Рішення № 94352020, 18.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Справа № 160/15195/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови їй у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оформлене листом від 02.10.2020 року №0400-0307-8/90652;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника від 10.08.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, яку вона отримує з 31.01.2005 року, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Але 02.10.2020 р. позивачу було надано відповідь, якою відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки наданою довідкою від 09.07.2020 р. неможливо встановити дату фактичної реєстрації померлого годувальника за місцем проживання в м.Дніпрі. Крім цього, повідомлено, що довідка від 09.07.2020 р. не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 30.12.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач звернулася з заявою до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області в призначенні пенсії по втраті годувальника та здійснення переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 21.06.2020 року. За даними пенсійної справи ОСОБА_2 та наданою довідкою позивача від 09.07.2020 р. не можливо встановити дату фактичної реєстрації померлого годувальника за місцем проживання в м.Дніпрі. Так надана позивачем довідка від 09.07.2020 р. не відповідає вимогам відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, документ що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно з вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні. Також позивач не надала інформацію про те, що не вступала до повторного шлюбу. Для переведення позивача на пенсію по втраті годувальника, відповідно до її заяви від 11.08.2020 року, немає законних підстав. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29 квітня 1972 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 29.04.1972 року Дзержинським міським РАЦС Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача - ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20.06.2020 р. Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

11.08.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, яку вона отримує з 31.01.2005 року на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за померлого чоловіка ОСОБА_2 та надала необхідні документи.

Проте, листом від 02.10.2020 р. № № 0400-0307-8/90652 відповідач відмовив позивачу у переведенні на такий вид пенсії, у зв`язку з тим, що наданою довідкою від 09.07.2020 р. б/н неможливо встановити дату фактичної реєстрації померлого годувальника за місцем проживання в м.Дніпрі. Крім цього, повідомлено, що довідка від 09.07.2020 р. б/н не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Також не надана інформація про те, що позивач не вступила до повторного шлюбу.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Таким чином, керуючись приписами статей 9, 10 Закону №1058-IV, суд вважає, що позивач обґрунтовано маючи призначену пенсію за віком, обрала пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до п.п.10 п.2.3 Розділу II Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Так, позивач є особою з інвалідністю 3 групи, отримує пенсію з інвалідності з 31.01.2005 року. Відповідно до довідки серії ДОН-05 № 180361, виданої 26.01.2007 року медико-соціальною експертною комісією м.Дзержинська, позивач є особою з інвалідністю 3 групи безстроково.

Позивач в позові також зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Чечелівський район), та отримує пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в мінімальному розмірі, основним та постійним джерелом забезпечення їхньої сім`ї була саме пенсія померлого чоловіка, а тому у розумінні приписів ч.2 ст.36 Закону №1058-ІV є непрацездатним членом сім`ї померлого ОСОБА_2 . На день смерті померлий ОСОБА_2 був пенсіонером та отримував пенсію за віком, призначену на пільгових умовах.

Відповідно до наданих довідок від 09.07.2020 р. б/н та від 27.07.2020 р. № 5, що видані Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник 15» (код ЄДРПОУ 40609146), підтверджується факт того, що позивач проживала разом з нині покійним чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана адреса є адресою реєстрації місця проживання позивача.

Померлий чоловік позивача був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .

Частиною 10 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, наявність реєстрації місця проживання

ОСОБА_2 за відмінною від адреси реєстрації позивача адреси не може беззаперечно свідчити про те, що останній не міг проживати однією сім`єю зі своєю дружиною (позивачем) за іншою адресою.

За таких обставин, позивачем на виконання вимог п.п.9 п.2.3 розділу II Порядку №22-1, надано документ про перебування її на утриманні померлого годувальника, яким у розумінні приписів п.2.11 розділу II цього Порядку може бути довідка від 09.07.2020 р. б/н, видана Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник 15».

При цьому, твердження відповідача, що довідка від 09.07.2020 р. б/н не відповідає Порядку №22-1 та не засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї є такими, що не відповідають діючому законодавству, бо у наведеній нормі п.2.11 розділу II Порядку №22-1 передбачена можливість підтвердити такий факт або документом про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою, або довідкою чи іншими документами про склад сім`ї, виданими відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування.

Так, до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Отже, враховуючи особливі обставини, що склалися в даних спірних правовідносинах, суд вважає, що позивачем було подано всі необхідні документи щодо визначення їй пенсії по втраті годувальника шляхом переведення з пенсії за інвалідністю, тому суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню повністю з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оформлене листом від 02.10.2020 року №0400-0307-8/90652.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника від 10.08.2020 року, з урахуванням висновків суду.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма