Ухвала суду № 94352278, 25.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 січня 2021 р. Справа № 160/847/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)» (вул. Шиферна, 3, м. Кривий Ріг, 50041, код ЄДРПОУ 08562915) про визнання незаконним та протиправним рішення та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)» в якій позивач просить:

- визнати незаконним та протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, міністерство юстиції державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)», (уповноваженої посадової особи Заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Криворізька виправна колонія (№80), підполковника внутрішньої служби - С.М. Феденко), щодо складання негативного тексту службової характеристики відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати надану характеристику;

- стягнути з державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», на користь позивача, завдану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну (немайнову) шкоду в результаті незаконного рішення суб`єкта владних повноважень, посадової особи Заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Криворізька виправна колонія (№80), підполковника внутрішньої служби - С.М. Феденко, в частині складання та надання негативної характеристики відносно позивача ОСОБА_1 , в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/847/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 21.01.2021 р.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суд враховує, що згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктами 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання незаконним та протиправним рішення Міністерства юстиції Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», (уповноваженої посадової особи Заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Криворізька виправна колонія (№80), підполковника внутрішньої служби - С.М. Феденко), щодо складання негативного тексту службової характеристики відносно мене, позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати надану характеристику.

За наведеними визначеннями нормативно-правового акта та індивідуального акта службова характеристика не підпадає під жодне з них, оскільки вона не видана на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, не порушує прав позивача і не породжує для нього обов`язків.

Доводи щодо незгоди з діями по складанню службової характеристики можуть бути викладені позивачем під час розгляду справи про скасування наказу або інших рішень суб`єкта владних повноважень, прийнятих за результатами розгляду відповідної службової характеристики.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідний висновок сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16.

Відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відповідна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За таких обставин у суду не виникає обов`язку роз`яснення, до якого суду слід звертатися з таким позовом.

Відповідну правову позицію висловлено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18 та від 27 лютого 2019 року у справі №9901/798/18.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України Державна установа «Криворізька виправна колонія (№80)» (вул. Шиферна, 3, м. Кривий Ріг, 50041, код ЄДРПОУ 08562915) про визнання незаконним та протиправним рішення та стягнення моральної шкоди.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова