Рішення № 94347749, 19.01.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6617/20

Провадження № 2/185/529/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 січня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., представника позивача Шчекіч І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів.

В С Т А Н О В И В

24.09.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову зазначив, що з 04.08.2018 року він є власником квартири АДРЕСА_1 . На підтвердження права власності на квартиру надає копію нотаріально посвідченого договору дарування квартири.

У період з 15.07.2016 року до 06.12.2018 року позивач був власником 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 . Право власності на частку в названій квартирі позивач набув в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2018 року по цивільній справі № 185/7237/17, провадження № 2/185/413/18. Даним рішенням суду також визнано право власності за ОСОБА_2 в поряду спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 на 3/8 частку та за ОСОБА_3 на ј частку квартири.

Позивач зазначив, що спадкодавцю - ОСОБА_4 на момент її смерті належало ѕ частини вищеназваної квартири, а інша 1/4 частка квартири належала ОСОБА_3 . Отже, квартира АДРЕСА_2 у період формування боргу за комунальну послугу з теплопостачання була спільною частковою власністю ОСОБА_3 , якому з 02.06.2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 належала ј частка та ОСОБА_4 , якій ѕ частки квартири належало у період з 02.06.2002 року по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 06.12.2018р. - дату продажу цієї квартири, заборгованість за теплопостачання була розміром 19 757, 47 грн.

06.12.2018 року державним нотаріусом Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області було посвідчено договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до умов якого ОСОБА_1 , який діяв зі згоди піклувальника ОСОБА_5 , ОСОБА_2 від імені якого за довіреністю діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_2 . Пунктом 4 договору відчуження зазначено, що на дату укладання договору, заборгованість по комунальним платежам відсутня. Як згодом з`ясувалось це не відповідало дійсності, оскільки по факту, станом на дату укладання договору відчуження квартири, існувала заборгованість за спожите теплопостачання у розмірі 19 757, 47 грн.

З метою дослідження договору відчуження квартири, заявлено клопотання про витребування з архіву Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 185/11216/19.

Коли новий власник квартири дізналась про заборгованість то скористалась своїм правом на судовий захист своїх порушених прав, як споживача комунальних послуг. В процесі судового розгляду справи, новий власник квартири - ОСОБА_7 долучила до матеріалів справи довідку про розмір заборгованості, яка містить відомості про період формування боргу. Дана довідка підтверджує те, що станом на дату укладання договору відчуження квартири борг за спожите теплопостачання був у розмірі 19 757, 43 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.05.2020 року по справі № 185/11216/19 суд зобов`язав КП «ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО» виключити із суми заборгованості за комунальну послугу з теплопостачання в кв. АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_7 борг 19 757,43 грн. попередніх співвласників квартири, який виник до 06.12.2018 року. Позивач вважає, що своїм рішенням, суд, фактично вказав, що борг за спожите теплопостачання 19 757,43 грн. в квартирі АДРЕСА_2 є боргом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В серпні 2020 року ОСОБА_1 отримав рахунок - повідомлення № 5734 за комунальні послуги за липень 2020 року по належній йому квартирі АДРЕСА_1 , власником якої він є лише з 04.08.2018 року. З даного повідомлення вбачається, що по квартирі позивача є заборгованість за теплопостачання у розмірі 19 757, 43 грн. Позивач зрозумів, що відповідач безпідставно поклав борг з квартири АДРЕСА_2 на його квартиру АДРЕСА_1 .

З метою отримати письмову відповідь якою з`ясувати підстави виникнення боргу по квартирі позивача до КП «ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО» було направлено запит. З відповіді на який вбачається, що останній зарахував всю суму боргу лише ОСОБА_1 . Позивач вважає такі дії КП «ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО» неправомірними. Додав копію відповіді відповідача від 10.09.2020 року за вих.№ 839.

Від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що вимоги позивача не обґрунтовані належним чином. Дії відповідача є правомірними і тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала надала суду пояснення відповідно до викладених позовних вимог, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав суду письмовий відзив на позовну заяву, де заперечував проти задоволення позову.

Третя особа - ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмовий відзив на позов не подав.

Третя особа - ОСОБА_3 не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмовий відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 04 серпня 2018 року позивачу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу належить квартира АДРЕСА_1 .

У період з 15.07.2016 року до 06.12.2018 року ОСОБА_1 був власником 3/8 частки квартири АДРЕСА_2 . Право власності на названу частку він набув в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_4 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2018 року по цивільній справі № 185/7237/17 за ОСОБА_2 в поряду спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 визнано право власності на 3/8 частку квартири АДРЕСА_2 . За ОСОБА_1 в поряду спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 визнано право власності на 3/8 частку квартири АДРЕСА_2 . За ОСОБА_3 визнано право власності на ј частку квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно у період формування боргу за комунальну послугу з теплопостачання, квартира АДРЕСА_2 була об`єктом спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Розмір їх часток не був різним.

Відповіді Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» від 10.09.2020 року та від 22.09.2020 року підтверджують, що заборгованість за теплопостачання в розмірі 19 757, 47 сформувалась за період з 01.01.2002 року по 01.12.2018р. внаслідок несплати послуг з постачання теплової енергії співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.

Власність, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачу належало право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_2 період з 15.07.2016 року до 06.12.2018 року. Період формування боргу за послугу з теплопостачання в квартирі АДРЕСА_2 з 01.01.2002 року по 01.12.2018 р. Впродовж всього зазначеного періоду формування боргу, позивач одноособово не користувався послугою з теплопостачання. Умовами договору купівлі-продажу квартири сторонами не визначався порядок погашення боргів за комунальні послуги.

Водночас, діючим законодавством не передбачено обов`язку позивача сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Таким чином, лише на позивача не може бути покладено обов`язок по сплаті заборгованості за надані послуги теплопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_2 в період часу до 15 липня 2016 року, тобто до дати відкриття спадщини до складу якої входила ѕ частини цієї квартири.

Позов про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виключення суми із загальної заборгованості позивача за комунальну послугу з теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 узгоджується із частиною другою статті 16 ЦК України, яка передбачає можливість захисту цивільного права або інтересу іншим способом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку з доведенням матеріалами справи порушення прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК, суд,-

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 до комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" ЄДРПОУ 03342250, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів задовольнити.

Зобов`язати комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» ЄДРПОУ 03342250, виключити із суми заборгованості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 за послуги комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» з теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 , заборгованість в розмірі 19 757 (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн.. 47 коп., яка виникла за період з 01.01.2002 року по 01.12.2018 року внаслідок несплати послуг з постачання теплової енергії співвласників квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» ЄДРПОУ 03342250 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені ним судові витрати в сумі 3040,80 (три тисячі сорок гривень вісімдесят копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго», ЄДРПОУ 03342250, юридична адреса: вул. Промислова, 13а, м. Павлоград Дніпропетровської області.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома зареєстрованої адреси місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя: В. О. Головін