Рішення № 94351936, 22.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17035/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право для отримання пенсії на пільгових умовах на підставі ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періодів роботи з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012, здійснити призначення і виплату пенсії з 04.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 11.09.2020 №032450003454 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах за Списком №2, зокрема, через ненадання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій та відомостей про проведення атестації робочих місць для підтвердження наявного спеціального трудового стажу за Списком №2.

Так, позивачу не зараховано відповідачем до пільгового трудового стажу періоди роботи з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника".

Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи до спеціального (пільгового) страхового стажу протиправними, оскільки факт зайнятості позивача на зазначених посадах підтверджується записами у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсії, а також відповідними архівними довідками та копіями наказів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що за документами позивача не підтверджено достатнього пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стосовно не зарахування до пільгового страхового стажу періодів роботи зазначає, що пільговий характер роботи позивача з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника", не був підтверджений необхідними документами, зокрема, уточнюючими довідками та документами, що підтверджують проведення атестації робочих місць на відповідних підприємствах, у зв`язку із чим підстав для зарахування вищевказаних періодів роботи на посадах за Списком №2 до пільгового страхового стажу, немає.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 21.10.2020 №0300-0315-8/34503 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняття рішення №032450003454 від 11.09.2020 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. (а.с.17)

Як вбачається із матеріалів справи, до пільгового страхового стажу позивача відповідач не зарахував періоди роботи з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника", оскільки пільговий характер роботи позивача не був підтверджений необхідними документами, зокрема, уточнюючими довідками та документами, що підтверджують проведення атестації робочих місць на відповідних підприємствах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них тне менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.

Як вбачається із копії трудової книжки Серії НОМЕР_1 від 29.07.1983, ОСОБА_1 працював, зокрема:

з 10.10.1990 по 22.02.1994 на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду в Іваничівській госпрозрахунковій дільниці № 3 тресту «Волиньагроспецмонтаж»;

з 14.03.1994 по 30.06.1997 на посаді газоелектрозварювальника 5 розряду у Володимир-Волинському міжрайонному спеціальному будівельно-монтажному управлінні по газифікації «Міжрайгазспецбудмонтаж»;

з 01.07.1997 по 31.08.1998 на посаді електрогазозварювальника 5 розряду у Нововолинській дільниці Володимир-Волинського ДП «Спецбуд СУ ЛТД»;

з 01.09.1998 по 23.07.2001 на посаді газозварника 6 розряду в ДП «Нововолинськспецбуд»;

з 03.06.2002 по 12.10.2005 на посаді зварника (електрогазозварника) в МП «Сантехмонтаж»;

з 19.07.2007 по.22.03.2012 на посаді електрогазозварника в МП «Сантехмонтаж».

Записи за вищевказані періоди роботи позивача засвідчено відповідними печатками підприємств. (а.с.17-23)

При цьому, посада "газоелектрозварювальника" (зварника, електрогазозварника), яку обіймав позивач, віднесена до переліку робіт і професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, постановою Кабінету Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 "Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі", що діяла до 26.01.1991, постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення", що діяла до 11.03.1994, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення", що діяла до 16.01.2003, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення", що діяла до 24.06.2016, постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2016 №461, що діє по сьогоднішній день, затверджені Списки №1, 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі, у яких передбачена професія (посада) - "газозварювальними та їх підручні, електрозварники та їх підручні", розділ ХХХІІ "Загальні професії".

Таким чином, період роботи позивача з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника" (зварника, електрогазозварника) підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

Крім того, період роботи ОСОБА_1 на посаді віднесеній до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджується наданими позивачем архівними довідками та копіями наказів по особовому складу підприємств. (а.с.24-34)

В свою чергу, щодо відсутності даних про результати атестації робочих місць з 01.01.1992, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №442) від 01 серпня 1992 року №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду 19.02.2020 року у справі №520/15025/16, зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, відсутність проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, суд враховує, що позивач вжив усіх можливих заходів для підтвердження наявного пільгового стажу роботи.

Отже, записи у трудовій книжці та документи, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у період з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до спеціального (пільгового) страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.01.2018 у справі №672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі №127/1849/17.

Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а та від 11.07.2019 у справі №242/1484/17.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу за Списком №2 для призначення пенсії позивачу згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періодів роботи з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника" (зварника, електрогазозварника) є протиправними.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 11.09.2020 №032450003454 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника" (зварника, електрогазозварника), призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 04.09.2020.

Частиною першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений відповідно до квитанції від 11.12.2020 №25346. (а.с.13)

Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 11.09.2020 №032450003454 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 10.10.1990 по 22.02.1994, 14.03.1994 по 30.06.1997, 01.07.1997 по 31.08.1998, з 01.09.1998 по 23.07.2001, з 03.06.2002 по 12.10.2005, з 19.07.2007 по 22.03.2012 на посадах "газоелектрозварювальника" (зварника, електрогазозварника), призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 04.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, адреса: 43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В.

Суддя Ю.Ю. Сорока