Рішення № 94353156, 20.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року справа №320/9320/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, згідно статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є пенсіонером та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, а також доплату за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до статей 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796).

Позивачка зазначає, що йому стало відомо про те, що за період 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідач нарахував та виплатив додаткову пенсію та доплату за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, що є меншим за розмір, визначений Законом №796, оскільки положеннями Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VIII в редакції, яка була чинна у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, не було передбачено жодних обмежень щодо застосування статей 39 та 51 Закону №796.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, непрацюючим пенсіонером, особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорія 3, яка постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, перебуває на обліку у Відділі з питань перерахунків пенсій №24 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України у Київській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується: копією паспорта, посвідченням громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_1 від 31.05.1994 року категорія 3, посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.03.2005 року та Довідкою Таращанської міської ради Київської області № 757 від 28.09.2020 року. Дані факти відповідачем не заперечуються.

Раніше це було Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 22.08.2018 року №628 «Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» в зв`язку реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України, ліквідоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

В серпні 2020 року позивачу стало відомо, що відповідач з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року неправильно нараховував та виплачував пенсію (основну та додаткову), а також надбавку до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, тому він 20.08.2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про здійснення перерахунку та виплату пенсії за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року включно.

Проте, ГУ ПФУ у Київській області своїм листом від 15.09.2020 року, відмовило позивачу у здійснені перерахунку та виплаті вищевказаної пенсії, оскільки, на думку відповідача, у цьому не має законних на те підстав і тому, позивач права на перерахунок пенсії не має.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати мені, позивачу у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 передбаченої статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплати до пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон №796-ХІІ).

Відповідно до ст. 49 Закону №796-ХІІ (далі у редакції, чинній на момент призначення мені пенсії) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення мені пенсії, особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Положеннями статті 39 зазначеного Закону в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.96, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Такі редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» існували після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року змін, внесених підпунктами 9, 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 107-VI від 28 грудня 2007 року.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.

Відповідного до цієї постанови м. Тараща Київської області в 2014 році відносилася до 4 зони, зони посиленого радіоекологічного контролю. Цей факт також підтверджується Довідкою Таращанської міської ради Київської області № 757 від 28.09.2020 року.

Разом з цим, 14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон №3491 -VI), яким розділ VII «Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Положення пункту 4 розділу VII Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.

Аналогічні положення передбачені в Законах України про Державний бюджет України на 2012 рік, на 2013 рік.

Тобто, у 2012-2013 роках норми положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

На виконання вимог зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої і визначається розмір пенсії моєї (далі Порядок №1210, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 13 Порядку №1210 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: особам, що належать до категорії 1 інвалідам II групи з 1 січня 2012 р. - 20 відсотків; з 1 липня 2012 р. - 24 відсотки.

Пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюється в таких розмірах: тим, що проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, - 13,2 гривні; тим, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, - 10,5 гривні; тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, - 5,2 гривні.

Водночас, 01.01.2014 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719ЛЧІ, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ, передбачено не було.

Лише Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі Закон №1622ЛЧІ), розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16.01.2014 №719-УІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 6-7, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Відповідно до статті 2 Закону №1622ЛШ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон №1622ЛШ набрав чинності 03.08.2014. Таким чином, тільки з 03.08.2014 Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені вищевказаними статтями, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціальні допомоги дітям війни.

У період з 01 січня по 02 серпня 2014 року правове регулювання правовідносин щодо виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії особам, які мають статус осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими законами, крім Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не здійснювалося.

Слід враховувати, принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Таким чином, у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 виплата пенсії позивача мала проводитись: відповідно до статті 51 Закону №796-ХІІ-додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком; відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ- доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 285/4300/14-а; у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №619/2262/17 (пункти 46-52).

Таким чином, у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір підвищення до пенсії та додаткової пенсії позивача був обчислений відповідачем у розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин суд вважає вимоги обгрунтованими щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити державну пенсію за віком: щомісячну доплату до пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 15 % мінімальної пенсії за віком, а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно з урахуванням виплачених сум.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом мого існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), прошу суд до спірних правовідносин застосувати частину першу статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та при визначені права на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Такий висновок роблю, виходячи з наступного.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Оскільки, виплата пенсії позивача за віком та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 є наслідком протиправних дій суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, то відповідно до спірних правовідносин має застосовуватися друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15.10.2013 №9- рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке призначає і виплачує пенсію, порушило законодавство про пенсійне забезпечення, даний адміністративний позов поданий з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, то позов може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 та від 19.06.2018 у справі №646/6250/17.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, згідно статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.