Рішення № 94353794, 22.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2434/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07.05.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішень за результатами розгляду заяв позивача від 15.10.2019 та від 30.01.2020;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії за віком від 15.10.2019 та винести рішення про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в Високотополянському психоневрологічному інтернаті з травня 1998 року по жовтень 2018 року в подвійному розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача наявний спеціальний стаж, що мав бути зарахований у подвійному розмірі в порядку статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки Високо - Тополянський психоневрологічний інтернат є психіатричним закладом охорони здоров`я.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 20/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 позовну заяву залишено без руху в зв`язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України; позивача зобов`язано надати суду докази на підтвердження сплати судового збору /а.с. 23-24/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позовну заяву залишено без розгляду /а.с. 34-35/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №440/2434/20 скасовано; справу №440/2434/20 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду /а.с. 75-78/.

18.12.2020 зазначена справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду /а.с. 80/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2434/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази /а.с. 83/.

14.01.2021 до суду надано відзив, у якому зазначено, що підстави для зарахування в подвійному розмірі періоду роботи позивача у Високо - Тополянському психоневрологічному інтернаті відсутні, оскільки інтернат не відноситься до закладів охорони здоров`я, а підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України /а.с. 90-91/.

20.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримала заявлені позовні вимоги.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2019 та 30.01.2020 позивач зверталась до ГУ ПФУ в Полтавські області з заявами, у яких просила перерахувати пенсію, керуючись статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням періоду роботи з травня 1998 по жовтень 2018 у Високо - Тополянському психоневрологічному інтернаті /а.с. 14, 16/.

Листами від 14.11.2019 №61/Л-10 та від 17.02.2020 №529-347/Л-03/8-1600/20 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено позивача про те, що законні підстави для зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Високо - Тополянському психоневрологічному інтернаті при призначенні пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки інтернат не відноситься до закладів охорони здоров`я, а підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики /а.с. 15, 17/.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Згідно з положеннями статей 51, 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Згідно з пунктом "е" статті 55 зазначеного Закону право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років; з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років; з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців; з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років; з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців; з 01.04.2022 року по 31.03.2023 - не менше 29 років; з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців; з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 01.01.2016 мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Так, наведена правова норма передбачає різні можливості для призначення пенсії за вислугу років, у тому числі й до досягнення особою 55 років за наявності відповідного трудового стажу.

Водночас, пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах передбачено статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, Законом передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги, проте, зазначений Закон не містить визначення наведеного закладу.

У спірних правовідносинах позивач стверджує, що у неї наявний спеціальний стаж роботи у період з травня 1998 по жовтень 2018 у Високо - Тополянському психоневрологічному інтернаті, що мав бути зарахований у подвійному розмірі в порядку статті 60 вказаного Закону, оскільки інтернат є психіатричним закладом охорони здоров`я.

Так, з аналізу Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 №892/7180, вбачається, що він не містить визначення закладу з надання психіатричної допомоги, лише визначає, що це заклад є багатопрофільним лікарняним закладом (підпункт 1.1.1 пункт 1 цього Переліку).

Згідно з статтею 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

При цьому, заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади.

Згідно з наявними у справі матеріалами станом на час розгляду справи Високо - Тополянський психоневрологічний інтернат є юридичною особою, стаціонарним інтернатним закладом, предметом діяльності якого є соціальний захист, тимчасове або постійне проживання/перебування осіб зі стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не противопоказане перебування в Інтернаті.

Інтернат підзвітний та підконтрольний Полтавській обласній раді та підпорядкований та підзвітний Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.

Крім того, як встановлено з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , копія якої залучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1998 по 2018 роки працювала у Високо - Тополянському психоневрологічному інтернаті, що не заперечується відповідачем /а.с. 10-11/.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повторного розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 15.10.2019 та від 30.01.2020, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 15.10.2019 та від 30.01.2020, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісмсот сорок) грн 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна