матеріали справи направлені Державному підприємству "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" для проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

06.08.2020 матеріали справи повернулись до суду з експертної установи без виконання експертизи.

12.10.2020 до Господарського суду надійшов лист від Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" про неможливість виконання будівельно- технічної експертизи у справі №910/19774/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2020.

У судове засідання, призначене на 25.11.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про дату та час розгляду справи були повідомлені належними чином ухвалою суду від 27.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 судом відкладено розгляд справи та викликано сторін для участі у судовому засіданні, що призначене на 09.12.2020.

У судове засідання, призначене на 09.12.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про дату та час розгляду справи були повідомлені належними чином ухвалою суду від 25.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 судом відкладено розгляд справи та викликано сторін для участі у судовому засіданні, що призначене на 23.12.2020.

Судові засідання, призначені суддею Лиськовим М.О. до розгляду на 23.12.2020 не відбулися із технічних причин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 судом відкладено розгляд справи та викликано сторін для участі у судовому засіданні, що призначене на 20.01.2021.

У судове засідання, призначене на 20.01.2021 о 15-00 представники позивача та відповідача не з`явилися, причин неявки представник відповідача суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належними чином ухвалою суду від 23.12.2020.

18.01.2021 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника позивача у іншому судовому засіданні, що призначене на 20.01.2021 о 14-00.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, суд зауважує що позивач не був позбавлений права на участь у судовому засіданні у порядку самопредставництва юридичної особи через свого керівника.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПУ України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши підстави поданого відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а саме з мотивів не доведення заявником факту об`єктивної неможливості прибуття представника позивача у судове засідання.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов`язаний дотримуватись обов`язків, покладених на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно із статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Слід зазначити, що положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 914/794/18, від 30.05.2019 № 921/502/17-г/8, від 13.09.2019 №916/3616/15.

Водночас Господарський процесуальний кодекс України встановляє обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; не приховувати докази.

Поряд з тим, неявка представника позивача та відсутність будь-яких вмотивованих клопотань, неподання пояснень по справі, котрі суд зобов`язував позивача надати ухвалою суду від 27.10.2020, унеможливлює суд з`ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов.

На переконання суду, неподання позивачем в судовому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17 та від 04.09.2018 у справі №910/14047/17.

Враховуючи неявку, зокрема, уповноваженого представника позивача в підготовчі засідання 25.11.2020 та 09.12.2020, 20.01.2021 явку якого було визнано обов`язковою, а також те, що останнім не було виконано вимог ухвал суду від 27.10.2020 та відсутність клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та будь-яких обґрунтованих повідомлень з приводу неявки його представника в судові засідання, а також неможливість вирішення справи без участі позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, сума судового збору сплачена позивачем поверненню не підлягає.

Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232, 233, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Повний текст складено та підписано 25.01.2021.

Суддя М.О. Лиськов