Ухвала суду № 94350727, 25.01.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2274/20

1-кп/206/64/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря Леонова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №42020040000000037 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Текут`єва А.А., представника потерпілого-адвоката Постольника В.Л.,

захисників-адвокатів Полуляха С.Ю., Порхуна С.Л., Кленцарь Н.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2020 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду в порядку ст. 407 КПК України надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42020040000000037 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187 , ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки ризики, передбачені ч.ч.1,3,5 ст. 177 КПК України, на сьогодні продовжують інснувати, а строки застосування ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу, спливають. Щодо наведених ризиків, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, оскільки після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження він отримав доступ до їх особистої інформації, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки після вчинення першого злочину свою злочинну діяльність не припинив, а вчиняв нові умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, має слабкі соціальні зв`язки. Також існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час він обвинувачується у вчиненні низки злочинів, серед яких тяжкий злочин та особливо тяжкі злочини. Також продовжують існувати аналогічні ризики стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Окрім того, просив суд не застосовувати до обвинувачених визначений альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень. Щодо клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжних заходів на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт, зазначив, що зміна обвинуваченим запобіжних заходів не буде слугувати в повній мірі меті, з якою був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та зможе сприяти належній процесуальній поведінці обвинувачених.

Захисники-адвокати Полулях С.Ю., Порхун С.Л., Кленцарь Н.В., в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою в повному обсязі, та просили відмовити в їх задоволенні, оскільки вказані клопотання безпідставні та необґрунтовані, ризики на які посилається прокурор будь-яким чином не доведені, є надуманими. З цих підстав просили змінити відносно обвинувачених запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашій арешт із застосуванням еклектронного засобу контролю, вважаючи що обвинувачені зможуть в повній міри виконати покладені на них процесуальні обов`язкі.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні, щодо заявленого клопотання прокурора заперечували в повному обсязі, та підтримали думку захисників-адвокатів, просили змінити їм запобіжні заходи на цілодобовий домашній арешт.

Представник потерпілого-адвокат Постольник В.Л. в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора в повному обсязі, посилаючись на те що наразі продовжують існувати ризики наведені прокурором у клопотанні. В задоволенні клопотання сторони захисту та обвинувачених про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`які, заперечував.

Суд, дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною першою ст. 199 КПК України, визначено що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2020 обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було продовжено строки дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 01.12.2020 до 28.01.2021 до 12 год. 00 хв. включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, на кожного обвинуваченого окремо.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною першою ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Так, згідно позиції Європейського суду з прав людини питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, зокрема за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Практикою Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, впливу на потерпілих, які вже були допитані судом, однак враховуючи клопотанням сторони захисту, останні можуть бути допитані повторно. Також можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, обвинуваченими, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вчинили низку розбійних нападів, після вчинення першого злочину, свою злочинну діяльність не припинили, а вчиняли нові умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, мають слабкі соціальні зв`язки. Крім того, джерело придбання зброї, вилученої в ході обшуків у ОСОБА_2 , не встановлено.

Отже, ризики передбачені ч.ч.1,5 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування та в подальшому продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на сьогодні не перестали існувати.

Щодо наведеного ризику прокурором у клопотанні передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, суд не приймає його до уваги, оскільки потерпілі вже були допитані судом, а від допиту свідків визначених в реєстрі досудових розслідувань, прокурор відмовився в судовому засіданні, за вказаних обставин, суд вважає що вказаний ризик є таким що наразі перестав існувати.

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також, враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 злочину та можливість ухилення від явки до суду.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено. Дані відносно осіб обвинувачених враховуються судом, як соціальні зв`язки обвинувачених, їх вік та стан здоров`я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою жодного з обвинувачених, та вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюються у вчиненні низки злочинів, серед яких тяжкий злочин та особливо тяжкий злочин, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинувачених у встановленому законом порядку.

При цьому обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Таким чином, задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строків тримання під вартою, виправдано на сьогодні, необхідністю проведення ряду дій, а саме: дослідження та перевірка всіх доводів обвинувачених, в сукупності із наявними ризиками, що на сьогодні залишаються, а саме: об`єктивні дані можливого переховування обвинувачених від суду, вчинення останніми інших кримінальних правопорушень чи останні можуть продовжити вчиняти кримінальне правопорушення за якими обвинувачуються.

При цьому одночасно, суд, при постановлені ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, раніше визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, вважає за необхідне залишити без змін.

Враховуючи викладене, суд, вважає необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продовжити з раніше визначеним розміром застави, а самеу сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень, на кожного обвинуваченого окремо.

При цьому доводи сторони захисту та обвинувачених про можливість уникнення наявним ризикам шляхом зміни обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених на більш м`які запобіжні заходи, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю суд, враховуючи дані про кожного з обвинувачених та характер вчинення останніми правопорушення, в якому вони обвинувачується, вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», у зв`язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі провадження. Тому, зміна обвинуваченим запобіжних заходів на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю суд, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам обвинуваченим переховуватися від суду, та вчиняти інші кримінальні провадження або продовжити вчиняти кримінальне провапорушення у якому останні обвинувачуються.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачені не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжних заходів під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та вважає за необхідне продовжити строки тримання під вартою обвинуваченим на строк до 60 (шістдесяти) днів, а саме до 23.03.2021 до 12 год. 00 хв. включно, з залишенням визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1500000 (півтора мільйона) гривень на кожного обвинуваченого окремо, як наслідок відмовити обвинуваченим та їх захисникам-адвокатам в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю .

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 177,178,182,183,199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з 25.01.2021 до 23.03.2021 до 12 год. 00 хв. включно та та залишити визначений альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ,код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом суду;

- не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.

Визначити термін дії зазначених процесуальних обов`язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з 25.01.2021 до 23.03.2021 до 12 год. 00 хв. включно та залишити визначений альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ,код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом суду;

- не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.

Визначити термін дії зазначених процесуальних обов`язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з 25.01.2021 до 23.03.2021 до 12 год. 00 хв. включно та залишити визначений альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ,код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом суду;

- не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.

Визначити термін дії зазначених процесуальних обов`язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

В задоволенні клопотання захисників-адвокатів Полуляха С.Ю., Порхун С.Л., Кленцарь Н.В., та обвинувачених про зміну обвинуваченим запобіжних заходів на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів контролю - відмовити. Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Поштаренко