Рішення № 94360734, 14.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5904/20

за позовом Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.20р. № 54/32-р/к

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: Дєлов В.В. ордер серії АЕ № 1049830 представник

від відповідача: Оніщенко В.М. виписка з ЄДР представник

ПРОЦЕДУРА

Комунальне підприємство "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2020 № 54/32-р/к.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 відрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.11.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.12.2020.

01.12.2020 представник відповідача подав відзив на позов.

09.12.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

16.12.2020 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.01.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 відкладено судове засідання на 14.01.2021 у зв`язку з технічною неможливістю проведення звукофіксації, що підтверджується актом № 2/21, який міститься в матеріалах справи, судове засідання, призначене на 13.01.2021 о 9:30 год не відбулося. Представники позивача та відповідача, які з`явилися до суду були повідомлені про вищезазначені обставини.

14.01.2021 розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті, відповідач просив у задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у заявах по суті.

У судовому засіданні 14.01.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач уважає рішення відповідача незаконним та просить його скасувати.

Позивач вказує про те, що до відповідача звернулися фізичні особи-підприємці, які поскаржились, що позивач зловживаючи своїм монопольним становищем вимагає від них надати серед інших документів паспорт водокористувача для укладення договору водокористування.

Позивач не погоджується з тим, що його вимоги до заявників є незаконними та зазначає, що 19.02.2015 рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила № 129).

Відповідно до п. 1.2 Правил № 129 вони поширюються на КП «Дніпроводоканал» та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об 'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

В п. 1.4 Правил № 129 наведено значення термінів які вживаються в правилах, зокрема зазначено, що Підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами, а також фізична особа, яка володіє нежитловим приміщенням.

Позивач уважає, що заявник-1 ( ОСОБА_1 ) є фізичною особою-підприємцем, володільцем нежитлових приміщень за адресою: прим. № 51-а, буд. 1 по вул. Ю. Савченко в м. Дніпро та прим. №10 буд. 66 по вул. Старокозацька в м. Дніпро. Заявник-2 ( ОСОБА_2 ) є фізичною особою-підприємцем, володільцем нежитлового приміщення № 59, в буд. АДРЕСА_1 . Заявник-3 ( ОСОБА_3 ) є фізичною особою/власником нежитлового приміщення.

На думку позивача відсутність у зазначених приміщень, які належать заявникам статусу об`єктів житлового фонду чи то статусу об`єктів соціально-культурного призначення, незалежно від того, які види стічних вод вони скидають (побутового, не побутового тощо) автоматично їх відносить до категорії споживачів, на яких поширюється дія правил № 129.

При цьому на думку позивача не має значення, яким чином відбувається скидання стічних вод у міську каналізацію – безпосередньо, чи з використанням мереж інших споживачів.

Також, позивач вказує, що відповідно до пункту 6.5 Правил № 129, Підприємства для укладення договору надають Водоканалу:

- письмовий запит (лист-заявку);

- генплан об`єкта в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньомапданчикових мереж:

- водопроводу і каналізації із нанесенням контрольних колодязів, узгоджений службами Водоканалу;

- акт розподілу балансової належності водопровідних і каналізаційних мереж підприємства і Водоканалу, узгоджений службами Водоканалу;

- індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або послуг;

- баланс водоспоживання та водовідведення;

- паспорт водокористувача;

- інші документи.

На виконання пункту 6.5 Порядку №129 позивачем була розроблена форма паспорту водного господарства, яка була затверджена наказом директора підприємства від 22.02.2017 № 299 «Про введення єдиної форми паспорту водного господарства».

Зазначений паспорт водного господарства за своїм змістом не є документом дозвільного характеру, а є лише документом, в якому міститься інформація про об`єкт споживання, а саме: характеристика схеми водопостачання та водовідведення (розрахунок потреб підприємства у воді, розрахунок кількості стічних вод, баланс водоспоживання та водовідведення та ін.) графічний матеріал тощо. Тобто, він є первинним документом, який містить інформацію про об`єкт водоспоживання та водовідведення абонента, яка, в свою чергу, є необхідною для укладення договору. В подальшому, зазначені відомості відображаються в самому Договорі та в додатках до нього.

Форму зазначеного паспорту водного господарства будь-який абонент має можливість безкоштовно завантажити з офіційного сайту КП «Дніпроводоканал». Абонент також: мав повну можливість самостійно заповнити форму паспорту водного господарства, оскільки для цього не потрібно ніяких спеціальних знань.

Відтак, позивач вважає, що в його діях відсутні будь-які ознаки зловживання монопольним становищем і, як внаслідок, відсутні порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позиція відповідача

Відповідач заперечуючи проти позову вказує про те, що спірне рішення було прийнято ним в межах компетенції, є законним та обґрунтованим.

Підставами для прийняття такого рішення були встановлені обставини зловживання позивачем монопольним становищем на ринку надання послуг водокористування та водовідведення.

Відповідач вказує про те, що під час проведення перевірки, яка здійснювалась за зверненнями заявників було встановлено, що позивач для переукладення договорів водокористування вимагає від споживачів надання документів, які не є обов`язковими для таких споживачів.

Відповідач вказує про те, що приміщення заявників розміщені у багатоквартирних будинках. Водопостачання та водовідведення у цих приміщеннях відбувається через внутрішньобудинкову систему балансоутримувача житлового фонду.

Заявники вказали про те, що їх об`єкти не мають стічних вод технологічного та/або непобутового походження, розміщені у нежитлових приміщеннях житлового фонду міста Дніпро, не мають локальних очисних споруд, а водопровідні та каналізаційні мережі даних об`єктів не перебувають на балансі заявників.

Так, у спірному рішенні відповідач дійшов висновку про те, що вимога щодо надання паспорту водокористувача при укладенні договорів про надання послуг стосується споживачів, на балансі яких перебувають каналізаційні мережі, локальні очисні споруди. В той час як заявники здійснюють водовідведення з офісних приміщень.

Цей висновок було зроблено відповідачем виходячи з тих відомостей, які потрібно вказувати у паспорті водокористування.

Так, для заповнення форми паспорта водокористувача необхідна інформація про водоспоживання, як то: водопровідні вводи, найменування вулиць, де здійснено приєднання, діаметри вводів, джерело водопостачання, марка водоміра, технічний стан, найменування цехів, найменування обладнання та вид випробувань, інформація щодо споживання технічної води; інформація про водовідведення, як то: система каналізації майданчика підприємства з зазначенням характеристик випусків з зазначенням вулиць, де приєднані випуски, витрати дренажних вод тощо.

Як вбачається зі змісту форми паспорта водокористувача, заявники, мережі яких не мають окремих водопровідних вводів та випусків, приєднаних до мереж позивача та які не здійснюють діяльність з виробництва, а також не мають відомчих водопровідних і каналізаційних споруд: насосних станцій, локальних очисних споруд не мають відповідної інформації для заповнення таких паспортів.

Крім того, уся інформація по об`єктам заявників вже наявна у додатках до договорів про надання послуг, які укладені з позивачем.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Фізичною особою-підприємцем Доманською Віталією Борисівною (реєстраційний номер платника єдиного внеску 04060316845, адреса: АДРЕСА_2 ) (заявник - 1) було подано на адресу відповідача заяву від 07.03.2018 щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.

Аналогічні заяви було подано фізичною особою-підприємцем Максименко Ларисою Георгіївною (реєстраційний номер платника єдиного внеску НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) та фізичною особою ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 ) (заявник-3).

Заявники вказували на порушення з боку позивача законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку стосовно вимог надання паспорту водокористувача при переукладанні договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення у приміщеннях, які вже приєднані до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

До того ж заявник-3 взагалі не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

За результатом розгляду вищезазначених заяв відповідачем відносно позивача було винесено рішення від 17.08.2020 №54/32-р/к по справі № 54/22-18 (арк.с.18), яким встановлено таке:

«(210) Доказами, зібраними у справі, доводиться, а Відповідачем не спростовується висновок адміністративної колегії про те, що дії комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради щодо обумовлення укладання договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення прийняттям суб`єктами господарювання, фізичними особами-підприємцями, фізичними особами власниками нежитлових приміщень, об`єкти яких розташовані у багатоквартирних будинках, які не мають на балансі мережі водопостачання та водовідведення та не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження безпосередньо у каналізаційну систему, а скидають у внутрішньобудинкову мережу балансоутримувача житлового будинку, зобов`язань оформлення паспорту водного господарства, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним пунктом 3 частини другої статті 13 цього Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, шляхом обумовлення укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору.»

Рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2020 №54/32-р/к по справі № 54/22-18:

- визнано, що комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 03341305) у період 2018-2019 та поточного 2020 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення в межах території м. Дніпро, смт. Слобожанське, сел. Дослідне, сел. Олександрівка, сел. Братське, сел. Дороге, сел. Новоолександрівка, сел. Старі Кодаки, сел. Кам`янка, сел. Шевченко, де розташовані діючі мережі, які закріплені за Підприємством на праві господарського відання, як таке, що не мало жодного конкурента.

- визнано дії комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 03341305) щодо обумовлення укладання договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення прийняттям суб`єктами господарювання, фізичними особами-підприємцями, фізичними особами власниками нежитлових приміщень, об`єкти яких розташовані у багатоквартирних будинках, які не мають на балансі мережі водопостачання та водовідведення та не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження безпосередньо у каналізаційну систему, а скидають у внутрішньобудинкову мережу балансоутримувача житлового будинку, зобов`язань оформлення паспорту водного господарства, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним пунктом 3 частини другої статті 13 цього Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, шляхом обумовлення укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових 26 зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору.

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 2 резолютивної частини, накладено на комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 03341305) штраф у розмірі 68 000 грн.

- зобов`язано комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 03341305) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, у двомісячний термін шляхом припинення висування суб`єктам господарювання, фізичним особам-підприємцям, фізичним особам власникам нежитлових приміщень, об`єкти яких розташовані у багатоквартирних будинках, які не мають на балансі мережі водопостачання та водовідведення та не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження безпосередньо у каналізаційну систему, а скидають у внутрішньобудинкову мережу балансоутримувача житлового будинку, зобов`язань оформлення паспорту водного господарства при укладанні/переукладанні договорів на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

- пункт 4 резолютивної частини цього рішення підлягають виконанню у двомісячний строк з дня його одержання. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Вказане рішення було оскаржено шляхом подання позовної заяви до господарського суду 28.10.2020, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо компетенції відповідача

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основні завдання Антимонопольного комітету України, це є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

4) перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Розгляд справи №54/22-18 було розпочато у зв`язку з надходженням низки заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- накладення штрафу;

- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію;

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах наданої йому компетенції.

Щодо обґрунтованості оскаржуваного рішення

Позовна заява не містить будь-яких застережень щодо непогодження позивача з тією частиною рішення, яка стосується визначення монопольного становища позивача на певному ринку.

Тому суд дійшов висновку, що рішення відповідача позивачем в цій частині не оскаржується.

19.02.2015 рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила № 129).

Відповідно до пункту 6.5 Правил № 129, Підприємства для укладення договору надають Водоканалу:

- письмовий запит (лист-заявку);

- генплан об`єкту в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньо майданчикових мереж

водопроводу і каналізації із зазначенням контрольних колодязів, узгоджений з

службами водоканалу;

- акт розподілу балансової належності водопровідних і каналізаційних мереж

підприємства і Водоканалу, узгоджений службами Водоканалу;

- індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або

послуг;

- баланс водоспоживання та водовідведення;

- паспорт водокористувача (підприємства) та субабонентів (у разі їх наявності);

- схему локальних очисних споруд (ЛОС);

- дані про утилізацію осадів ЛОС, їх зберігання та термінах їх вивозу;

- перелік субабонентів, дані про характер їх виробництва;

- інші документи, що пов`язані із скиданням стічних вод, включаючи юридичного

напрямку згідно чинного законодавства.

Обставина яка потребує встановленню у цій справі – чи вірно було встановлено відповідачем у спірному рішенні, що заявники не є споживачами, на яких розповсюджується дія Правил №129, зокрема в частині вимог, щодо переліку документів, наведених у пункті 6.5 Порядку. Оскільки саме в результаті такого висновку, відповідачем було визнано, що позивач незаконно обумовлює укладання угод прийняттям суб`єктом господарювання додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору.

Відповідно до п. 1.2 Правил № 129 вони поширюються на КП «Дніпроводоканал» та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (крім балансоутримувачів житлового фонду та об 'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

В п. 1.4 Правил № 129 наведено значення термінів які вживаються в правилах, зокрема зазначено, що Підприємство – це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами, а також фізична особа, яка володіє нежитловим приміщенням.

Заявники, за заявами яких територіальним відділенням розпочато та здійснено розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях позивача, є фізичними особами-підприємцями, фізичними особами власниками нежитлових приміщень, об`єкти яких розташовані у багатоквартирних будинках. Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Також позивачем не було надано доказів того, що заявники мають на балансі мережі водопостачання та водовідведення та скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження безпосередньо у каналізаційну систему. Позивачем у позові інше також не зазначалось.

Відповідач вказував, а позивач не заперечував, що заявники, користуючись нежитловими приміщеннями, що розташовані у багатоквартирних будинках, скидають стічні води у внутрішньобудинкову мережу балансоутримувача житлового будинку.

Позивачем не доведено та не надано доказів того, що мережі водопостачання та водовідведення на об`єктах заявників приєднані безпосередньо до мереж позивача.

Також позивачем не спростовано факт, що стічні води заявників після скидання у внутрішньобудинкову систему балансоутримувача житлового фонду, скидаються цим балансоутримувачем безпосередньо у мережі Підприємства;

Позивач лише вказував про те, що ці обставини не впливають на обов`язок заявників щодо надання документів, вказаних у пункті 6.5 Порядку.

Позивач перелічує обов`язкові умови (критерії), визначені Правилами № 129, за наявності одночасно яких абонент автоматично відноситься до категорії осіб, на яких не поширюється дія вказаних правил, а саме: 1. Наявність на власному балансі об`єктів житлового фонду чи об`єктів соціально-культурного призначення. 2. Не скидання зазначеними об`єктами стічних вод технологічного та/або не побутового походження.

В той же час, позивач стверджує, що відсутність хоча б одного з вищевказаних умов (критеріїв) автоматично відносить абонента до категорії осіб, на яких поширюється дія Правил № 129.

Суд не погоджується з таким твердженням з огляду на те, що Правила № 129 не містять відповідних застережень, що відсутність хоча б одного з вищевказаних умов (критеріїв) автоматично відносить абонента до категорії осіб, на яких поширюється дія цих правил. Вказане твердження є вільним тлумаченням Правил з боку позивача.

Зі змісту пункту 1.2 Правил вбачається, що з кола осіб на яких розповсюджується його дія виключаються балансоутримувачі житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення.

При цьому слід зазначити, що статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами 18, 19 статті 6 цього закону визначено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Відтак до створення об`єднання співвласників багатоквартирних будинків відповідні функції здійснюють балансоутримувачі або інша особа, що здійснює управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини 4 статті 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

З системного аналізу цього Закону можна дійти висновку про те, що об`єднання, а до його створення балансоутримувач здійснюють представницькі функції від імені та в інтересах усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків є представником усіх власників багатоквартирного будинку (як власників житлових приміщень, так і власників нежитлових приміщень) в питаннях, які стосуються обслуговування багатоквартирного будинку в тому числі водопостачання та водовідведення.

Фактично первісним споживачем є фізичні та юридичні особи, яким належать квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку. Мережі таких співвласників приєднані до внутрішньобудинкових мереж, які належать усім співвласникам на праві спільної власності на підставі Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»

Відповідно, оскільки Правила №129 не розповсюджуються на балансоутримувачів житлового фонду, вони не можуть розповсюджуватися на власників окремих приміщень багатоквартирного будинку, в не залежності від того, чи є такий власник суб`єктом підприємницької діяльності, чи ні.

Крім того, форма паспорту водного господарства передбачає внесення в неї інформації, яка вже міститься у інших документах, що також подаються споживачами при укладанні договорів на послуги відповідно до Правил № 129, тому, паспорт водного господарства не є первинним документом.

Водночас, до складу паспорта водного господарства, форма якого затверджена наказом Підприємства від 22.02.2017 № 299 «Про введення єдиної форми паспорту водного господарства» входить:

Характеристика систем водопостачання і водовідведення Підприємства, у т. ч.:

- розрахунок потреб Підприємства у воді різних категорій на підставі затверджених

відомчих норм витрат води на виробництво продукції;

- розрахунок кількості стічних вод, що утворяться на підприємстві;

- баланс водоспоживання й водовідведення підприємства;

- характеристика відомчих водопровідних і каналізаційних споруд: насосних станцій,

локальних очисних споруд і т. п.;

Графічний матеріал:

- схема мереж водопостачання й водовідведення на плані підприємства (масштаб

1:500);

- баланс водоспоживання й водовідведення підприємства;

- плани, схеми і технологічні креслення відомчих споруд водопостачання й каналізації;

Перспектива розвитку водопостачання і водовідведення підприємства та план заходів щодо збереження водних ресурсів і надійної експлуатації систем водопостачання й водовідведення підприємства.

З огляду на зміст форми паспорта водокористувача, підлягає заповненню у паспорті водокористувача інформація про водоспоживання, як то: водопровідні вводи, найменування вулиць, де здійснено приєднання, діаметри вводів, джерело водопостачання, марка водоміра, технічний стан, найменування цехів, найменування обладнання та вид випробувань, інформація щодо споживання технічної води; інформація про водовідведення, як то: система каналізації майданчика підприємства з зазначенням характеристик випусків з зазначенням вулиць, де приєднані випуски, витрати дренажних вод тощо.

Між тим заявники, мережі яких не мають окремих водопровідних вводів та випусків, приєднаних до мереж позивача та не здійснюють діяльність з виробництва, а також не мають відомчих водопровідних і каналізаційних споруд: насосних станцій, локальних очисних споруд, не можуть мати відповідної інформації.

Водночас така інформація, як марка водоміра, нормативи споживання послуг, обладнання, зокрема як то умивальник та унітаз, вже наявна у додатках до договорів на надання послуг, що укладає позивач зі споживачами, приміщення яких розміщені у багатоквартирних будинках, а водопостачання та водовідведення у цих приміщеннях відбувається через внутрішньобудинкову систему балансоутримувача житлового фонду.

Отже, інформація, що вже є наявна у заявників у додатках до договорів-1,2, та яка не змінилася на момент переукладання договору є достатньою для оформлення нового договору з аналогічними умовами та аналогічними додатками без додаткового відображення тієї ж самої інформації у паспорті водокористувача та без додаткового узгодження цієї інформації з позивачем у вигляді паспорта водокористувача.

Статтею 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (у редакції, що діяла протягом досліджуваного часового періоду) визначено, що місцеві правила не можуть передбачати обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.

І хоча Правилами №129 не передбачено обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання погодження (узгодження) паспорта водокористувача, та не передбачено повноважень позивача щодо погодження (узгодження) такого документа, водночас у процедурі погодження (узгодження), визначеній Наказом 299, задіяно працівників та посадових осіб відповідача.

Так узгодження паспорту водокористувача проводиться інженером абонентської дільниці управління «Водозбут», закріпленим за відповідною дільницею (пункт 3.1 Наказу 299).

Також затвердження проводиться заступником директора підприємства з маркетингу та збуту (пункт 3.2 Наказу 299).

Як вбачається з предметів договорів на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, укладених позивачем зі споживачами цих послуг, наявних в матеріалах справи, предмет договорів стосується обов`язків сторін щодо безперебійного надання/споживання послуг на умовах, визначених договором та додатками до нього, без зазначення у тексті договорів та додатків щодо передумови про обов`язок пред`явлення паспорта водокористувача та відповідальності щодо його змісту.

Суд погоджується з висновком відповідача про те, що обумовлення прийняття контрагентами - юридичними та фізичними особами, у власності яких є нежитлові приміщення, водопостачання та водовідведення в яких відбувається через мережі балансоутримувача житлового фонду, зобов`язань надати додаткову інформації у вигляді паспорта водокористувача, яка вже відображена у інших документах, що також подаються при укладанні договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, є проявом експлуатуючої поведінки, оскільки за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору, (пункт 183 Рішення).

Пункт третій частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» забороняє обумовлення угод прийняттям контрагентом додаткових зобов`язань, які за своєю природою або за торговими звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору. Зв`язування товарів (послуг) визначається як встановлення обов`язковою умовою для укладання угоди взяття іншими сторонами угоди обов`язків, які не мають нічого спільного з предметом договору.

Суд також уважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що у цьому випадку примушування торгових партнерів відбувається не шляхом внесення відповідного положення до договору (контракту), а шляхом реалізації послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення за умови виготовлення (заповнення та надання на погодження) паспорта водокористувача, що передбачає відповідальність за об`єктивність даних у цьому паспорті. Підприємство, як домінуючий суб`єкт господарювання, демонструє ринкову владу, пов`язуючи відповідальність за об`єктивність інформації у вигляді розробленої ним форми документу, надання якого не передбачено чинним законодавством України, з підставами для укладання договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, предмет та умови якого не стосується відповідальності за об`єктивність паспорту водокористувача.

При цьому враховується судом також й той факт, що альтернатива в отриманні послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення на момент виникнення правовідносин у заявників була відсутня.

Враховуючи викладене, рішення адміністративної колегії територіального відділення від 17.08.2020 №54/32-р/к у справі №54/22-18 прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в межах компетенції територіального відділення, з дотриманням Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", та інших законів і нормативно-правових актів, а висновки викладені в ньому зроблені на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А; ідентифікаційний код 03341305) до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2; ідентифікаційний код 20306037) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2020 № 54/32-р/к - відмовити повністю.

Судовий збір у розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.01.2021

Суддя Я.С. Золотарьова