Рішення № 94354709, 22.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року справа № 580/5151/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 03.11.2020 №216065 Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №216065, згідно з якою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 під час перевірки, що відбулася 07.10.2020 на 191 км+100 м а/д М-12 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу (вантаж - комбайн кормозбиральний CLAAS JAGUAR 870) з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% без відповідного дозволу. Проте позивач зазначає, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки габаритно-ваговий контроль здійснювався без застосування відповідного обладнання. Крім того, вказує, що документи складено працівником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, яке відповідно до наказу Державної служби з безпеки на транспорті «Про упорядкування структури Укртрансбезпеки» від 09.09.2020 № 340, ліквідоване на момент здійснення перевірки.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 14.12.2020 надав до суду відзив, у якому зазначив, що під час проведення рейдової перевірки 07.10.2020 виявлено, факт перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, а саме перевищення встановлених п. 22.5 ПДР габаритних норм становить 19,23 % ширина 3,1 м при допустимих 2,6 м, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що складено акт проведення перевірки №231719 від 07.10.2020. З вказаним актом водій ОСОБА_2 ознайомився, додаткових пояснень чи зауважень не надав. На думку відповідача, позов є безпідставним, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.12.2020 постановлено замінити відповідача - Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 14.06.2005 за видом діяльності 01.61. Допоміжна діяльність у рослинництві; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт.

Автомобіль марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп марки NOOTEBOOM д.н.з. НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відповідно.

Відповідно до затвердженого начальником Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період 05.10.2020 по 11.10.2020, головному спеціалісту Якубовському О.О. видано направлення №011835 від 05.10.2020 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на додержання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

07.10.2020 о 22 год. 30 хв. головним спеціалістом Якубовським О.О. проведено рейдову перевірку на 191 км+100 м а/д М-12 транспортного засобу марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 .

Під час перевірки виявлено порушення: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме перевезення великогабаритного вантажу з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР габаритно-вагових обмежень на 19,23% ширина 3,1 м при допустимих 2,6 м, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено акт №231719 від 07.10.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до відмітки на вказаному акті, пояснення водія про причини порушень зазначено «ознайомлений».

Виконуючим обов`язки начальника Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №216065 від 03.11.2020, відповідно до якої на позивача, на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні регулюються Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-ІІІ ( далі Закон № 2344).

Частиною 1 статті 2 Закону № 2344 встановлено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України Про транспорт, Про дорожній рух, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно статті 3 Закону № 2344 цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 2344 визначено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Державному контролю належать усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно частини 17 статті 6 Закону № 2344 рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 34 Закону № 2344 передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок №879).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України (ПДР), чинні на момент здійснення перевірки 07.10.2020 встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 05.10.2020 № 011835 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок 07.10.2020 за результатами здійснення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області контрольного заходу дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 о 22 год. 30 хв. на 191 км+100 м а/д М-12 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу (вантаж - комбайн кормозбиральний CLAAS JAGUAR 870) з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, а саме перевищення встановлених п. 22.5 ПДР габаритних норм становить 19,23 % ширина 3,1 м при допустимих 2,6 м, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що складено акт проведення перевірки №231719 від 07.10.2020.

Під час здійснення рейдової перевірки в результаті здійснення вимірювання транспортного засобу позивача, встановлено, що ширина габаритних параметрів автомобіля марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки NOOTEBOOM д.н.з. НОМЕР_2 становила 3,1 м при допустимих 2,6 м.

Відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. Пунктом 22 Порядку № 1567 встановлено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Судом встановлено, що акт від 07.10.2020 №231719 містить підписи уповноваженої особи відповідача, яка проводила перевірку та водія. Відповідно до відмітки на вказаному акті, пояснення водія про причини порушень зазначено «ознайомлений».

Частиною 1 статті 60 Закону № 2344 встановлено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 03.11.2020 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №216065 від 03.11.2020, відповідно до якої на позивача, на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Щодо посилань позивача про відсутність повноважень у Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 затверджено Положення про Державну службу України транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до пункту 1 Положення, Укртрансбезпека є органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області.

Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Згідно з п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» (далі - Розпорядження № 196-р) погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком.

Згідно з вказаним Додатком до Розпорядження № 196-р реорганізовано шляхом злиття:

- Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області, Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області у Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки;

- Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, під час здійснення своїх повноважень, діяло як структурний підрозділ суб`єкта владних повноважень, якому надані повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт, тому суд критично розцінює доводи позивача.

Щодо посилань позивача на відсутність відповідного обладнання під час здійснення габаритно-вагового контролю, суд зазначає таке.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «габаритно-ваговий контроль» - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з підпунктом 2 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879, за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 033651 від 07.10.2020 довжина транспортного засобу з напівпричіпом становила 19,7 м, ширина - 3,1 м, висота - 4 м.

На спростування доводів позивача, до матеріалів справи відповідачем надано свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 0672-Ф від 30.07.2020, а саме рейки для оптичних нівелірів GR500 б/н (чинне до 30.07.2021), а також свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 0274-Ф від 14.04.2020, а саме рулетки вимірювальної Topex 28C413 (чинне до 14.04.2021). Вказані свідоцтва видані Державним підприємством «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Доказів на спростування повірки вказаних засобів вимірювальної техніки чи здійснення габаритно-вагового контролю іншою технікою позивачем до матеріалів справи не надано та не названо, тому суд висновує, що здійснені посадовою особою відповідача заміри засвідчують факт перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 19,23 % ширина 3,1 м при допустимих 2,6 м під час здійснення 07.10.2020 перевезення вантажу автомобілем марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки NOOTEBOOM д.н.з. НОМЕР_2 .

Таким чином на підставі викладеного вище, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя С.О. Кульчицький