Рішення № 94352501, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/10600/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 жовтня 2020 року №188 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2018 року про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового підземного стажу за Списком №1 (шахтарі) періоду роботи з 04 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року на посаді електрослюсаря підземного на Шахті "Ольховатська" ВО "Орджонікідзевугілля", періоду навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики з 01 вересня 1988 року по 23 липня 1992 року, а також період служби в армії з 24 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду №188 від 28 жовтня 2020 року мені було втретє відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення мотивоване відсутністю необхідного підземного стажу (25 років).

До пільгового підземного стажу за Списком №1 (Шахтарі) позивачу не зараховано періоди з 01 вересня 1988 року по 23 червня 1992 року - навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю «гірнича електромеханіка», з 04 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року на посаді «електрослюсаря підземного» Шахті «Ольховатська», з 24 травня 1993 року по 20 грудня 1994 року - служба в армії.

Відповідачем не зараховано до пільгового підземного стажу за Списком №1 (Шахтарі) - 06 років 02 місяці 05 днів.

Вважає рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду від 28 жовтня 2020 року щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" незаконним.

Безпосередньо як до так і після періоду військової служби позивач працював на посаді «електрослюсаря підземного», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці та довідкою. Вказана посада віднесена до Списку №1, тому період служби в армії з 2 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року повинен бути зарахований відповідачем до Списку №1, що також встановлено рішенням суду від 29 липня 2019 року по справі №200/5814/19-а та від 7 квітня 2020 року по справі №200/2358/20-а які набули законної сили.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 23 липня 1992 року, позивач навчався в Донецькому технікумі промислової автоматики з 01 вересня 1988 року по 23 липня 1992 року за спеціальністю «гірнича електромеханіка» та здобув кваліфікацію «гірничого техніка-електромеханіка» а вже з 4 серпня 1992 року працював на посаді «електрослюсаря підземного в Шахті «Ольховатська» що підтверджено довідкою від 19 травня 1993 року та не заперечується відповідачем. Таким чином перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування мене на роботу за спеціальністю не перевищує три місяці, та цей період мав бути зарахований відповідачем до пільгового підземного стажу роботи за Списком №1 (Шахтарі).

3 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив, у якому відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що з наданої довідки від 19 травня 1993 року виданої Орджонікідзевським ВО, заявник з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року працював на посаді електрослюсаря підземного на шахті «Ольховатська». Професія «електрослюсар підземний» не відноситься до переліку працівників провідних професій, зайнятість яких на роботах не менше 20 років, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку, та взагалі не зарахована до пільгового стажу, так як довідка не відповідає додатку 5 Порядку 637.

Зазначений період роботи відсутній в записах трудової книжки НОМЕР_2 від 13 травня 1997 року. Інших документів про підтвердження періоду роботи на пільгових умовах на шахті «Ольховатській» заявником не надано, а Згідно п. 17 Порядку № 637 пільговий стаж показаннями свідків не підтверджується, підтверджується тільки загальний стаж.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах , якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах де введення в дію Закону № 1058. Час навчання професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до загального трудового стажу учня, в тому числі до безперервного стажу і стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідних категорій працівників (у тому числі й призначення пенсій за списком № 1 і 2), якщо перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Вважає, що зарахувати період навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики з 1 вересня 1988 року по 23 липня 1992 року до пільгового стажу немає підстав.

На момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058.

За таких обставин управлінням було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058/а.с.42-44/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.37/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 /а.с. 5-7/.

Відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25; є органом державної влади.

7 листопада 2018 року після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав: довідку від 19 травня 1993 року № б/н видану Орджонікідзевським виробничим об`єднанням "Орджонікідзевугілля" шахта "Ольховатська"; довідку від 7 лютого 1996 року № б/н видану Установою ЮЄ 312/52; копію трудової книжки від 13 травня 1997 року серія НОМЕР_2 ; копію дублікату свідоцтва № 25 від 10 січня 1995 року про навчання в ЦП шахти "Ольховатська"; копію свідоцтва № 587 від 12 серпня 1999 року про навчання в НКК ДХК "Жовтеньвугілля"; копію диплому НОМЕР_1 від 23 червня 1992 року; копію військового квитка серія НОМЕР_4 від 18 травня 1993 року; копію паспорту серія НОМЕР_5 , виданого Єнакіївським МВ УМВС України в Донецькій області від 31 серпня 1998 року; копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу від 6 листопада 2018 року № 0000646162.

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення № б/н від 3 січня 2019 року про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначене рішення було прийнято у зв`язку із не підтвердженням наданими позивачем документами необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових мовах стажу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року по справі №200/5814/19-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", про визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 3 січня 2019 року про відмову в призначенні пільгової пенсії, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 7 листопада 2018 року про призначення пенсії за віком. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 7 листопада 2018 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні /а.с.20-26/.

За результатами повторного розгляду заяви позивача від 7 листопада 2018 року, Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення від 20 лютого 2020 року, яким позивачеві не зараховано інші, ніж в попередньому рішенні, періоди його трудової діяльності, і повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу за Списком № 1.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року по справі №200/2358/20-а позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу певних періодів роботи задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області б/н від 20 лютого 2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 7 листопада 2018 року №6169 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням його пільгового стажу на підземних роботах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні/а.с.28-33/.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року по справі №200/2358/20-а з урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду щодо виправлення описки від 28 вересня 2020 року по справі № 200/2358/20-а відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 7 листопада 2018 року № 6169, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №188 від 28 жовтня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с.8-10/.

Не погодившись із рішенням відповідача №188 від 28 жовтня 2020 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 26 зазначеного Закону починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років при призначенні пенсії в період за з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Враховуючи наведене, Список № 1 необхідно застосовувати у тій редакції, в якій він був чинним станом на період роботи позивача.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, суд зазначає наступне.

До пільгового підземного стажу за Списком №1 (Шахтарі) ОСОБА_1 не зараховано відповідачем:

- період з 1 вересня 1988 року по 23 червня 1992 року - навчання в Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю «гірнича електромеханіка»;

- з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року на посаді «електрослюсаря підземного» Шахті «Ольховатська» ВО «Орджонікідзевугілля»;

- з 24 травня 1993 року по 20 грудня 1994 року - служба в армії.

При вирішенні питання щодо правомірності не зарахування до загального страхового стажу та пільгового стажу позивача, що дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, періоду його роботи з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року на посаді електрослюсаря підземного в Шахті "Ольховатська" ВО "Орджонікідзевугілля", суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось судом, відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно п. 1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судом, позивач надав до заяви про призначення пенсії копію трудової книжки, але записи у ній починаються з 13 березня 1996 року.

Разом із цим, позивачем була надана довідка від 19 травня 1993 року, видана Орджонікідзевським ВО по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Шахта "Ольховатська", в якій зазначено, що позивач працював на Шахті "Ольховатська" ВО "Орджонізідзевугілля" на посаді електрослюсар підземний з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року; звільнений за п. 3 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із призовом на військову службу/а.с.15/.

Як зазначає позивач, зазначена довідка була видана у травні 1993 року, тобто, до прийняття Порядку № 637, а тому не могла йому відповідати (за структурою, формою та змістом).

Також позивач зазначив, що архів шахти станом на сьогодення відсутній, тому надати нову довідку, належним чином складену, на підтвердження роботи на зазначеній шахті на посаді електрослюсаря підземного у спірному періоді він не має можливості.

Позивачем під час розгляду справи №200/2358/20-а було надано суду копії наказу по Шахті "Ольховатська" № 353 від 30 грудня 1992 року з переліком посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого включена і посада "електрослюсар підземний", а також архівної довідки від 25.04.2019 № 602/03, виданої підприємством, розташованим на тимчасово непідконтрольній Україні території, яка містить інформацію про спірний період з 04.08.1992 по 19.05.1993 його роботи на вказаному підприємстві.

Суд звертає увагу на те, що Донецький окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 29 липня 2019 року №200/5814/19-а встановив, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано довідку від 19 травня 1993 року, видану Орджонікідзевським ВО по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Шахта "Ольховатська" /а.с.21/.

Згідно п.п. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, крім іншого, документи про стаж, що визначені Порядком № 637.

Надана позивачем на підтвердження стажу його роботи на Шахті "Ольховатська" (з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року) довідка датована 19 травня 1993 року, тобто, зазначена довідка видана до затвердження Порядку № 637.

Згідно п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися,

підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Державне підприємство "Орджонікідзевугілля", код ЄДРПОУ 32276912, належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, зареєстровано за адресою: 61145, Харківська обл., місто Харків, вул.. Космічна, буд. 21, в процесі припинення не перебуває; має структурні підрозділи, серед яких Шахта "Ольховатська", код ЄДРПОУ ВП: 26351702, місцезнаходження ВП: 86490, Донецька область, Бахмутський район, селище міського типу Ольховатка, вул. Матросова, буд. 1.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності або відсутності як у відокремленого підрозділу ДП "Орджонікідзевугілля" - Шахті "Ольховатська", та і в самому ДП "Орджонікідзевугілля", архівних документів щодо працівників Шахти "Ольховатська" стосовно періодів серпень 1992 року - травень 1993 року.

Крім того, згідно абз. 1 п. 4.7 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п. 3.3 Порядку № 22-1 при прийомі документів від осіб, зазначених у пунктах 1.1 та 1.2 цього Порядку (до яких належить позивач), орган, що призначає пенсію, надає допомогу вказаним особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення управління із запитом до відокремленого підрозділу ДП "Орджонікідзевугілля" - Шахти "Ольховатська", або безпосередньо до ДП "Орджонікідзевугілля" для отримання уточненої інформації щодо позивача та необхідних документів на її підтвердження (у випадку їх наявності); відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем приписів п. 3.3 Порядку № 22-1 (надання допомоги позивачу щодо отримання необхідних документів, зокрема, надання роз`яснень, допомоги зі складення відповідного запиту від імені позивача тощо).

Однак, як встановлено судами, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити загальний стаж позивача.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Зазначена правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року справа № 235/4894/17.

Проте як позивачем, вживались достатні зусилля по доведенню факту його роботи на підприємстві з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року, що підтверджується матеріалами даної справи та обставинами встановленими рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року по справі №200/5814/20-а та від 7 квітня 2020 року по справі №200/2358/20-а.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає неправомірною відмову відповідача в зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Надаючи правову оцінку неврахуванню відповідачем до пільгового страхового стажу періоду навчання ОСОБА_1 у Донецькому технікумі промислової автоматики з 01 вересня 1988 року по 23 червня 1992 року та періоду проходження строкової військової служби з 24 травня 1983 року по 15 грудня 1994 року при призначенні пенсії на пільгових умовах, суд виходить з наступного.

Як вбачається з диплому серії НОМЕР_1 , з 1 вересня 1988 року ОСОБА_1 поступив в до Донецького технікуму промислової автоматики та 23 червня 1992 року закінчив повний курс «Гірничої електротехніки» з одержанням кваліфікації гірничого техніка-електромеханіка /а.с.14/.

Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на момент їх виникнення.

Так, відповідно до п.п. "з" п. 109 розд. VIII Постанови Ради Міністрів СРСР "Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій" від 03 серпня 1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "до" і "л", прирівнюються за вибору яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для зарахування даного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії, а тому посилання відповідача на те, що позивач після закінчення професійно - технічного училища протягом трьох місяців мав працевлаштуватись на роботу за набутою у професійно - технічному училищі професією є безпідставними.

Крім того, суд враховує положення ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно - технічну освіту" відповідно до яких час навчання у професійно - технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Оскільки, ОСОБА_1 був працевлаштований 4 серпня 1992 року за набутою спеціальністю відразу після навчання, суд приходить до висновку, що період навчання ОСОБА_1 у Донецькому технікумі промислової автоматики з 1 вересня 1988 року по 23 червня 1992 року за професією "гірничий технік-електромеханік" має бути зараховано до пільгового стажу останнього, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Судом встановлено, що позивач з 24 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року проходив строкову військову службу.

Дана обставина підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_6 /а.с.13/

Відповідно Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Таким чином, суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на момент їх виникнення.

На період проходження позивачем військової служби діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі по тексту - Положення).

Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Безпосередньо, до періоду військової служби позивач працював на Шахті "Ольховатська" ВО "Орджонізідзевугілля" на посаді електрослюсар підземний з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року, що відповідає Списку №1. Період строкової військової служб из 24 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року повинен бути зарахований відповідачем не тільки до загального стажу але й до пільгового стажу за Списком №1.

Таким чином, строк військової служби ОСОБА_1 в Збройних Силах України дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала до закінченню цього періоду, у зв`язку з чим відповідач діяв неправомірно не зарахувавши даний період до пільгового страхового стажу позивача.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач тривалий час своїми протиправними діями позбавляє позивача належного йому пенсійного забезпечення, суд вважає, що для повного захисту порушених прав ОСОБА_1 необхідно:

- визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 жовтня 2020 року №188 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 7 листопада 2018 року про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахуванням до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 за Списком №1 (шахтарі) періоди його роботи з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року на посаді електрослюсаря підземного на Шахті "Ольховатська" ВО "Орджонікідзевугілля", періоду навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики з 1 вересня 1988 року по 23 липня 1992 року, а також період служби в армії з 24 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року.

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 7 листопада 2018 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 840,80грн до ухвалення судового рішення .

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80грн підлягає стягненню до державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, 85113, ЄДРПОУ 42171400) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 жовтня 2020 року №188 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 7 листопада 2018 року про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахуванням до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 за Списком №1 (шахтарі) періоди його роботи з 4 серпня 1992 року по 19 травня 1993 року на посаді електрослюсаря підземного на Шахті "Ольховатська" ВО "Орджонікідзевугілля", періоду навчання у Донецькому технікумі промислової автоматики з 1 вересня 1988 року по 23 липня 1992 року, а також період служби в армії з 24 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 7 листопада 2018 року.

Стягнути до Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, 85113, ЄДРПОУ 42171400).

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов