Ухвала суду № 94354611, 25.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/787/21

УХВАЛА

25 січня 2021 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 07.02.2020 року за № Ф - 38800-17 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 32 127,07 грн.

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 10 листопада 2020 року за № Ф - 38800-17, про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35 933,82 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

Позивач оскаржує, зокрема, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року за №Ф - 38800-17, яка прийнята відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно із частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, оскарження спірних вимоги та рішення може бути здійснено до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а та від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.

Позивач в позовній заяві вказує, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року за № Ф - 38800-17 отримав вкінці березня 2020 року. Однак до суду позивач звернувся лише у січні 2021 року.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не подав жодних доказів, які надавали б підстави вважати причини поважними, як і не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року по справі № 826/3794/17.

Крім цього, згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак доказів звільнення від сплати судового збору, які визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", позивачем не надано.

Частиною 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Позивач звернувся в суд з позовною вимогою немайнового характеру (оскарження рішення Державної податкової служби України), розмір судового збору за яку становить 908 грн.

Проте доказів сплати судового збору не надав, що підтверджується актом від 20.01.2021, складеним посадовими особами Хмельницького окружного адміністративного суду про відсутність квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір слід сплачувати за наступними реквізитами: одержувач коштів - ГУК у Хмел обл/Хмельниц. мтг/22030101, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок - UA888999980313161206084022775, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

1) клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності його пропуску в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року за № Ф - 38800-17

2) доказу сплати судового збору у розмірі 908 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяД.А. Божук