Рішення № 94353500, 25.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року справа №380/7685/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візард-Лайт» до Галицької митниці Держмитслужби про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Візард-Лайт» (далі - позивач, ТзОВ «Візард-Лайт») звернулось до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі -відповідач, Галицька митниця) , в якому просить скасувати:

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209290/2020/00044 від 24.06.2020;

- рішення № UA209290/2020/000021/2 про коригування митної вартості товарів від 24.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Візард-Лайт» при здійсненні митного оформлення товарів подано декларації, згідно з якими при визначенні митної вартості товарів застосовано 6 «резервний метод». Натомість спірними рішеннями відповідачем проведено корегування митної вартості товару у зв`язку з неможливістю визначення митної вартості за ціною договору (контракту). При визначенні митної вартості товару, щодо якого митним органом прийнято спірні рішення, ТзОВ «Візард-Лайт» бралась митна вартість аналогічного товару, який ввозився раніше. Вказує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі додавання вартості, на основі віднімання вартості, резервний метод. Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, єдиною підставою для коригування слугувала інформація з електронної бази даних АСАУР. При цьому, сама лише інформація з бази контролюючого органу, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що заявлена позивачем у митній декларації митна вартість товарів не відповідала вартості, зазначеній у поданих до митного оформлення інвойсах. В поданій до митного оформлення декларації також відсутні посилання на конкретні документи, що слугували джерелом для визначення митної вартості. До митного оформлення декларантом було надано два примірники рахунку-фактури (інвойсу) №232457 від 20.06.2020, один з яких заповнений англійською мовою (містить частковий переклад російською мовою, але візуальне порівняння зазначених документів дає можливість зробити висновок, про те, що їх зміст не є ідентичним (у турецькому варіанті відсутні відомості щодо умов поставки та країни походження товару). У графі 3 СМR від 20.06.2020 №542030 не вказано конкретне місце доставки, а зазначено «Україна» без назви географічного пункту, що суперечить вимогам Закону України «Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V. Декларантом в ході митного оформлення було додатково надіслано експортну декларацію, яка не містила підтвердження числових значень заявленої за резервним методом митної вартості товару, а також не вказано номеру транспортного засобу. Зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість товарів не мала документального підтвердження числових значень, Галицькою митницею відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Вказує, що відповідачем послідовно застосовувались методи визначення митної вартості товарів. При цьому, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Вказав, що вказавши в графі 32 митних декларацій шостий метод для визначення митної вартості товарів, декларант самостійно визначив, що подані ним документи не є достатніми для митного оформлення за першим методом. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 23.09.2020 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 26.10.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 24.11.2020.

Відповідачем 13.11.2020 (вх.№59940) подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.12.2020

Судове засідання, призначене на 23.12.2020, відкладено у зв`язку з поданням представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника через перебування на самоізоляції по причині контактування з хворим на COVID-19.

В судовому засіданні 20.01.2021 суд заслухав вступні промови представника позивача Шегинського Р.І, представників відповідача Тістечка Ю.Я. та Івасечко Н.Я., дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТзОВ «Візард-Лайт» (Покупець) та Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» (Продавець) 15.06.2020 укладено контракт №06/20/1 (далі-контракт).

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 1.2 контракту кількість та перелік товарів вказується в інвойсах до даного договору при кожній поставці, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пунктів 2.1. – 2.3. контракту ціни на товар встановлюються в доларах США і вказані в інвойсах до даного Договору. Сума Договору складає 20 000 000,00 (двадцять мільйонів) доларів США. Вартість товарів вказується в інвойсах до даного Договору при кожній поставці.

Згідно з пунктами 3.1.-3.2. контракту товар постачається Продавцем зі свого складу на умовах СРТ м. Львів. Умови поставки можуть змінюватися по домовленості сторін на кожну поставку і повинні вказуватися в інвойсах на кожну поставку.

Відповідно до пунктів 4.1-4.2. контракту Покупець перераховує кошти на рахунок Продавця на протязі 90 днів з моменту розмитнення товару згідно інвойсів по кожній поставці. Розрахунок проводиться Покупцем в доларах США.

Фірмою «SMS INSAAT TEKSTIL MOB.ELEK. DAN. ITH.VE IHR. TIC. LTD. STI» 20.06.2020 здійснено поставку товару ТзОВ «Візард-Лайт» в межах укладеного Контракту №06/20/1.

Для митного оформлення придбаних за контрактом товарів позивач надав відповідачеві митну декларацію № UA209290/2020/003582 від 24.06.2020 разом з документами, що підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно графи 43 такої декларації, ТзОВ «Візард-Лайт» заявлено митну вартість товару за 6 резервним методом.

Разом з митною декларацією ТзОВ «Візард-Лайт» подано такі документи:

- пакувальний лист (packing list) №232457 від 20.06.2020;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №232457 від 20.06.2020;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) №542030 від 20.06.2020;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin)№ D0160333 від 20.06.2020;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA408050/2020/003399 від 23.06.2020;

- контракт №06/20/1 від 15.06.2020;

- копію митної декларації країни відправлення 20341300EX369365 від 20.06.2020.

Митним органом за результатами розгляду поданих до митного оформлення документів направлено позивачу електронні вимоги з проханням відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

У відповідь на таку вимогу позивач 24.06.2020 звернувся до Галицької митниці з листом №24-06/1, в якому просив винести рішення на підставі наявної інформації без дотримання 10-ти денного строку з підстав відсутність у ТзОВ «Візард-Лайт» можливості отримати у встановлений строк від контрагентів додаткові підтверджуючі документи щодо вартості товарів.

Розглянувши подані позивачем документи, відповідачем 24.06.2020 складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209290/2020/00044 та прийнято рішення № UA209290/2020/000021/2 про коригування митної вартості 9 позицій товару.

У графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості зазначено, що «митна вартість імпортованого товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій статті 53 МКУ (банківських платіжних документів). Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату товару. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ,неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: т.1 МД UА500080/2020/11344 від 20.06.2020, т.11 - МД UА 500080/2020/11534 від 22.06.2020; т.12 - МД UА 500080/2020/11411 від 21.06.2020; т.14 - МД UА 500080/2020/11335 від 20.06.2020; т.15 - МД UА 500080/2020/11532 від 22.06.2020; т.16 - МД UА 209290/2020/3515 від 21.06.2020; т.17- МД UА А408020/2020/12174 від 06.06.2020; т.20 - МД UА 500080/2020/10514 від 08.06.2020; т.24 - МД ІІА500080/2020/11305 від 19.06.2020. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч. 2 статті 55 Митного кодексу та Главою 4 Митного кодексу».

З урахуванням прийнятого Галицькою митницею оскаржуваного рішення ТзОВ «Візард-Лайт» подано нову електронну митну декларацію UA209290/2020/003616.

Не погоджуючись з відмовою Галицької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, вважаючи, що подані ТзОВ «Візард-Лайт» документи у повному обсязі підтверджували задекларовану митну вартість та її складові, відсутність будь-яких розбіжностей та ознак підробки відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів та ціни товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається із змісту спірних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209290/2020/00044 від 24.06.2020 та рішення № UA209290/2020/000021/2 про коригування митної вартості товарів від 24.06.2020, митний орган під час прийняття рішень про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та про коригування митної вартості товарів, не зазначив які саме відомості (інформація) щодо складових митної вартості були відсутні в документах, наданих позивачем під час митного оформлення, чи які саме розбіжності, неточності містять подані до митного оформлення документи, та які конкретно документи можуть усунути сумніви митного органу. Також відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваних рішеннях, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених митницею коригувань митної вартості.

Дослідивши в судовому засіданні документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вважає, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, суд вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення ТзОВ «Візард-Лайт» митної вартості товару, зазначеного у митній декларації № UA209290/2020/003582 від 24.06.2020, оскільки мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому, судом не надається оцінка доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву щодо невідповідності поданих до митного оформлення документів, оскільки такі обставини відсутні у спірних рішеннях.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209290/2020/00044 від 24.06.2020 та рішення № UA209290/2020/000021/2 про коригування митної вартості товарів від 24.06.2020.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку рішенням відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення № UA209290/2020/000021/2 про коригування митної вартості товарів від 24.04.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209290/2020/00044 від 24.06.2020 не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на митне оформлення товару на підставі митної декларації № UA209290/2020/003582 від 24.06.2020, тому його слід визнати незаконним та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на суму 5 825 грн 87 коп., сплаченого за платіжним дорученням №14 від 02.10.2020.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Візард-Лайт» (вул. Грушевського, буд. 66, м. Пустомити, Львівська область, 81100, код ЄДРПОУ 4356716) до Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209290/2020/00044 від 24.06.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) про коригування митної вартості товарів №UA209290/2020/000021/2 від 24.06.2020.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візард-Лайт» (вул. Грушевського, буд. 66, м. Пустомити, Львівська область, 81100, код ЄДРПОУ 4356716) 5 825 грн (п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн 87 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома