Постанова № 9435787, 08.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7688/09/1770

08 квітня 2010 року 13год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Демчик О.І.

відповідача: представник Коритнюк В.О. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю " Поліссяторг " <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , суд,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2009 року № 0002452345/0 про визначення ТОВ "Поліссяторг" податкового зобов'язання на загальну суму 281976,50 грн.(з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та податкового повідомлення –рішення від 17.07.2009року № 0003162345/0 про визначення податкового зобов’язання на загальну суму 78709,20грн.(з урахуванням штрафних санкцій).

В судовому засіданні представник позивача названі позовні вимоги підтримав та надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладено в позовній заяві, а зокрема зазначив, що вважає протиправним визначення зобов'язання з податку на прибуток. Вказав, що позивач отримав кошти відповідно до договору комісії, укладеного з ВАТ "Концерн Галнафтогаз", вказані кошти є власністю комітента, а не позивача, вказані кошти позивачу в користування не передавались, а відтак вважає що вказані кошти не є коштами в розумінні поворотної фінансової допомоги. Для визначення отриманих коштів як поворотної фінансової допомоги, необхідною умовою є передача таких коштів у користування. Між позивачем та ВАТ "Концерн Галнафтогаз" був укладений не договір позики, а договір комісії, який не передбачає передачі коштів або інших засобів у власність або в користування ТОВ "Поліссяторг". Грошові кошти є власністю комітента. Відповідно до п. 7.9.1 Закону № 334, кошти, отримані від комітента на підставі договору комісії, не включаються до складу валового доходу комісіонера. Валовий дохід у комісіонера виникає лише на момент отримання від комітента винагороди за виконання умов договору. Позивач не зобов’язаний вести облік коштів, що надійшли на виконання договору комісії на окремому рахунку і відстежувати їх цільове використання. Крім того, зазначив, що кошти одержані позивачем в межах договору комісії частково були повернуті комітенту, оскільки позивачу як комісіонеру не вдалося закупити відповідний товар. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні позову та надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в запереченні, а зокрема вказав, що обставини щодо наявності порушень встановлені в ході перевірки. Вважає, що відповідачем правомірно визначено податкове зобов'язання, обумовлене в спірному повідомленні-рішенні. В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши письмові заперечення відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Суд виходив з такого.

Державною податковою інспекцією у місті Рівне проведено позапланові виїзні документальні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг”(код 35567691). За результатами яких складено акт від 27.05.2009року. (а.с.10-20) та акт № 903/23-500/35567691 від 10.07.2009 року (а.с.41-50).

Так, в ході таких позапланових документальних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг” відповідачем встановлені порушення абз. 6 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями), а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг” не включено до складу валового доходу умовно нараховані проценти в сумі 1202 722 грн. 00 коп. (в тому рахунку за ІІІ кв. 2008року в сумі 650305грн, за ІУ кв. 2008р. в сумі 277294грн., за І кв. 2009р. в сумі 275123грн.) на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалася неповернутою на кінець звітного періоду, і як наслідок, позивачем занижений податок на прибуток на загальну суму 286129грн. ( з якої за ІІІ кв. 2008р. в сумі 162576грн., за ІУ кв. 2008року в сумі 69324грн., за І кв. 2009р. ( з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування, задекларованого позивачем у розмірі 58206грн.) податок на прибуток занижений в суму 54229грн.).

На підставі висновків названих актів перевірок, за порушення позивачем абз. 6 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відповідачем винесено податкові повідомлення –рішення від 10.06.2009 року № 0002452345/0 про визначення ТОВ "Поліссяторг" податкового зобов'язання на загальну суму 281976,50 грн.(з якої 226582грн. –основний платіж та 55394,50грн. –штрафна санкція) та від 17.07.2009року № 0003162345/0 про визначення податкового зобов’язання на загальну суму 78709,20грн.(з якої 59547грн. –основне зобов’язання та 19162,20грн. штрафна санкція).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг”(комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством “Концерн Галнафтогаз”(комітент) укладено договір комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару, згідно якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов’язання за винагороду і на комісійних засадах здійснити в інтересах та за рахунок комітента комплекс заходів з купівлі нафтопродуктів.

В ході проведення названих документальних перевірок встановлено, що ВАТ "Концерн Галнафтогаз" в попередніх перевіряємих періодах перерахував позивачу кошти на придбання нафтопродуктів в сумі 33817000грн. Станом на 01.07.2008року залишок неповернутих названому комітенту коштів по рах. 377.1 становив 10107000грн. Вродовж липня - грудня 2008 року, січня –березня 2009року на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг”(Комісіонеру) надійшло на виконання комісійного доручення від ВАТ "Концерн Галнафтогаз" 24906577,93 грн. 00 коп., за переліком платіжних доручень, зазначених на сторінці 5 акту перевірки від 10.07.2009року (а.с.43) та на стор.5 акту перевірки від 27.05.2009року (а.с. 12).

Кошти, які були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" в сумі 24906577,93 грн. по договору комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару, за перевіряємий період витрачалися на цілі, не пов'язані з виконанням названого вище договору комісії, а саме позивач направив вказані кошти на погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками, повернення позик, сплату внесків до Пенсійного фонду при придбанні нерухомого майна. Підтвердженням названих обставин є відомості, відображені на стор. 6,7 акту перевірки від 27.05.2009року (а.с. 12,13), стор. 5-7 акту перевірки від 10.07.2009року (а.с.43,44). Позивачем та його представником зазначені у названих актах перевірки обставини, щодо використання позивачем коштів, що отримані ним на виконання названого договору комісії, у власних господарських операціях не заперечуються.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг” на протязі перевіряємого періоду проводило повернення грошових коштів згідно договору комісії за №07-01/03 від 07.03.2008 року Відкритому акціонерному товариству “Концерн Галнафтогаз” в сумі 28631 700грн. та здійснювало придбання нафтопродуктів у ПП «Рівне-нафта» та передачу їх Відкритому акціонерному товариству “Концерн Галнафтогаз” на суму 6318857,93грн. Наведені обставини підтверджуються відомостями, відображеними відповідачем на стор. 6 акту перевірки від 10.07.2009року (а.с. 43-44). Зазначені обставини позивачем та його представником також визнаються та не заперечуються.

А відтак, названі кошти фактично для господарської діяльності позивача виконували функцію запозичених коштів, оскільки фактично використовувалися ним в своїй господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за № 435-IV від 16.01.2003 року (із наступними змінами та доповненнями) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Вказана норма закону, як і інші, які регламентують порядок виконання комісіонером комісійного доручення, не передбачають можливості використання комісійних коштів у власній господарській діяльності комісіонера.

          Отже, згідно наведеного випливає, що кошти одержані від Відкритого акціонерного товариства “Концерн Галнафтогаз”(комітента) в сумі 24906577,93 грн. згідно договору комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару (нафтопродуктів), фактично для позивача виконували функцію поворотної фінасової допомоги- кредитних коштів.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що валовий дохід –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) поворотна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Абз 6. пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що безповоротна фінансова допомога –це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Отже, до валового доходу позивача підлягає включенню сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

А відтак, розмір нарахованих умовних відсотків (обумовлений відповідачем у таблиці на стор. 6 та 7 акту перевірки від 10.07.2009року (а.с. 43-44), підлягає включенню до складу валових доходів в сумі 1 202 722 грн. (в тому рахунку за ІІІ кв. 2008року в сумі 650305грн, за ІУ кв. 2008р. в сумі 277294грн., за І кв. 2009р. в сумі 275123грн.).

Таким чином, в порушення абз.6 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліссяторг” не включено до складу валового доходу умовно нараховані відсотки в сумі 1 202 722 грн. на суму коштів, що перебували у фактичному користуванні позивача та у його господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, оскільки відповідачем доведено правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень від 10.06.2009 року № 0002452345/0 та від 17.07.2009року № 0003162345/0.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу- Товариство з обмеженою відповідальністю " Поліссяторг "у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя           <Підпис >                              Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2010р.