Рішення № 94352051, 25.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 160/16054/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 02.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла, сформована 02.12.2020 у системі «Електронний суд» представником Фещенком Миколою Леонідовичем, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.09.2020 № Ф-310517-55 на суму 31360,23 грн.

2. Ухвалою суду від 04.12.2020 прийнято позов до розгляду, відкрито позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті спору, витребувано докази у відповідача.

3. 14.01.2021 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками та заперечення щодо відшкодування витрат на професійну допомогу.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4. Позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.05.2011, але останні чотири роки підприємницьку діяльність не здійснював.

5. Жодних перевірок відповідачем не проводилось, актів не складалось, позивач про проведення перевірки чи борг жодним чином не повідомлявся.

6. Оскаржувана вимога не містить жодного розрахунку боргу, ані періодів, ані сум нарахування, не зазначено про наявність нарахованих штрафних санкцій.

7. Позивач стверджує, що у нього не може бути і немає боргів зі сплати ЄСВ.

8. З жовтня 2016 року по травень 2020 року позивач перебуває у трудових відносинах, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5. Отже, роботодавцями при нарахуванні заробітної плати сплачувався як страхувальниками єдиний соціальний внесок за позивача.

9. У постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

10. В іншому випадку буде здійснена подвійна сплата внеску і особою і роботодавцем, що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

11. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що ОСОБА_1 з 06.05.2011 по 19.05.2020 перебувала на податковому обліку на загальній системі оподаткування, за спірний період будь-якої звітності не надавала.

12. Оскаржувана вимога включає нарахування внеску за 2017, 2018, 2019 роки та перший квартал 2020 року на загальну суму 31360,23 грн.

13. Позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтованих підстав для звільнення від сплати сум нарахованого єдиного внеску.

14. Твердження позивача про те, що нею не отримується дохід від підприємницької діяльності та взагалі не здійснюється підприємницька діяльність не є підставою для несплати єдиного внеску, оскільки таке твердження суперечить приписам пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464.

15. Обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

16. Посилання позивача на те, що він працює на підприємстві і саме відповідна установа, у якій він працює на умовах трудового договору, як роботодавець, сплачує за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у визначеному законодавством розмірі, не є обґрунтованим звільненням від сплати ЄСВ за підприємницьку діяльність, оскільки види діяльності позивача за трудовим договором та як фізичної особи-підприємця не співпадають.

17. Оскаржувана вимога є такою, що винесена виключно на законних підставах, а нарахування здійснені в межах чинного законодавства.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

18. За інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.05.2011 номер запису: 22230000000017370.

19. Запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внесено 19.05.2020, номер запису: 22230060007017370, підстава: власне рішення.

20. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 щодо ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), остання у період з 2017 по 2020 роки перебувала у трудових відносинах найманим працівником, та роботодавцями за неї сплачувались внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

21. З карток особового рахунку вбачається, що позивачу нараховано суми єдиного внеску:

- 09.02.2018: нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску № 3453014/еv від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018 на суму 8448 грн;

- 09.02.2018: зменшено переплату -z невизначений документ № i.e.v.p по Нарахування єдиного внеску № 3453014/еv від 09.02.2018 на суму 11,33 грн;

- 09.02.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 3453014/еv від 09.02.2018 на суму 8436,67 грн;

- 19.04.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 6064039/еv від 19.04.2018 термін сплати 19.04.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.04.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 6064039/еv від 19.04.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.07.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 7445401/еv від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.07.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 7445401/еv від 19.07.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.10.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 8841390/еv від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.10.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 8841390/еv від 19.10.2018 на суму 2457,18 грн;

- 31.12.2018: сальдо на початок року недоїмка 15808,21 грн;

- 21.01.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 85949/еv від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019 на суму 2457,18 грн;

- 21.01.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 85949/еv від 21.01.2019 на суму 2457,18 грн;

- 19.04.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 3005307/еv від 19.04.2019 термін сплати 19.04.2019 на суму 2754,18 грн;

- 19.04.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 3005307/еv від 19.04.2019 на суму 2754,18 грн;

- 19.07.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 4478009/еv від 19.07.2019 термін сплати 19.07.2019 на суму 2754,18 грн;

- 19.07.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 4478009/еv від 19.07.2019 на суму 2754,18 грн;

- 21.10.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 5956427/еv від 21.10.2019 термін сплати 21.10.2019 на суму 2754,18 грн;

- 21.10.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 5956427/еv від 21.10.2019 на суму 2754,18 грн;

- 31.12.2019: сальдо на початок року недоїмка 26527,93 грн;

- 20.01.2020: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 83690/еv від 20.01.2020 термін сплати 20.01.2020 на суму 2754,18 грн;

- 20.01.2020: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 83690/еv від 20.01.2020 на суму 2754,18 грн;

- 21.04.2020: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 1556218/еv від 21.04.2020 термін сплати 21.04.2020 на суму 2078,12 грн;

- 21.04.2020: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 1556218/еv від 21.04.2020 на суму 2078,12 грн;

- 30.04.2020: недоїмка 31360,23 грн.

22. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено та направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу від 21.09.2020 № Ф-310517-55 про сплату боргу (недоїмки) станом на 31.08.2020 у розмірі 31360,23 грн. Згідно рекомендованого повідомлення № 5193110532092 поштове відправлення вручено адресату 24.10.2020.

23. Не погодившись із вказаною вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої від 16.11.2020 №32579/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення.

24. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 160/6427/20 (за даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» рішення набрало законної сили 02.10.2020) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, суд визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року № Ф-310517-55У на суму єдиного внеску у розмірі 26793,44 грн.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

25. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

26. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

27. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

29. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону №2464-VI).

30. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

31. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

32. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону № 2464-VI).

33. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

34. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).

35. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:

- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

36. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі - Інструкція №449).

37. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

38. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

39. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

40. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

41. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

42. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.

43. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

44. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

45. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

46. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

47. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо сплати єдиного внеску роботодавцем

48. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, суд погоджується із ними з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску у періоди з 2017 по 2020 рік включно.

49. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

50. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець (за виключенням періоду перебування на обліку у центрі зайнятості), а розмір внеску мав бути не меншим мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.

51. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

52. Застосування судом вищенаведених правових норм відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 у справі № 404/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 18.03.2020 у справі № 140/1777/19.

щодо автоматичного обчислення суми єдиного внеску

53. Оскаржувана у цій справі вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована у зв`язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов`язань зі сплати сум єдиного внеску протягом 2017-2020 років.

54. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

55. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

56. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом №2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

57. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.

58. Нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, частина третя статті 9). Звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8). Донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).

59. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):

а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).

б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):

- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;

- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

60. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.

61. В розглянутому спорі:

- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI не проводилась;

- звітність платником до органів доходів і зборів з нарахованими в ІКП сумами внеску - не подавалась;

- бухгалтерські та інші документи не перевірялись.

(щодо вчинення запису в ІКП)

62. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.

63. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.

64. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів.

(щодо формування вимоги)

65. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.

66. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

67. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

68. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

69. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.

70. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили.

71. У разі належного проведення перевірки з метою обчислення єдиного внеску відповідачем були б встановлені обставини нарахування та сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

72. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та зазначає про фактичну сплату сум єдиного внеску за позивача роботодавцем, перебування на обліку в центрі зайнятості, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.

73. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що звітність платником єдиного внеску не надавалась, обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України, без встановлення обставин сплати за позивача єдиного внеску роботодавцем та непровадження позивачем господарської діяльності у спірний період.

74. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов`язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.

75. Недодержання встановленої законом процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.

76. Фактично вчинені послідовні дії відповідача щодо відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за попередні та поточні періоди, формування вимог про сплату боргу (недоїмки) не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.

77. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов`язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов`язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача.

78. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірною оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3, статті 9 Закону № 2464-VI та правомірність обчислення єдиного внеску, у тому числі при фактичній сплаті такого внеску за спірний період роботодавцем та відсутності у позивача статусу підприємця.

79. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

80. Також, за правилами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

81. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

82. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

83. З метою ефективного та повного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки із виключенням даних щодо наявної недоїмки, оскільки за наявності в ІКП відомостей щодо наявності такої недоїмки у контролюючого органу залишаються підстави щодо подальшого формування та направлення позивачу нових вимог про сплату боргу (недоїмки).

84. Наведені доводи підтверджуються обставинами винесення відповідачем оскаржуваної у справі вимоги після скасування рішенням суду від 31.08.2020 у справі № 160/6427/20 вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 07.11.2019 року № Ф-310517-55У у розмірі 26793,44 грн.

щодо строків звернення до суду

85. Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, зокрема, що платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

86. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

87. З урахуванням викладеного, позивач має строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) 10 днів з дня надходження такої вимоги платнику податків від контролюючого органу.

88. Позивач в адміністративному позові зазначив, що оскаржувану вимогу отримав 24.10.2020 рекомендованим листом за штриховим кодовим ідентифікатором №5193110532092, та оскаржив її в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

89. 21.11.2020 позивач рекомендованим листом за штриховим кодовим ідентифікатором № 0405347622656 отримав рішення Державної податкової служби України від 16.11.2020 № 32579/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без задоволення.

90. З урахуванням викладених обставин, суд під час відкриття провадження у справі дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.

щодо витрат на сплату судового збору

91. З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

щодо витрат на професійну правничу допомогу

(доводи позивача)

92. Позивач заявив клопотання про покладення на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

93. На підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивачем надано:

- копію договору з адвокатом Фещенком М.Л. про надання правової допомоги від 24.10.2020 № 030152;

- копію додаткової угоди від 24.10.2020 № 1 до договору № 030152;

- квитанцію від 23.11.2020 № 124Т-8ХРР-3НА7-С116 про зарахування частини гонорару в розмірі 5000 грн;

- меморіальний ордер від 23.11.2020 № 90366335.1 про підтвердження банком отримувача отримання частини гонорару адвоката в розмірі 5000 грн;

- копію довідки про відкриття рахунку в банку саме як адвоката;

- ордер адвоката;

- копію свідоцтва адвоката.

(доводи відповідача)

94. У запереченнях щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що заявлений позивачем розмір таких витрат не є доведеним та обґрунтованим.

95. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеними щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

96. Станом на дату складання додаткової угоди та перерахування коштів позивачем адвокату, у сторін була відсутня інформація про те, що у майбутньому адвокат буде складати відповідь на відзив, що не давало підстав для віднесення такого виду допомоги до складу витрат на професійну правову допомогу.

97. В усіх документах, які було додано разом з позовною заявою на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу взагалі не містить посилання на конкретну адміністративну справу, у межах якої така допомога надається.

(оцінка суду)

98. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

99. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

100. Згідно з частиною третьою статті 134 «Витрати на професійну правничу допомогу» КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

101. Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

102. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

103. Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

104. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

105. Судом встановлено, що 24.10.2020 між адвокатом Фещенком Миколою Леонідовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 240) та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 030152.

106. Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 24.10.2020 № 030152 сторони за цією додатковою угодою домовились, що адвокат на виконання умов основного договору про надання правової допомоги зобов`язується надати клієнту наступні послуги з розрахунку оплати гонорару за почасовою ставкою 1 година - 1000 грн:

1) консультація, скарга до ДПС України, збирання доказів, підготовка та аналіз законодавства з перспективи подання до суду позовної заяви щодо скасування боргу перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області - 1500 грн, витрачений час - 1,5 години, термін виконання - до 27.10.2020;

2) написання та оформлення позовної заяви у Дніпропетровський окружний адміністративний суд, подання до суду - 2500 грн, витрачений час - 2,5 години, термін виконання - 10 днів з моменту отримання відповіді ДПС України;

3) підготовка, написання та оформлення відповіді на відзив відповідача, подання до суду - 1000 грн, витрачений час - 1 година, термін виконання - за визначеною в ухвалі суду.

107. Квитанцією від 23.11.2020 № 124Т-8ХРР-3НА7-С116 ОСОБА_1 сплатила Фещенку М.Л. 5000 грн, призначення платежу - гонорар адвоката з представництва ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді скасування вимоги Ф-310517-55 від 21.09.2020 ГУ ДПС у дніпропетровській області за договором 030152 від 24.10.2020.

108. Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

109. Позивач звернувся до суду із позовом про скасування вимоги контролюючого органу про сплату боргу, справа розглянута у спрощеному позовному провадженні та не є складною.

110. Також, Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/6427/20 розглядався аналогічний спір, у якому представником ОСОБА_1 також виступав Фещенко М.Л.

111. За встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки), що не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Відповідь на відзив до суду не подана.

112. З урахуванням вище викладеного, обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, із урахуванням встановлених процесуальних законом критеріїв, розміром витрат на правничу допомогу є сума 1000 грн, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

113. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

114. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.

115. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.09.2020 № Ф-310517-55 у розмірі 31360,25 грн, сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

116. Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши дані щодо наявності у неї недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

117. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн, разом 1840,80 грн.

118. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба