Ухвала суду № 94347904, 21.01.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4445/20

Провадження № 1-кп/345/116/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., за участю секретаря судового засідання Мостової Ю.З., прокурора: Вітюка С.О., обвинуваченого: ОСОБА_1 , його захисника: адвоката - Свинтицького І.К., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області заяву ОСОБА_1 та його захисника Свинтицького І.К. про відвід прокурора у кримінальному провадженні №12020090170000900 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куйбишівка Снігурського району Миколаївської області, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

На розгляді у Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

21.01.2021 через канцелярію суду адвокатом Свинтицьким І.К. від імені обвинуваченого було подано заяву про відвід прокурора Вітюка С.О. від участі у кримінальному провадженні №12020090170000900 через сумніви в його неупередженості.

У судовому засіданні адвокат Свинтицький І.К. та його підзахисний ОСОБА_1 підтримали доводи заяви про відвід прокурора, просили суд її задоволити.

Прокурор, потерпілий у судовому засіданні зазначили, що заява про відвід прокурора є необґрунтованою та просили відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали за заявою, суд вважає, що заява про відвід прокурора не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.

Згідно обвинувального акту, складеного відносно ОСОБА_1 , він погоджений прокурором Калуської місцевої прокуратури Вітюком С.О. (а.с. 2).

Однією з складових засади законності є обов`язок прокурора та інших учасників кримінального провадження з боку обвинувачення всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Вимога здійснення неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування зобов`язані об`єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили. Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження слідчим, прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи.

Значення об`єктивності чи неупередженості слідчого та прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження оцінюється крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру (ст.2 КПК).

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.?п. 12, 13).

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК).

За результатами розгляду справи, судом не встановлено визначених законодавством обставин (як вказує обвинувачений - наявність упередженості до особи), які виключають участь прокурора Вітюка С.О. у підтриманні ним державного обвинувачення в суді.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

Так, обставини, на які посилається заявник (сторона захисту) у своїй заяві та в судовому засіданні, не доводять упередженості прокурора. В разі, якщо заявник вважає, що в діях прокурора є ознаки дисциплінарного проступку чи кримінального правопорушення, він вправі звертатися із відповідними зверненнями у порядку та спосіб, що визначені діючим законодавством.

Також, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» є, зокрема, такі вимоги: принцип «змагальності» процесу, який відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в судовому процесі перед судом («Екбатані проти Швеції», 26 травня 1988 року, номер заяви 10563/83, пп. 24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, номери заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях («Фелдбрюгге проти Нідерландів», § 44).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента («Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів», § 33.)

У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Суду у справі «Гурепка проти України (№ 2)» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівняні з опонентом.

За таких обставин, заявлений відвід не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставний. На думку суду, вказані обвинуваченим та адвокатом обставини являються його суб?єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів в неупередженості прокурора чи його зацікавленості у результатах розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 77, 376 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та його захисника Свинтицького І.К. про відвід прокурора - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошується 22.01.2021 о 14.00 год.

Суддя