
Справа № 560/7421/20
РІШЕННЯ
іменем України
25 січня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо не складення подання до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7865,00 грн.;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, про повернення ОСОБА_1 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7865,00 грн.;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області судовий збір у сумі 840,80 грн. на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 січня 2020 уклала договір купівлі-продажу квартири. При укладенні договору позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7865,00 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просила повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні таких коштів, у зв`язку зі чим звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
14 грудня 2021 року до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що ОСОБА_1 не надала жодного доказу, що зазначена квартира - це житло, яке придбавалось нею вперше, зокрема відсутня інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності чи відсутності права власності на інше нерухоме майно.
Крім цього, представник відповідача зазначає, що головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснює лише контроль за справлянням даного збору. Кошти сплачені в якості збору, на рахунки головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зараховувалися, а були спрямовані до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи у судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 27 січня 2020 року ОСОБА_1 придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Договір купівлі-продажу від 27 січня 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліною Анатоліївною, та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за № 663.
Судом встановлено, що під час укладання договору від 27 січня 2020 року ОСОБА_1 сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу квартири в сумі 7865,00 грн., що підтверджується квитанцією № 220210144 від 27 січня 2020 року.
03 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про повернення коштів із сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Листом головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0502-8/48999 від 04 листопада 2020 року повідомлено про відсутність підстав щодо повернення коштів із сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування"
Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Так, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний інформаційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 229956575 сформований 28 жовтня 2020 за параметрами запиту: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , часткове співпадіння.
Із вказаного витягу вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири за адресою АДРЕСА_2 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 27 січня 2020 року №663, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліною Анатоліївною та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.
При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Крім того, доцільно зауважити, що станом на час виникнення спірних правовідносин та на час вирішення цієї справи судом, в Україні відсутній механізм перевірки інформації щодо повторності придбання об`єктів нерухомості.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена правова позиція також викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року у справі №К/9991/37325/11.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вперше придбала житло (за договором купівлі-продажу від 27 січня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03 вересня 2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у поверненні позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі в розмірі 7865,00 грн. є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Таким чином, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в розмірі 7865,00 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року № 819/1730/17 та від 20 лютого 2018 року № 819/1249/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо не складення подання до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, про повернення ОСОБА_1 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7865 (сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн., 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 94354515, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/7421/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: