Рішення № 94353114, 25.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р. справа № 300/3341/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1349 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до військової частини А1349 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що військовою частиною А1349 протиправно відмовлено йому в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, а тому слід зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період та надати йому довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що військовою частиною А1349 протиправно ненараховано та невиплачено йому індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по 01.03.2018. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Згідно статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Вважає таку бездіяльність військової частини А1349 протиправною, оскільки індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення і підлягає обов`язковому нарахуванні та виплаті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що військова частина А 1349 є розпорядником бюджетних коштів третього рівня, не має можливості самостійно розпоряджатися бюджетними коштами, та є структурою, яка повністю фінансується за рахунок Державного бюджету. Пунктом 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. У листах від 08.08.2017 № 48/0/66-17, від 09.06.2016 №252/10/136-16 Мінсоцполітики зазначило, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. Проведення грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто в межах, що передбачені на такі цілі. Крім цього, у роз`ясненні Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 вказано, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку №1078 індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення. У листі Мінсоцполітики № 220/5140 від 04.07.2017 вказано, що Порядок № 1078 не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Таким чином, враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах виділених коштів установ та організацій, що передбачені на такі цілі, а механізм не передбачає нарахування, виплати індексації працівникам за попередні періоди. При цьому позивач погодився, що військовою частиною А1349 проведено з ним усі необхідні розрахунки при звільненні, оскільки в день прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу частини, жодних зауважень до відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення не було. Таким чином, військовою частиною А1349 правомірно відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018. Крім того, позивачу було відомо про порушення його прав щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 05.06.2018, а з даним позовом він звернувся до суду тільки в листопаді 2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Відповідно до наказу командира військової частини А1349 від 05.06.2018 № 105, капітана ОСОБА_1 , інженера групи підготовки та регламенту засобів об`єктивного контролю та оцінки технічного стану ПрНК, звільненого наказом командира військової частини А0780 (по особовому складу) від 08.05.2018 № 34 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням частини 8 статті 26 вказаного Закону, з 07.06.2018 виключено зі списків особового складу військової частини А1349, з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Тисменицького РВК Івано-Франківської області. Вислуга років у Збройних Силах України станом 07.06.2018 становить: календарна - 28 років 10 місяців (копія витягу з наказу) (а.с. 12).

Позивач, 03.11.2020 в порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся із заявою до військової частини А1349 про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та надання довідки - розрахунку про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за вищевказаний період (а.с. 9).

Листом від 06.11.2020 № 350/484/1/2062 відповідачем повідомлено позивачу, що відповідно до наданої інформації Департаменту фінансів за вих. №248/1485 від 26.03.2018, у межах фінансового ресурсу, можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерстві оборони України не було. Також, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України за вих. №78/0/66-17 від 08.08.2017, згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, механізму проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Таким чином, відповідно до чинного законодавства нарахувати індексацію за період з 01.01.2016 по 20.07.2018, а також її виплатити за вищезазначений період у військової частини А1349 немає підстав (а.с. 10 - 11).

Не погоджуючись з вказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (стаття 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно частин 1, 2, 6 статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Цей Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У відповідності до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція застосована у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 30.09.2019 у справі № 750/9785/16-а, від 20.11.2019 у справі № 522/11257/16-а.

Відповідно до інформації військової частини А1349, зазначеної у листі від 06.11.2020 №350/484/1/2062 за спірний період індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 10 - 11).

Фактичною підставою для відмови позивачу щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 слугувала відсутність бюджетних асигнувань. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач у відзиві на позов посилається на листи та роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Міністерства соціальної політики України.

З цього приводу, суд зазначає, що статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлена державна гарантія, яка полягає в індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Державні соціальні гарантії, згідно статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (стаття 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Тобто, індексація грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з яких здійснюється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відсутність механізму виплати індексації за минулі періоди не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання належних йому сум індексації грошових доходів, виплата яких гарантована статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 825/1832/17, від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Отже, твердження відповідача про те, що кошти на виплату індексації грошового забезпечення розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно є необґрунтованими, оскільки виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина А1349, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним за період із 01.01.2016 по 01.03.2018 надсилалися до відповідного органу листи про потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Посилання військової частини А1349 на роз`яснення Міністерства соціальної політики України та Міністерства оборони України, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, суд вважає безпідставними, оскільки військова частина А1349 має діяти відповідно до норм чинного законодавства, а вказані роз`яснення не є нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що будь-які доручення, листи чи роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Міністерства соціальної політики України не можуть скасовувати дію норм чинного законодавства.

Доводи відповідача про те, що позивачем не оскаржувався наказ командира військової частини А1349 від 05.06.2018 № 105 є необґрунтованими, оскільки відсутність скарг чи зауважень з боку ОСОБА_1 при звільненні не позбавляють його права на отримання виплат, які, відповідно до норм чинного законодавства, мають йому бути нараховані та виплачені.

Позивач просить зобов`язати військову частину А1349 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

З цього приводу суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Постанова Кабінету Міністрів України за № 704 від 30.08.2017 року набрала чинності 01.03.2018.

Отже, березень 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем, відтак значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, однак з коригуванням періоду за який позивачу мала бути нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення - з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Крім цього слід зобов`язати військову частину А1349 надати ОСОБА_1 довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачу стало відомо про порушення його прав в день виключення зі списків особового складу військової частини А1349 - 05.06.2018, з даним позовом він звернувся до суду тільки в листопаді 2020 року.

Суд розцінює вказані посилання відповідача, як обставину пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На думку суду вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження позивачем військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями 2 другої статті 233 Кодексу законів про працю України.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що: «у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат».

Верховний Суд у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18 дійшов висновку, що поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

Крім того, суд зазначає, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому, на військовослужбовців поширюється дія Кодексу законів про працю України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належних військовослужбовцю сум грошового забезпечення.

Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими.

Отже, позов ОСОБА_1 до Військової частини А1349 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А1349 на користь ОСОБА_1 840, 80 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1349 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати військову частину А1349 надати ОСОБА_1 довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати військову частину А1349 (код ЄДРПОУ 08174283, вул.Чорновола, 119а, м.Івано-Франківськ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А1349 (код ЄДРПОУ 08174283, вул.Чорновола, 119 А, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.