Рішення № 94352013, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/12335/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 201600 від 21.09.2020 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що винесена постанова про накладення адміністративно-господарських санкцій за перенавантаження автомобіля без належного дозволу є необґрунтованою та безпідставною, оскільки фактично зважування автомобіля не відбулось, а отже висновки відповідача є надуманими та безпідставними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу термін для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем до суду надіслано письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування зазначає про те, що габаритно-ваговий контроль було здійснено документально, що не суперечить чинному законодавству, а перенавантаження автомобіля було підтверджено документами на вантаж та документами на автомобіль.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області 23.07.2020 року проводилась рейдова перевірка на 14 км +350 м автомобільної дороги Р-55 «Одеса-Вознесенськ-Новий Буг» в результаті якої був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом BODEX, державний номер НОМЕР_2 .

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_2 , який знаходився за кермом транспортного засобу передав для перевірки посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та накладну №1200 від 23.07.2020 року на вантаж зі штампом підприємства ТОВ «Софія-Граніт».

При перевірці накладної №1200 від 23.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області було встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів маса автомобіля без навантаження становить 7385 кг, маса причепу без навантаження становить 7800 кг, маса вантажу, відповідно до накладної становить 38940 кг.

Зокрема було встановлено, що загальна вага транспортного засобу склала 54 225 кг. при допустимій нормі 40 000 кг., що складає 35,6% перевищення параметрів від нормативу.

Внаслідок чого, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0011969 від 23.07.2020 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №035838 від 23.07.2020 року.

Управлінням Укртансбезпеки у Дніпропетровській області було надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи №66938/22/24-20 від 03.09.2020 року в якому зазначалося про необхідність прибуття до Управління на розгляд справи 10.09.2020 року. Отримання цього повідомлення засвідчується рекомендованим повідомленням.

Однак, ані позивач ані представник позивача у встановлений термін до Управління не з`явилися, а отже 21.09.2020 року на виконання п. 27 Порядку №1567 в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №201600, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 34 000 гривень.

Відповідно до п. 29 Порядку № 1567, копію постанови № 201600 від 21.09.2020 було надіслано позивачу поштою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частинами 17 та 18 статті 6 Закону №2344-III встановлено, що рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), пунктом 15 якого встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 14 Порядку встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Суть порушення, встановленого рейдовою перевіркою при здійсненні документального габаритно-вагового контролю у спірному випадку, полягає у перевищенні встановлених вагових норм без відповідного дозволу.

Оскільки під час документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу виявлено перевищення транспортним засобом нормативно визначених вагових параметрів, відповідачем визначено суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31 Порядку № 879.

Як зазначалось, статтею 48 Закону № 2344-III передбачено обов`язковість у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача оскаржуваною постановою застосовано адміністративно-господарський штраф, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач заперечує факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу та не погоджується із застосуванням до нього адміністративно-господарського штрафу. Вказує, що при визначенні вагових параметрів транспортного засобу ОСОБА_1 було проведено лише документальний габаритно-ваговий контроль без проведення фактичної перевірки вагових параметрів транспортного засобу на відповідному обладнанні, що зумовлює недійсність результатів.

В свою чергу, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Як вже вказувалось, пунктом 16 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879).

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879).

Тобто, зазначеними нормами закону не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

Саме для встановлення факту перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу, здійснюється документальний контроль на підставі поданих перевізником ( експедитором, іншою уповноваженою особою) документів.

До таких документів законодавець відносить свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документи щодо технічної характеристики транспортних засобів та вантажів, товаро-транспортні накладні, тощо.

У даному випадку було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на підставі документів, в яких зазначена маса транспортного засобу та маса вантажу, а також реєстраційних документів на автомобілі DAF XF 105.460 (номерний знак: НОМЕР_1 ) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) та причепу BODEX KIS 3WS (номерний знак: НОМЕР_2 ) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ) та на вантаж, що перевозив транспортний засіб.

Суд зазначає, що оскільки законодавством передбачено проведення габаритно-вагового контролю у двох видах: документальний та точний контроль, кожний з яких є окремим видом контролю, то проведення документального габаритно-вагового контролю не передбачає обов`язку здійснення посадовими особами відповідача зважування та вимірювання транспортного засобу (здійснення точного габаритно-вагового контролю), на що помилково вказує позивач.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим позивачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Позивачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій відповідача щодо фіксування правопорушення.

Подані для габаритно-вагового контролю водієм документи належно оформлені, правильність даних зазначених у них позивачем не заперечується та не спростовується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотань про проведення точного габаритно-вагового контролю уповноважена особа позивача ( водій транспортного засобу) не заявляла і заперечень у актах перевірки не виклала.

Враховуючи встановлені обставини, підтвердження факту перевищення транспортним засобом позивача встановлених законодавством габаритно-вагових норм за відсутності відповідного дозволу, суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська