Рішення № 94354137, 25.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2851/19

25 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови №54591908 від 30.10.2019 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 30.10.2019 у виконавчому провадженні №54591908.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. Проте, державним виконавцем не було стягнуто з позивача (божника за виконавчим провадженням) на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, жодних заходів примусового виконання рішення не вчинено, а тому, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Ухвалою судді від 27.12.2019, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі №500/2851/19.

Ухвалою суду від 09.01.2020 розгляд справи було відкладено.

22.01.2020 представник відповідача подав до суду відзив, в якому вказав, що примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Вважає, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем відповідно до вимог Закону "Про виконавче провадження" та є правомірною.

Ухвалами суду від 28.01.2020, 11.02.2020 розгляд справи було відкладено.

Ухвалою суду від 19.02.2020 провадження у адміністративній справі №500/2851/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2540/3203/18.

Ухвалою суду від 24.12.2020 провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою суду від 12.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, замінено неналежного відповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розгляд справи відкладено.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.2012 по справі №1/53/5022-578/2012 стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17685224,35 грн основного боргу, 1337080, 77 грн пені, 736792,05 грн інфляційних втрат, 726449,72 грн 3% річних, та 64380,00 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення, господарським судом Тернопільської області видано наказ від 18.09.2012 про його примусове виконання.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена 12.10.2012 постанова №34710161 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.07.2014 у справі №1/53/5022-578/2012 за заявою позивача № 31/10-4043 від 20.06.2014 затверджено мирову угоду від 20.06.2014 укладену між дочірньою компанією "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" відповідно до якої сторони погодили строки та порядок виконання рішення суду, а саме сума боргу у розмірі 20489926,89 грн, яка склалася на момент укладення мирової угоди, погашається згідно затвердженого сторонами графіку.

На підставі заяви дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 16.08.2017 №31/13-3290 про примусове виконання ухвали суду, 29.08.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54591908 з виконання ухвали господарського суду Тернопільської області про затвердження мирової угоди від 07.07.2014 у справі №1/53/5022-578/2012.

Пунктом третім даної постанови стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" виконавчий збір у розмірі 161738,72 грн.

31.08.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №54591908 до зведеного виконавчого провадження №54535931.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.01.2018 №54591908 накладено арешт на кошти боржника публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз".

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.03.2018 №54591908 змінено назву сторони виконавчого провадження, а саме боржника з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз".

На підставі заяви дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 22.10.2014 №31/13-2141 про повернення виконавчого документа стягувачу 29.10.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану згідно п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

30.10.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про стягнення з приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" виконавчого збору у розмірі 159921,52 грн.

Не погодившись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

При цьому судом також встановлено, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва, на підставі заяви стягувача про примусове виконання, 02.12.2019 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №60769134 з виконання ухвали господарського суду Тернопільської області про затвердження мирової угоди від 07.07.2014 у справі №1/53/5022-578/2012, а також постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 119203, 67 грн.

Як вбачається із повідомлення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва станом на 16.07.2020 виконавче провадження №60769134 фактично виконане (крім стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця) та підлягає закінченню на підставі п.9 ст.39 закону України "Про виконавче провадження".

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із ч.5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

При цьому згідно розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.

Отже, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується від розміру фактично стягнутих сум.

Приписами Закону №1404-VІІІ (статті 40, 42 Закону) передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частиною 4 статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина 1 статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

У разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

На момент виникнення спірних правовідносин обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, провадження № 11-445апп19.

З матеріалів виконавчого провадження №54591908 судом встановлено, що держаним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження не вжито заходів примусового виконання рішень, які б призвели до виконання рішення суду.

При цьому суд враховує, що рішення суду у справі №1/53/5022-578/2012 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" заборгованості перед дочірньою компанією "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", фактично виконав приватний виконавець виконавчого округу міста Києва за наслідком чого винесено постанову про стягнення боржника основної винагороди у сумі 119203,67 грн від 02.12.2019 №60769134.

Суд зазначає, що приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір може бути стягнуто або державним виконавцем, або приватним виконавцем, поряд із цим вказаним законом не передбачено подвійного стягнення виконавчого збору одночасно державним і приватним виконавцем.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача, постанову винесену 30.10.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" виконавчого збору у розмірі 159921,52 грн слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір в розмірі 4319,82 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №186 від 19.12.2019.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" виконавчого збору у розмірі 159921,52 грн від 30.10.2019 №54591908.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" сплачений судовий збір у розмірі 4319 (чотири тисячі триста дев`ятнадцять) грн 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", місцезнаходження: вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 21155959;

відповідач - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Головуючий суддя Баранюк А.З.