Рішення № 94353483, 20.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3595/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Винник В.М., за участю: представника позивача - Мельник Л.Я., представника відповідача - Рак З.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 №72-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС; стягнуто з Львівської митниці ДФС (адреса: м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 60930,60 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

07 липня 2020 року на адресу суду через канцелярію від представника позивача надійшла заява (вх. №62440 ) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якій просять суд стягнути з Львівської митниці ДФС та Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

01.09.2020 на адресу суду надійшло заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як вказано у рішенні суду, відповідно до ч.3 ст.143 КАС України питання щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу вирішуватиметься після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з огляду на неможливість позивача до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують такі витрати.

29 грудня 2020 року на адресу суду через канцелярію від представника позивача надійшла заява (вх. №70722 ) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якій просять суд стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суду, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У рішенні суду від 22.12.2020 року не вирішено питання про витрати на правову допомогу, що відповідно до наведеного положення є підставою для ухвалення додаткового рішення суду.

Представник позивача в судовому засідання заяву підтримала повністю.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні проти заява заперечувала, просила відмовити у задоволенні її повністю.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3-5 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 04.05.2020 року, копію додаткового договору № 1 до договору № 04/05/20-2 про надання правової допомоги від 04.05.2020 року, меморіальний ордер № 2733628SB від 07.05.2020 року, меморіальний ордер № @2PL652914 від 31 серпня 2020 року, копію акту передачі/приймання наданих послуг № 22/12-04/05/20-2 від 22.12.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правову допомогу позивачу надавав адвокат Мельник Леся Ярославівна (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 21.12.2017 серія ЛВ №000819) на підставі ордеру серії ВС № 1023417 на надання правової допомоги та договору про надання правової допомоги № 04/05/20-2 від 04.05.2020.

Згідно з долученого акту передачі/приймання наданих послуг № 22/12-04/05/20-2 від 22.12.2020 року, адвокатське об`єднання «ЕМЕЛ ПАРТНЕРС» в особі голови Мельник Лесі Ярославівни , на підставі договору № 04/05/20-2 про надання правової допомоги від 04.05.2020 року, було здійснено наступне:

підготовку і подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви (сумарно витрачено 4 години часу);

підготовку і подання до Львівського окружного адміністративного суду письмових відповіді на відзиви, 2-ох заяв про відшкодування витрат на правову допомогу і 7-ми клопотань про долучення додаткових письмових доказів у справі № 380/3595/20 (сумарно витрачено 10 годин часу);

представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у Львівському окружному адміністративному суді у справі №380/3595/20 - на стадії підготовчого провадження та на стадії судового розгляду (сумарно витрачено 5 годин часу).

Судом встановлено із зазначеного вище акта, що розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки та становить 5000 грн.

Суд зазначає, що представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби 30.12.2020 року подала заперечення вх.№ 71211 на заяву щодо зменшення суми гонорару за надану професійну правничу допомогу.

Представник відповідача у вказаній заяві вказав, що розмір гонорару у сумі 5000, 00 грн., є безпідставно завищеним, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Суд зазначає, що частинами 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд приходить до висновку, що сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є співмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Суд зауважує, що відповідачами не надано обґрунтувань на спростування наявності підстав для стягнення таких витрат.

Згідно ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, за змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Львівської митниці ДФС на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд, -

вирішив:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволити.

Прийняти по справі № 380/3595/20 додаткове судове рішення.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (адреса: м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 січня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна