Рішення № 94354920, 13.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Київ № 640/3605/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Служби безпеки України про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середньомісячного грошового утримання та моральної шкоди,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - Рябчун Д.С.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- скасування наказу Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 №20-ос/дск про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність;

- скасування наказу Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 №21-ос/дск про відрахування ОСОБА_1 з навчання у відповідача через недисциплінованість;

- поновлення ОСОБА_1 на службі в Службі Безпеки України у військовому званні солдата та на навчанні на посаді курсанта Національної академії Служби безпеки України, допустивши негайне виконання рішення у цій частині;

- стягнення з Національної академії Служби безпеки України середньомісячного грошового утримання курсанта ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу;

- стягнення з Національної академії Служби безпеки України моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням з військової служби в розмірі 10.000,00 грн.

Ухвалами суду: від 25.02.2020 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; від 03.06.2020 - витребувано докази; від 27.07.2020 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судовий розгляд відкладався у зв`язку з запровадженням карантинних заходів та клопотанням представника позивача про надання доказів. Судом проголошено вступну та резолютивну частини.

Підставами позову вказано: помилковість висновків службового розслідування та акту експертної комісії щодо здійснення позивачем фотографування документів із грифами обмеження доступу; предметом режиму секретності є інформація, що містить державну таємницю, водночас виявлена на пристрої інформація містить гриф обмеження доступу "для службового користування", тому дії позивача не можуть кваліфікуватись як порушення режиму секретності; упередженість службового розслідування та результатів експертної оцінки матеріальних носіїв інформації від 11.01.2020 №29/1/1-299/ДСК; не доведення позивачу тексту зазначених у висновку службового розслідування нормативно правових актів у зв`язку з їх відсутністю у вільному доступу; грубе порушення відповідачем закону під час вилучення телефону позивача (без складення протоколу) за допомогою психологічного тиску та погроз з боку співробітників ГУ ВБ.

Представником Національної академії Служби безпеки України подано відзив, в якому позов не визнається. За твердженням представника відповідача, обставини вчиненого позивачем дисциплінарного правопорушення підтверджуються матеріалами службового розслідування та висновком від 13.01.2020 №29/15-388/дск. Крім того, відповідно до рапорта позивача від 19.12.2019 позивачем підтверджено, що фотознімки зроблені ним, визнано провину, позивач зобов`язався в майбутньому не допускати подібних вчинків. Представник відповідача наголосив, що скасування судового рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є підставою для звільнення його від відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник позов підтримали, представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд установив.

Наказом Національної академії Служби безпеки України від 09.08.2015 №591-ос ОСОБА_1 прийнято на військову службу (навчання) за контрактом курсантів Національної академії Служби безпеки України, присвоєно військове звання "солдат" та призначено на посади курсантів з 09.08.2015 (Т.1, а.с. 77).

21.06.2016 ОСОБА_1 підписано зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці (Т.1, а.с. 105).

Наказом Національної академії Служби безпеки України від 10.11.2016 №841-ос ОСОБА_1 надано доступ до інформації зі ступенем секретності "Таємно", "Цілком таємно" (Т.1, а.с. 78).

17.12.2019 полковником І. Дівітаєвим ректору Національної академії Служби безпеки України подано рапорт про виявлення під час перевірки стану дотримання режиму секретності на об`єкті Національної академії Служби безпеки України в курсанта ОСОБА_1 на телефоні, від якого виходив сигнал Wi-Fi, фотознімки сторінок навчального посібника НА СБУ, який має гриф обмеження доступу "таємно" (Т.1. а.с. 97).

Наказом від 18.12.2019 №347/дск "Про призначення службового розслідування" ректором Національної академії Служби безпеки України призначено службове розслідування та створено комісію (Т.1., а.с. 80).

Згідно з довідкою від 19.12.2019 солдат, курсант ОСОБА_1 розписався в ознайомлені з правилами військовослужбовця під час службового розслідування (Т.1. а.с. 100).

Експертною комісією Національної академії СБ України складено акт за результатами експертної оцінки матеріальних носіїв інформації, який затверджено т.в.о. ректора Національної академії Служби безпеки України Фармагеєм О.І. (Т.1. а.с.118-121).

За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування, проведеного за фактом порушення солдатом ОСОБА_1 курсантом навчальної групи МБ-156 Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності, законодавства України у сфері охорони державної таємниці, який затверджено 11.01.2020 т.в.о. ректора Національної академії Служби безпеки України Фармагеєм О.І. (Т.1, а.с. 91-96).

Рішенням Вченої ради Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 ухвалено клопотати перед керівництвом Національної академії Служби безпеки України щодо відрахування з навчання курсанта навчальної групи МБ-156 солдата ОСОБА_1 , відповідно до підпункту "ж" "через недисциплінованість" пункту 61 "Положення про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) Служби безпеки України" (Т.1 , а.с. 79).

Наказом Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 №20-ос за порушення вимог статті 4 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України", що виразилось у невиконанні вимог статті 28 Закону України "Про державну таємницю", пунктів 606, 609, 617-621 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, пункту 9 розділу ХІІ "Інструкції з окремих питань порядку організації ведення секретного діловодства та режиму секретності у системі СБ України", затвердженої наказом Центрального управління СБ України від 22.09.2017 №535, ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до пункту "ж" статті 48 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" (Т.1., а.с. 72).

Згідно з наказом Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 №21-ос припинено чинність контракту від 10.05.2016 та відраховано ОСОБА_1 з навчання в Національній академії СБ України (через недисциплінованість) на підставі пункту 5 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" та підпункту "ж" пункту 61 та пункту 62 "Положення про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) Служби безпеки України", затвердженого указом Президента України від 09.10.2019 №739. Відповідно до пункту "а" частини першої, підпункту "д" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" звільнено з військової служби (через службову невідповідність) у запас Збройних Сил України ОСОБА_1 , курсанта навчальної групи Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності, виключивши його зі списків особового складу, з 15.01.2020 (Т.1, а.с. 70-71).

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин): звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби (підпункт "а" частини першої); контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) через службову невідповідність (підпункт "д" пункту 2 частини п`ятої).

Згідно з "Положенням про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) Служби безпеки України", затвердженого Указом Президента України від 09.10.2019 №739/2019 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин): курсант відраховується з вищого військового навчального закладу через недисциплінованість (підпункт "ж" пункту 61); одночасно з відрахуванням курсанта з вищого військового навчального закладу контракт припиняється (розривається). У мирний час курсанти, відраховані з вищого військового навчального закладу на підставах, передбачених підпунктами "а", "в"-"і" пункту 61 цього Положення, звільняються з військової служби, крім курсантів, зазначених в абзаці першому пункту 64 цього Положення. Звільнення з військової служби курсантів вищого військового навчального закладу в особливий період здійснюється в порядку, встановленому законодавством України (пункт 62).

Пунктом 5 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що підставами для відрахування здобувача вищої освіти є порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання.

Як уже вказувалось, на підставі наведених норм з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби, відраховано з навчання в Національній академії Служби безпеки України та звільнено з військової служби.

Підставою для звільнення позивача зі служби та відрахування з навчання слугував наказ Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 №20-ос, яким за порушення вимог статті 4 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України", ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до пункту "ж" статті 48 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України".

Зі змісту наказу убачається, що підставою для звільнення було невиконання ОСОБА_1 вимог статті 28 Закону України "Про державну таємницю", пунктів 606, 609, 617-621 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, пункту 9 розділу ХІІ "Інструкції з окремих питань порядку організації ведення секретного діловодства та режиму секретності у системі СБ України", затвердженої наказом Центрального управління СБ України від 22.09.2017 №535.

Відповідно до статті 4 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України", затвердженого затверджено Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Пунктом "ж" статті 48 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що на військовослужбовців може бути накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Судом установлено, що наказом від 18.12.2019 №347/дск "Про призначення службового розслідування" ректором Національної академії Служби безпеки України призначено службове розслідування та створено комісію на підставі рапорту від 17.12.2019 про виявлення під час перевірки стану дотримання режиму секретності на об`єкті Національної академії Служби безпеки України в курсанта ОСОБА_1 на телефоні, від якого виходив сигнал Wi-Fi, фотознімки сторінок навчального посібника НА СБУ, який має гриф обмеження доступу "таємно".

У висновку службового розслідування, проведеного за фактом порушення солдатом ОСОБА_1 курсантом навчальної групи МБ-156 Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності, законодавства України у сфері охорони державної таємниці, затвердженого 11.01.2020, зазначено (Т.1, а.с. 91-96):

17.12.2019 полковником ОСОБА_3 , спільно зі співробітниками УВБ СБУ: підполковником ОСОБА_4 та підполковником ОСОБА_5 , здійснено перевірку стану дотримання режиму секретності у приміщеннях НА СБУ, розташованих за адресою: м. Київ, вул. М. Максимовича, 22;

під час перевірки у лівому крилі 9 поверху гуртожитку за вказаною адресою виявлено сигнал "Wi-Fi". З метою встановлення джерела сигналу курсантам, що знаходились в кімнатах №904, 905, 906 надано вказівку дістати з кишень мобільні пристрої та покласти їх на стіл чи ліжко;

на запитання співробітника УВБ СБУ стосовно приналежності пристрою, який випромінює сигнал "Wi-Fi", курсант навчальної групи МБ-156 солдат ОСОБА_1 повідомив, що пристрій належить йому (мобільний термінал стільникового зв`язку марки "Lenovo" А6020а46, серійний № HB0PJZL5(10) ІМЕІ: SIM1: НОМЕР_1 , SIM2: НОМЕР_2 ). Полковником ОСОБА_3 дана команда надати пояснення з приводу цих обставин. Співробітниками УВБ СБУ запропоновано солдату ОСОБА_1 передати їм пристрій для огляду змісту інформації, що зберігається в ньому, після чого останній добровільно передав пристрій, склавши при цьому власноручну письмову згоду від 17.12.2019;

у результаті огляду пристрою, співробітниками УВБ СБУ виявлено 44 файли з інформацією, що має ознаки відомостей, що можливо становлять державну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, зазначені файли були скопійовані на компакт-диск DVD-R марки Verbatin 4,7GB (реєстр. УВБ СБУ № 9/2990/ДСК від 28.12.2019) та долучені до протоколу огляду від 27.12.2019 №9/208/ДСК;

згідно з актом експертної комісії НА СБ, утвореної відповідно до пункту 784 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, за результатами експертної оцінки матеріального носія інформації від 11.01.2020, реєстр. №29/1/1- 299/ДСК, встановлено: інформація, яка міститься у додатках №5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 30, 31, 32, 33, 34, 35 за змістом і структурою відповідає окремій інформації, що міститься у "Курсі лекцій зі спеціальної дисципліни "Контррозвідувальна діяльність СБ України", ч.4 (вх. №8039), який має гриф обмеження доступу "таємно"; інформація, яка міститься у додатках №12, 40 за змістом і структурою відповідає окремій інформації, що міститься у підручнику "Основи контррозвідувального захисту підрозділами СБ України економіки держави" (вх. №7778), який має гриф обмеження доступу "таємно"; інформація, яка міститься у додатках №20, 21, 22, 23, 37, 38, 39 за змістом відповідає окремій інформації, що міститься у "Ректорській контрольній роботі" зі спецкурсу "Актуальні питання агентурної діяльності СБ України", (реєстр. № 29/6 - 12223 від 08.12.2015), яка має гриф "для службового користування";

експертна комісія НА СБУ дійшла до висновку, що інформація, що зберігалася на пристрої солдата ОСОБА_1 містить відомості (за окремими показниками) щодо змісту форм, методів, організаційних положень, оперативної тактики здійснення СБ України оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, які відповідно до пункту 2.6 "Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України", затвердженого наказом ЦУ СБУ від 21.08.2012 №400 становлять службову інформацію, обіг яких здійснюється із грифом обмеження доступу "для службового користування";

комісією здійснено аналіз журналів та документальних матеріалів ознайомлення особового складу навчальної групи МБ-156 ННІКРД із вимогами режиму секретності та технічного захисту інформації (копії відомостей інструктажу навчальної групи МБ-156 від 21.10.2019, копія зобов`язання громадянина України у зв`язку із допуском до державної таємниці від 21.06.2016). Солдат ОСОБА_1 під особистий підпис був проінструктований з питань виконання вимог режиму секретності;

стосовно інформації виявленої на пристрої ОСОБА_1 він пояснив, що зазначені фотознімки були зроблені ним та використовувалися виключно в навчальному процесі, особам, що не мають допуску до державної таємниці ці фотознімки для огляду не надавалися, свою провину визнає та зобов`язується в майбутньому подібних вчинків не допускати;

аналіз матеріалів службового розслідування свідчить про те, що солдат ОСОБА_1 маючи допуск та доступ до державної таємниці, будучи обізнаним із положеннями актів законодавства, нормативно-правових актів Служби безпеки України з питань охорони державної таємниці, здійснив фотознімальні роботи секретних документів та їх зберігання на мобільному пристрої без дотримання вимог встановлених пунктами 606, 609, 615, 617-621 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" та з порушенням пункту 9 розділу XII "Інструкції з окремих питань порядку організації ведення секретного діловодства та режиму секретності у системі Служби безпеки України", затвердженої наказом ЦУ СБУ від 22.09.2017 №535.

За наслідками службового розслідування комісія дійшла висновку, що своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який полягає в порушенні вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зокрема, недодержання статті 28 Закону України "Про державну таємницю" (в частині обов`язку додержання вимог режиму секретності); порушення пунктів 606 (у частині дотримання порядку здійснення фотознімальних робіт секретних документів), 609 (у частині дотримання порядку проведення фотознімальних робіт секретних документів за затвердженим сценарієм (сценарним планом), 615 (у частині дотримання порядку виготовлення та копіювання секретних фотодокументів), 617-621 (у частині дотримання порядку зберігання секретних фотоматеріалів) "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях"; пункту 9 розділу XII Інструкції (у частині дотримання порядку використання скануючих пристроїв для копіювання і розмноження секретних документів); пункту 3 розділу V "Правил внутрішнього розпорядку Національної академії Служби безпеки України", затвердженого наказом НА СБУ від 28.08.2019 №237 (у частині заборони користування мобільними телефонами та іншими мобільними пристроями, що дають можливість знімати, накопичувати та передавати дані у службових приміщеннях, де обробляється та зберігається інформація з обмеженим доступом, проводяться наукові чи навчально-виховні заходи).

За змістом статті 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 №3855-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин): державна таємниця (секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; режим секретності - встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці; категорія режиму секретності - категорія, яка характеризує важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю, які зосереджені в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях; матеріальні носії секретної інформації - матеріальні об`єкти, в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що становлять державну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків, символів, образів, сигналів, технічних рішень, процесів тощо.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про державну таємницю" дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці. Передані Україні відомості, що становлять таємницю іноземної держави чи міжнародної організації, охороняються в порядку, передбаченому цим Законом. У разі, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші, ніж передбачені цим Законом, правила охорони таємниці іноземної держави чи міжнародної організації, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею 28 Закону України "Про державну таємницю" встановлено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

За змістом наведених норм, сфера дії закону та режим секретності поширюється на інформацію, яка становить державну таємницю.

Представник відповідача наголосив, що службовим розслідуванням встановлено порушення позивачем режиму секретності.

Згідно з актом від 11.01.2020 №29/1/1-299/дск, який складений за результати експертної оцінки матеріальних носіїв інформації, затвердженого 10.01.2020, оцінені експертами матеріальні носії інформації містять відомості (за окремими показниками) щодо змісту форм, методів, організаційних положень, оперативної тактики здійснення Служби безпеки України оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, які відповідно до пункту 2.6 "Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України", затвердженого наказом ЦУ СБУ від 21.08.2012 №400 становлять службову інформацію, обіг яких здійснюється із грифом обмеження доступу "для службового користування".

Під час судового розгляду встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 28.09.2020 справа №752/2789/20 (33/824/1816/2020) задоволено Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 28.02. 2020, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Судом апеляційної інстанції в постанові зроблено висновок, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 212-2 КУпАП (у частині здійснення контролю забезпечення охорони державної таємниці), якою передбачено притягнення до адміністративної відповідальності громадян за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Також апеляційним судом зроблено висновок, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавств у сфері державної таємниці, попри те, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що інформація, виявлена у нього на матеріальних носіях, є державною таємницею.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На думку суду, обставина встановлена постановою Київського апеляційного суду від 28.09.2020 справа №752/2789/20 (33/824/1816/2020) щодо невчинення позивачем правопорушення передбаченого пунктом 6 частини першої статті 212-2 КУпАП - невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, не підлягає доказування.

В оскаржуваному наказі від 14.01.2020 №20-ос зазначено про недотримання позивачем пунктів 606, 609, 617-621 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, якими передбачено особливий порядок копіювання секретних матеріалів, обліку та реєстрації відповідних робіт (Т.2, а.с. 87-89).

Також підставою для притягнення до відповідальності згідно з цим наказам зазначено пункту 9 розділу ХІІ "Інструкції з окремих питань порядку організації ведення секретного діловодства та режиму секретності у системі СБ України", затвердженої наказом Центрального управління СБ України від 22.09.2017 №535, за яким копіювання або розмноження секретних документів здійснюється за допомогою копіювально-розмножувальних апаратів або скануючих пристроїв із застосуванням атестованого комплексу технічного захисту інформації від витоку технічними каналами у порядку, встановленому НПА про технічний захист інформації в СБУ. Використання скануючих пристроїв у складі інформаційних систем для копіювання і розмноження секретних документів здійснюється із застосуванням комплексних систем захисту інформації, що відповідають вимогам нормативно-технічних документів з питань технічного захисту інформації

Під час судового розгляду позивач заперечив здійснення копіювання цих матеріалів, пояснивши, що ці матеріали надійшли на його номер телефону через встановлену програму (мессенджер), відповідні матеріали використовувались для вивчення відповідного навчального матеріалу.

Водночас, у власноруч складеному ОСОБА_1 рапорті від 19.12.2019 (Т.1. а.с 98) зазначено, що фотографії (на телефоні ОСОБА_1 ) були зроблені з метою подальшого використання в навчальному процесі, знімки не передавались особам без допуску до державної таємниці, не використовувались за межами академії, за допомогою мережі інтерент не пересилались, фотографії на телефоні не містять інформації, віднесеної до державної таємниці.

На думку суду, зміст рапорту свідчить про здійснення позивачем фотографування носіїв інформації, зображення яких були зафіксовані на телефоні, що судом береться до уваги. Однак під час службового розслідування встановлено відсутність у телефоні позивача інформації, яка віднесена до державної таємниці та не встановлено фотографування позивачем носіїв з інформацією, віднесеною до державної таємниці.

Як уже вказувалось, правовими підставами для висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку слугували стаття 28 Закону України "Про державну таємницю", пункти 606, 609, 617-621 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 та пункту 9 розділу ХІІ "Інструкції з окремих питань порядку організації ведення секретного діловодства та режиму секретності у системі СБ України", затвердженої наказом Центрального управління СБ України від 22.09.2017 №535, які передбачають правила поводження з інформацією, віднесеною до державної таємниці, зокрема, фотографування такої інформації. Однак, на думку суду, відповідачем не доведено обставини фотографування, зберігання, поширення позивачем інформації, віднесеної до державної таємниці.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На думку суду, під час прийняття оскаржуваного наказу від 14.01.2020 №20-ос відповідачем не враховано наведеної судом обставини щодо не встановлення під час службового розслідування здійснення позивачем фотографування, зберігання, поширення інформації, віднесеної до державної таємниці, тому такий наказ є необґрунтованим.

Не встановлення відповідачем усіх обставин, за висновкам суду, призвело до того, що відповідачем використано повноваження щодо звільнення військовослужбовця зі служби та відрахування курсанта з навчання внаслідок неналежного поводження з державною таємницею, не з метою, з якою таке повноваження надано (пункт 2 частини другої статті 2 КАС України), оскільки під час службового розслідування встановлено недотримання позивачем пункту 3 розділу V "Правил внутрішнього розпорядку Національної академії Служби безпеки України", затвердженого наказом НА СБУ від 28.08.2019 №237 щодо заборони користування мобільними телефонами та іншими мобільними пристроями, що дають можливість знімати, накопичувати та передавати дані у службових приміщеннях, де обробляється та зберігається інформація з обмеженим доступом, проводяться наукові чи навчально-виховні заходи), однак таке порушення лише констатовано без надання йому правової оцінки щодо ймовірного копіювання, зберігання та поширення позивачем інформації "для службового користування".

З цих же підстав суд доходить висновку про непропорційність застосованого до позивача стягнення (пункт 8 частини другої статті 2 КАС України), оскільки позивача звільнено з військової служби та відраховано з навчання на підставі обставини, щодо якої суд дійшов висновку про її невстановлення (фотографування, зберігання, поширення позивачем інформації, віднесеної до державної таємниці).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість наказу від 14.01.2020 №20-ос, його протиправність, відповідно позовні вимоги щодо його скасування підлягають задоволенню.

Оскільки оскаржуваний наказ Національної академії Служби безпеки України від 14.01.2020 №21-ос/дск прийнято на підставі наказу від 14.01.2020 №20-ос, щодо якого суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування, підлягає задоволенню позовна вимога про скасування наказу від 14.01.2020 №21-ос/дск.

Суд відхиляє доводи представника позивача, що під час перевірки гуртожитку Національної академії Служби безпеки України в позивача вилучено протиправно телефон та його було затримано.

Допитані під час судового розгляду справи свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтвердили доводи представника відповідача, що телефон позивач віддав добровільно та добровільно поїхав у приміщення Служби безпеки України на вулиці Володимирській у місті Києві для надання пояснень.

Наведене також підтверджується поясненнями позивача від 17.12.2019 щодо добровільного надання телефону для огляду, відсутності тиску з боку посадових осіб Служби безпеки України (Т.1 а.с. 117), а також відсутністю в рапорті від 19.12.2019 (Т.1. а.с 98) будь-яких зауважень з приводу вилучення телефону чи надання пояснень у приміщенні Служби безпеки України.

Відповідно до пункту 231 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження військової служби, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання. У такому разі контракт, строк дії якого закінчився під час вимушеного прогулу, продовжується на строк вимушеного прогулу і строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. Новий контракт з таким військовослужбовцем укладається у порядку, визначеному цим Положенням.

Пунктом 67 "Положення про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) Служби безпеки України" встановлено, що поновлення громадян України на навчання у вищих військових навчальних закладах здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам до зарахування на навчання, визначеним цим Положенням, та в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Служби безпеки України, погодженими із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Оскільки суд дійшов висновку наявність підстав для скасування оскаржуваних наказів щодо звільнення позивача з військової служби, розірвання контракту та відрахування з навчання, підлягає задоволенню позовна вимога про поновлення позивача на військові службі в Службі безпеки України курсантом в Національній академії Служби безпеки України з 15.01.2020.

Належним способом виконання рішення суду в цій частині є відновлення дії контракту щодо проходження позивачем військової служби (в разі закінчення його строку, укладення нового контракту), поновлення на військовій службі солдатом та зарахування курсантом на навчання до Національної академії Служби безпеки України з дотриманням вимог пунктом 67 "Положення про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) Служби безпеки України" щодо відповідності позивача вимогам до зарахування на навчання станом на час поновлення на навчанні.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Національної академії Служби безпеки України середньомісячного грошового утримання курсанта ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

До матеріалів адміністративної справи додано довідку про розмір грошового забезпечення Національної академії Служби безпеки України від 15.04.2020 №36/108-19, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача за повний календарний місяць складає 790,00 грн.

З урахуванням 365 календарних днів вимушеного прогулу на користь позивач підлягає стягненню 9610,45 грн.

Згідно з частиною першою статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Відтак, негайному виконанню підлягає рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення в межах суми за один місяць у розмірі 790,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Національної академії Служби безпеки України моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням з військової служби в розмірі 10.000,00 грн.

Вимога обґрунтовано тим, що позивач все своє свідоме життя прагнув служити Батьківщині в Службі безпеки України. На думку суду, такі доводи не підтверджують моральних страждань позивача, доказів на підтвердження відповідних обставин також не надано, відсутній розрахунок моральної шкоди, тому така вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI такі витрати присудженню підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ Національної академії Служби безпеки України від 14 січня 2020 року №20-ос/дск "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 за службовою невідповідністю відповідно до пункту "ж" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Скасувати наказ Національної академії Служби безпеки України від 14 січня 2020 року №21-ос/дск "По особовому складу" щодо припинення чинності контракту від 10 травня 2016 року, відрахування з навчання в Національній академії Служби безпеки України ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" та підпункту "ж" пункту 61 та пункту 62 "Положення про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) Служби безпеки України", затвердженого Указом Президента України від 09 жовтня 2019 року №739 та щодо звільнення з військової служби (через службову невідповідність) у запас Збройних Сил України ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" частини першої, підпункту "д" частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Поновити ОСОБА_1 на військові службі в Службі безпеки України курсантом в Національній академії Служби безпеки України з 15 січня 2020 року.

Стягнути з Національної академії Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 січня 2020 року по 13 січня 2021 року в сумі 9610,45 грн. (дев`ять тисяч шістсот десять гривень сорок п`ять копійок).

У задоволенні решти позову відмовити.

Виконати негайно рішення суду в частині:

- поновлення ОСОБА_1 на військовій службі в Службі безпеки України курсантом в Національній академії Служби безпеки України з 15 січня 2020 року;

- стягнення з Національної академії Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 січня 2020 року по 13 січня 2021 року в сумі стягнення за один місяць - 790,00 грн. (сімсот дев`яносто гривень).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складено 22 січня 2021 року.

Суддя В.А. Донець