Рішення № 94353493, 20.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4401/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Винник В.М.., за участю: представника відповідача - Сивоус С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,-

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 адміністративний позов було задоволено повністю.

04 січня 2021 року на адресу через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. №30 ) про стягнення з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 2503, 81 грн., та стягнення з відповідача в користь позивача розміру витрат на правову допомогу в розмірі 5000, 00 гривень. У заяві представник позивача просить її розглядати за відсутності позивача та його представника.

Представник позивача в судове засідання не прибув.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заяви заперечував, просив відмовити у її задоволенні повністю.

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У рішенні суду від 28.12.2020 року не вирішено питання про розподіл судових витрат, що відповідно до наведеного положення є підставою для ухвалення додаткового рішення суду.

Як вказано у мотивувальній частині рішення суду від 28.12.2020, відповідно до ч.3 ст.143 КАС України питання щодо судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу вирішуватиметься після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з огляду на неможливість позивача до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують такі витрати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3-5 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги №66 від 21 грудня 2020 року, звіт про надання правову допомогу від 29.12.2020 року, прибутковий касовий ордер № 01 від 23.12.2020 року та квитанцію до прибуткового ордера № 01 від 29.12.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правову допомогу позивачу надавав адвокат Цебак Іван Семенович (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 23.02.2017 серія ЛВ №000558) на підставі ордеру серії ЛВ № 142986 на надання правової допомоги та договору про надання правової допомоги № 66 від 21.12.2019.

Вид наданих позивачу послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується звітом про надання правової допомоги від 29.12.2020.

Згідно з вказаним звітом про надання правової допомоги позивачу надано наступні послуги: підготовка і подання адвокатського запиту, тривалість 1 год., вивчення документів (доказів), формування правової позиції по справі, пошук релевантної судової практики тривалість 6 год., написання позовної заяви тривалість 3 год., судове засідання (попереднє) тривалість 0,5 год., ознайомлення із матеріалами справи по суті та в офісі тривалість 1, 5 год., судове засідання по суті тривалість 1 год., судове засідання по суті тривалість 1 год., підготовка до судового засідання: перегляд відео, формування питань для свідків, пошук судової практики щодо зацікавленості (упередженості) свідків тривалість 1,5 год., судове засідання по суті тривалість 1,5 год., підготовка до судових дебатів, судове засідання - судові дебати тривалість 1 год..

Відповідно до п.4.2 договору про надання правової допомоги № 66 від 21.12.2019 року за правову допомогу, передбачену в Договорі Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунку визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. Пунктом 2 додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 розмір гонорару становить 5000, 00 гривень.

Таким чином, загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 5000,00 грн.

На підтвердження оплати послуг за правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 21.12.2019 представник позивача долучив копії прибуткового касового ордеру № 01 від 23.12.2020 року та квитанцію до прибуткового ордера № 01 від 29.12.2020 року на суму 5000, 00 грн.

Суд зазначає, що представник відповідача Головного управління Держпраці у Львівській області 19.01.2021 подав заперечення вх.№ 3030 на заяву про розподіл судових витрат в порядку ст. 252 КАС України.

Представник відповідача у вказаній заяві вказав, що розмір гонорару у сумі 5000, 00 грн., вказаного у Додатку № 1 за послуги «збір доказів», «підготовка позовної заяви», «формування правової позиції по справі», «пошук релевантної судової практики», представництво в одному судовому засіданні в суді першої інстанції» є безпідставно завищеним, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Суд зазначає, що частинами 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд приходить до висновку, що сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є співмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Суд зауважує, що відповідачаем не надано обґрунтувань на спростування наявності підстав для стягнення таких витрат.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, за змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 2503,81 грн. згідно квитанції № 0.0.1723275222.1 від 01.06.2020 року, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд, -

вирішив:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволити.

Прийняти по справі № 380/4401/20 додаткове судове рішення.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області ( адреса:м. Львів, пл. Міцкевича, 8, 79005, ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2503,81 грн., сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області ( адреса:м. Львів, пл. Міцкевича, 8, 79005, ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 січня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна