Рішення № 94352591, 22.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/18294/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерство оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Коростишівський об`єднаний міський військовий комісаріат, Житомирський обласний військовий комісаріатпро визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 21 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06 серпня 2020 року №116 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності третьої групи з 15.11.2019 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності третьої групи з 15.11.2019 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019.

В обґрунтування позову вказує, що у квітні 2016 році позивачу було встановлено інвалідність третьої групи внаслідок захворювання не пов`язаного із проходженням військової служби, а у листопада 2019 року при повторному огляді позивачу вперше було встановлено інвалідність, пов`язану із захистом Батьківщини. З метою отримання грошової допомоги, звернувся до відповідача з пакетом документів. Однак, відповідач відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності третьої групи з 15.11.2019 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 16.11.2020. Відповідач, заперечуючи позовні вимоги вказує, що п. 8 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Позивачу встановлено інвалідність з 01.04.2016, а із заявою про призначення грошової допомоги позивач звернувся 09.06.2020, тобто після спливу законодавчо визначеного трирічного строку з дня виникнення такого права, що свідчить про відсутність умов для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

До відзиву додано клопотання Міністерства оборони України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Житомирський обласний військовий комісаріат.

Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року клопотання Міністерства оборони України задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спру на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Сергія Параджанова, 4, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 07873079). Встановлено Житомирському обласному військовому комісаріату строк для подання пояснення на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Копію ухвали Житомирський обласний військовий комісаріат отримав 24.12.2020. Відзив на позовну заяву у термін, визначений в ухвалі від 21.12.2020, до суду не надійшов.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 за результатами первинного огляду була встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, ні, не пов`язаного з проходженням військової служби, з 01.04.2016, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААА №514413 від 16.05.2016.

Під час повторного огляду 22.06.2018 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності. Причини інвалідності: захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ №101009.

За результатом повторного огляду 03.02.2020, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 15.11.2019, захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Вказана обставина підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ №549793 (а.с. 17)

У зв`язку з встановленням з 15.11.2019 інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини, позивач подав до Коростишівського об`єднаного міського військового комісаріату документи для направлення до Міністерства оборони України з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-XII.

Листом №1607 від 15.09.2020 Коростишівський об`єднаний міський військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про те, що до Коростишівського ОМВК надійшов витяг з протоколу засідання комісії МОУ про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. До листа додано копію витягу від 06.08.2020 №116.

У витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №116 від 06.08.2020 (у п. 21), вказано: "Молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 (Житомирський ОВК), якого 09.09.2015 звільнено з військової служби та 01 04 2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12ААА S» 514413 від 01 04 2016), а 15 11 2019 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю Ш групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААБ № 549793 від 15 11 2019) Згідно з пунктом 8 статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Оскільки заявник звернувся із заявою для призначення одноразової грошової допомога 09 06 2020, а інвалідність йому встановлена 01 04 2016, він не має права на призначення одноразово грошової допомоги.

Крім цього, згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразово грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975 у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Заявнику групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності (а.с. 19)

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІІ (далі - Закон №2232).

Згідно із ст.41 Закону №2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час виконання ними обов`язків служби здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців, зокрема права військовослужбовців, визначені розділом II вказаного Законом.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Частиною 2 пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Судом при дослідженні оскаржуваного рішення №116 від 06.08.2020 встановлено, що відмовляючи у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідач вказує: "під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія 12ААА №514413 від 01 04 2016), а 15 11 2019 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААБ № 549793 від 15 11 2019)".

Однак, суд вважає такий виклад обставин помилковим, оскільки при досліджені судом довідки МСЕК серія 12ААА №514413 від 01 04 2016 встановлено наявність тексту наступного змісту: "захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби" (а.с. 14).

Отже, матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачу з 15.11.2019 вперше встановлено інвалідність, що пов`язана із захистом Батьківщини (Довідка від 03.02.2020 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ №549793), оскільки випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААА №514413 від 16.05.2016 та Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ №101009 від 22.06.2018 було визначено, що захворювання ОСОБА_1 , ні, не пов`язані із проходженням військової служби.

Отже, саме 15.11.2019 є днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, відповідач посилався на п 4 ст. 16-3 Закону №2011 та п. 8 Порядку №975.

Пунктом четвертим статті 16-3 Закону України №2011-ХІІ визначено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. (пункт 8 Порядку №975 )

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для таких висновків.

По-перше, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю у разі встановлення інвалідності третьої групи, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов`язків військової служби.

По-друге, встановлене абз.2 п. 4 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ та п. 8 Порядку №975 обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги поширюється винятково на випадки, коли під час повторного огляду у понад дворічний строк: 1) змінилася група інвалідності після первинного встановлення інвалідності, або 2) змінився відсоток ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про те, що закон пов`язує підстави для відмови у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги, в даному випадку виключно з моментом первинного встановлення інвалідності.

Судом встановлено, що з 15.11.2019 під час огляду МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю третьої групи внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААБ №549793 від 03.02.2020), вказаний факт встановлено первинно, тобто вперше за правилами, врегульованими статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а відповідач протиправно відмовив у її виплаті.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставним, оскільки у даному випадку йдеться не про виплату такої допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, а про її призначення і виплату саме у зв`язку із встановленням позивачу групи інвалідності, що є підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, пункт 21 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06 серпня 2020 року №116, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №240/10786/19 та від 28.05.2020 у справі №240/10373/19.

Суд вважає, що належним захистом порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається. Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.21 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №116 від 06.08.2020, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, з 15.11.2019, внаслідок захворювання, так, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому при повторному огляді третьої групи інвалідності, внаслідок захворювань, так, пов`язаних із захистом Батьківщини у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення третьої групи інвалідності - 15.11.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук