Рішення № 94354854, 25.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5221/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у не виключенні з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, ведення яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформації про наявність у позивача грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 3159 на суму 25000,00 грн., що є скасованим;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби України, внесення податкової інформації до яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформацію про наявність у позивача грошового зобов`язання, що визначено податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2015 № 3159, що є скасованим, та інформацію про пеню, штрафи (штрафні санкції) нараховані за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, за податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2015 № 3159, що скасовано.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що наявність в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, ведення яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформації про те, що позивач має грошове зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 3159 на суму 25000,00 грн, що є скасованим, порушує його права, як платника податків, та позбавляє його можливості отримати надміру сплачені податки.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що на сьогоднішній день податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 є чинне та не скасовано в судовому порядку, а тому у податкового органу відсутні законні підстави для зменшення податкового боргу в інтегрованій картці платника транспортного податку.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.05.2015 Чернігівською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення про стягнення з ОСОБА_1 транспортного податку на суму 25000,00 грн.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було відмовлено ОСОБА_1 у розгляді скарги з приводу недотримання термінів її подання (лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.08.2015 № 2240/Н/25-01-10-04-15).

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за його скаргою від 10.08.2015 про скасування грошових зобов`язань в розмірі 25000,00 грн., що є транспортним податком з фізичних осіб, який визначений в податковому повідомленні-рішенні ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівський області від 22.05.2015 без номеру форми «Ф».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі № 825/2845/15-а, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області, викладене у листі від 18.08.2015 № 2240/Н/25-01-10-04-15 та зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області вчинити дії, які передбачені законом під час проведення процедури адміністративного оскарження, за скаргою позивача від 10.08.2015 про скасування грошового зобов`язання в розмірі 25000,00 грн з транспортного податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівський області від 22.05.2015 № 3159 форми «Ф» та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції, викладеної в рішенні суду.

Також рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 по справі № 825/1586/16, що залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, Чернігівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області було відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу по транспортному податку у сумі 25000,00 грн, що був визначений податковим повідомленням- рішенням від 22.05.2015.

При цьому, у вказаному рішенні, суд дійшов висновку, що в силу вимог пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України та відсутності винесеного рішення на скаргу ОСОБА_1 , така скарга на податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015, яким їй було визначено суму транспортного податку з фізичних осіб, вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначена сума транспортного податку, заявленого до стягнення - скасоване, оскільки цього просив платник податків у скарзі на це податкове повідомлення-рішення.

Згідно копії листа Головного Управління ДПС у Чернігівській області від 19.10.2020 № 41/3ПІ/25-01-04-17-15 в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 18011000 «Транспортний податок» відображена інформація про податкове зобов`язання по транспортному податку згідно податкового повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 3159 на суму 25000,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За приписами пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України позивач є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Процедура оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження чітко визначена Податковим кодексом України.

Так, згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За змістом пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно пункту 55.2 статті 55 Податкового кодексу України контролюючими органами вищого рівня є контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

В силу вимог пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

У разі порушення платником податків вимог пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України подана ним скарга не розглядається та повертається йому із зазначенням причин повернення (пункт 56.7 статті 56 Податкового кодексу України).

В той же час згідно з пунктом 56.12 статті 56 Податкового кодексу України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

З аналізу наведених норм слідує, що у пункті 56.12 статті 56 Податкового кодексу України встановлений спеціальний строк для оскарження податкового повідомлення-рішення про суму грошового зобов`язання платника податків, визначеного контролюючим органом самостійно за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства.

Аналогічні положення містить і Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 № 848, зокрема, у пункті 3.3 розділу ІІІ вказаного Порядку встановлений 30 денний строк на оскарження.

Отже, законодавством визначені наступні умови застосування спеціального строку для оскарження податкового повідомлення-рішення: грошове зобов`язання платнику податків визначене за причинами, не пов`язаними з порушенням податкового законодавства; таке грошове зобов`язання визначене контролюючим органом самостійно.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого Податковим кодексом України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. В свою чергу, визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.

За встановленими обставинами, позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення 22.05.2015 в адміністративному порядку, однак Головне управління ДФС у Чернігівській області листом від 18.08.2015 № 2240/н/25-01-10-04-15 скаргу позивача було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском 10-ти денного строку. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 № 825/2845/15-а визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області, викладене у листі від 18.08.2015 № 2240/Н/25-01-10-04-15.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не було прийнято рішення за результатами розгляду скарги позивача у відведений законом строк.

Верховним Судом вже неодноразово, зокрема, у постановах від 03.04.2020 у справі № 815/1701/17, від 18.02.2020 у справі № 200/9042/19-а, від 12.12.2019 у справі № 820/1929/17, від 24.01.2019 у справі № 826/500/15 за аналогічних обставин було зроблено правовий висновок про те, що у разі не надіслання суб`єктом владних повноважень вмотивованого рішення за скаргою платника податків, остання вважається задоволеною на користь платника.

Контролюючі органи, відповідно до положень підпункту 19-1.1.10 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок № 422).

Цим Порядком визначено організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За змістом підпункту 4 пункту 1 розділу І Порядку № 422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (надалі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Виходячи із положень розділів ІІІ, ІV, V Порядку № 422 відображенню в інтегрованій картці платника підлягають, зокрема, зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Положеннями підпункту 2 пункту 4 розділу V Порядку № 422 передбачено, що у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення такої суми.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Тобто, наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов`язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.

Отже, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов`язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв`язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду зазначеному у постанові від 19.02.2019 у справі № 825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.

Визнання податкового повідомлення-рішення скасованим, з однієї сторони, нівелює обов`язок платника податків зі сплати донарахованих таким податковим повідомленням-рішенням грошових зобов`язань, а з іншої - виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.

Верховним Судом у постанові від 16.04.2020 у справі №818/888/16 було зазначено, що наявність прямої норми закону (в даному випадку пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України), в силу якої податкове повідомлення-рішення вважається скасованим, виключає необхідність звертатися до суду з метою визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення. У такому разі суди, встановивши обставини, з якими закон пов`язує автоматичне скасування податкового повідомлення-рішення, мають з`ясувати, чи приведено у відповідність дані інтегрованої картки платника податків у частині нарахування відповідних податків та зборів згідно з таким податковим повідомленням-рішенням. При цьому у випадку встановлення протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, суди мають застосувати відповідний спосіб захисту з метою відновлення порушених прав платника податків.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги позивача від 10.08.2015 не прийнято відповідачем, вона вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 скасованим, тому з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом: визнання протиправними дії відповідача, що полягають у не виключенні з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, ведення яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформації про наявність у позивача грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 3159 на суму 25000,00 грн, що є скасованим; зобов`язання відповідача виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби України, внесення податкової інформації до яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформацію про наявність у позивача грошового зобов`язання, що визначено податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2015 № 3159, що є скасованим, та інформацію про пеню, штрафи (штрафні санкції) нараховані за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, за податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2015 № 3159, що скасовано.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн. та понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1002163 від 01.12.2020, копію договору про надання правової допомоги від 02.06.2020, акт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) згідно договору про надання правової допомоги від 16.11.2020 на суму 4000,00 грн.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області, що полягають у не виключенні з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, ведення яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформації про наявність у ОСОБА_1 грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2015 № 3159 на суму 25000,00 грн, що є скасованим.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби України, внесення податкової інформації до яких здійснюється Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, інформацію про наявність у ОСОБА_1 грошового зобов`язання, що визначено податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2015 № 3159, що є скасованим, та інформацію про пеню, штрафи (штрафні санкції) нараховані за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, за податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2015 № 3159, що скасовано.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.01.2021.

Суддя В.О. Непочатих