Рішення № 94347678, 06.01.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1229/20

№ 2/183/598/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Будинкоуправління № 1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в:

27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Будинкоуправління № 1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків заяви.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 на виконання ї ухвали суду звернулася до суду з позовом в новій редакції, в обґрунтування якого з урахуванням уточнених позовних вимог посилалася на те, що її чоловіку ОСОБА_3 на сім`ю була надана в користування окрема трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , в яку вона з чоловіком та сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вселилися на підставі ордеру № 113, виданого 30 березня 1976 року Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району.

Наразі в зазначеній квартирі зареєстрований її син - відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично з 2001 року та по теперішній час проживає у Сумській області за адресою: АДРЕСА_2 .

В зв`язку з наведеним, посилаючись на вимоги ст. 107 ЖК України, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05 травня 2020 року відкрите провадження у справі, справу призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 січня 2021 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила слухати справу без її участі, позов підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити заявлені вимоги, у разі повторної неявки відповідача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, в той же час звернувся до суду з відзивом, згідно якого позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи - Будинкоуправління № 1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи - Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (чоловіку позивача) була надана в користування окрема двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , в яку ОСОБА_3 та його члени сім`ї - дружина ОСОБА_1 , 1942 р.н. та син ОСОБА_2 , 1965р.н. вселилися на підставі ордеру № 113, виданого 30 березня 1976 року Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району.

У зв`язку зі смертю основного квартиронаймача ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_1 від 09.04.2003 року Гвардійською КЕЧ району 10.04.2003 року було надано дозвіл на переоформлення особового рахунку на спірну квартиру на ОСОБА_1 на склад сім`ї: основний квартиронаймач - ОСОБА_1 , 1942 р.н. та син - ОСОБА_2 ,1965 р.н.

Встановлено, що в зазначеній квартирі з 24 червня 1982 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , 1965р.н., що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої Гвардійським старостинським округом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 05 травня 2020 року за вих. № 02-23/187.

Згідно акту від 17 лютого 2020 року, складеного депутатом Черкаської селищної ради округу № 21 в присутності сусідів та затвердженого секретарем Черкаської селищної ради Шарапова І.П., яким встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 , син квартиронаймача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1965 р.н. фактично з 2001 року та по теперішній час проживає у Сумській області за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового та майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною 3 ст. 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і у порядку, передбачених законом.

Положеннями ч. 2 ст. 107 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно роз`яснень, наданих у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, відповідно до ст.107 ЖК України, наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо). Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.

Так, факт вибуття відповідача ОСОБА_2 до іншого населеного пункту за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серії НОМЕР_1 , виданого 27 грудня 2012 року виконавчим комітетом Сумської міської ради, згідно якого останньому на праві спільної часткової власності належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 769471 від 26 лютого 2013 року.

Судом також було досліджено заяву відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчена приватним нотаріусом Сумського нотаріального округу Дувановою Т.П. за реєстровим № 1070, згідно якої відповідач ОСОБА_2 відмовився від свого права на приватизацію частки у квартирі АДРЕСА_1 , зокрема останній не заперечує проти приватизації зазначеної квартири повністю його матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий 07 листопада 2001 року Ковпаківським ВМ СМВ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого з 18.07.2001 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже за встановлених вище обставин, підтверджених належними та допустими доказами, суд дійшов висновку, що відповідач вільно обрав своє місце проживання, вибувши на постійне місце проживання до іншого житлового приміщення, а тому втратив право користування спірним житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 з часу вибуття, тобто з 18.07.2001 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зняття відповідача з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Тобто спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підзаконними нормативними актами, визначено позасудовий порядок вирішення і оформлення питань зняття з реєстрації місця проживання особи, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та інших органів державної влади.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, що відноситься до компетенції органів Державної міграційної служби України, і суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки у такий спосіб суд своїм рішенням всупереч вимог закону підмінив би юрисдикційну діяльність іншого органу державної влади.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 107 ЖК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 200, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Будинкоуправління № 1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 07 листопада 2001 року Ковпаківським ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- третя особа: Будинкоуправління № 1 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, код ЄДРПОУ 22992692, адреса місцезнаходження: 51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. Ювілейна, буд. 8, кв. 20;

- третя особа: Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21927787, адреса місцезнаходження: 51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, буд. 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 06 січня 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький