Вирок № 94346707, 25.01.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________

Справа № 571/1097/19

Провадження № 1-кп/572/79/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

під головуванням судді - Рижого О.А.

при секретарі - Мороз Ю.М.

з участю прокурора -Бойка Т.В.

представника потерпілого - Таргонія А.В.

захисника - Мороз Л.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни, кримінальне провадження № 12018180190000257 від 21.05.2018року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старе село, Рокитнівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, працюючого в приватного підприємця на посаді бариста, проживаючого АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , пред`явлено обвинувачення в тому, що 21.05.2018, близько 2 години, ОСОБА_1 , маючи при собі вогнепальну зброю у вигляді автомата марки АКС-74У, перебуваючи в громадському місці, а саме на території сільськогосподарського приватного підприємства (СГПП) «Верес» та приміщенні нелегально пристосованому під кафе, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з раптово виниклим умислом направленим на скоєння хуліганських дій, грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 21.05.2018, близько 2 години, перебуваючи в громадському місці, а саме на території СГПП «Верес», що розташоване за адресою: вул. Шевченка, 29, с. Старе Село, Рокитнівського району, Рівненської області, маючи при собі вогнепальну зброю автомат марки АКС-74У, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразились у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності у громадських місцях, у присутності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , здійснив кілька пострілів вгору із вогнепальної зброї типу автомата марки АКС-74У. У відповідь на зауваження ОСОБА_2 про припинення хуліганських дій, ОСОБА_1 не відреагував та погрожував вказаним особам застосуванням насильства.

У подальшому, ОСОБА_1 зайшов у приміщення нелегально пристосованому під кафе, у якому знаходились ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на території СГПП «Верес», що розташоване за адресою: вул. Шевченка, 29, с. Старе Село Рокитнівського району, Рівненської області, та безпідставно здійснив більше 5 хаотичних пострілів вгору з вогнепальної зброї типу автомата марки АКС-74У. Далі, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до останнього та намагались відібрати вогнепальну зброю типу автомат марки АКС-74У. У цей час, ОСОБА_1 , створюючи реальну загрозу для життя та здоров`я осіб, які знаходились у приміщенні, здійснив постріл із вогнепальної зброї типу автомат марки АКС-74У, внаслідок чого ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді двох вогнепальних ран м`яких тканин тильної поверхні лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов`язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, із застосуванням вогнепальної зброї.

Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та показав суду, що 21.05.2018 року до нього зателефонували його знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та попросили їх забрати після святкування дня народження. Близько 23 години обвинувачений разом з ОСОБА_10 забрали дівчат та поїхали на природу. Після того, як закінчилася їжа - поїхали в кафе, на території сільськогосподарського приватного підприємства (СГПП) «Верес». Обвинувачений зайшов в кафе та взяв кави, після чого сів в автомобіль на заднє сидіння. Коли обвинувачений разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 хотів виїхати з території СГПП «Верес» - їм перекрили дорогу та сказали виходити з автомобіля - поговорити. Вийшовши з автомобіля, особи, які перекривали шлях почали висловлювати до обвинуваченого претензії стосовно розбиття скла та побиття одного з присутніх. У відповідь обвинувачений заперечив щодо своєї участі в таких подіях. Розпочалася сутичка, обвинувачений почав відходити до кафе, за ним побігло троє чоловіків та почали його бити. Хтось відкрив двері в кафе і ще забігло багато людей. Обвинуваченому наносили тілесні ушкодження, він втрачав свідомість, через вікно виліз і почав тікати, підбіг до одного з будинків, постукав, але ніхто не відкрив. Вибив скло і зайшов в хату, його наздогнали та почали катувати, били битами, хотіли ноги поламати, відбити нирки. Тримали, зв`язували. Душили дротом, процес тривав більше години. Особи які наносили обвинуваченому тілесні ушкодження були в масках. В той день, зокрема біля кафе будь-якої зброї в обвинуваченого не було. Разом з тим, під час сутички обвинувачений чув постріли з вогнепальної зброї. Бачив предмет ззовні схожий на автомат чи гвинтівку в одного з чоловіків, який наносив йому тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що близько другої години ночі 21.05.2018 він разом із ОСОБА_3 їхали на автомобілі останнього та їх зупиняли невідомі особи, серед них був ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вони вирішили проїхати повз вказаних осіб та ОСОБА_11 битою розбив заднє вікно автомобіля тому вирішили поїхати за межі села до лісу. Згодом, коли приїхали на територію СГПП «Верес» та помітили автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_1 в руках якого був автомат та останній безпричинно здійснив кілька пострілів автоматом «калашнікова» в гору (приблизно 6-7 пострілів) та потерпілий з ОСОБА_3 намагались його заспокоїти. ОСОБА_1 заспокоївся на деякий час, тому потерпілий разом із ОСОБА_13 зайшли до приміщення кафе, ОСОБА_1 замкнув двері в кафе із середини. В подальшому ОСОБА_1 на зауваження не порушувати громадський порядок не реагував та знову розпочав стрільбу з автомата у бік вхідних дверей в кафе, всього здійснив близько 10 пострілів. В момент пострілів, вони намагались припинити протиправні дії ОСОБА_1 та взяв обома руками за ствол автомата, та після останнього пострілу з автомата відчув що із руки йде кров, в цей час почали надавати йому першу медичну допомогу. ОСОБА_1 втік з приміщення кафе через вікно, при ньому автомата не було. Куди подівся автомат потерпілому не відомо.

Під час судового розгляду було допитано свідків зі сторони обвинувачення та сторони захисту.

Свідок ОСОБА_14 , показав суду, що 21.05.2018 року до нього зателефонував потерпілий ОСОБА_2 і попросив допомогти розібратися, оскільки йому розбили вікна в машині. Коли приїхав на територію СГПП «Верес» там був обвинувачений з автоматом, стріляв кілька разів уверх, намагалися заспокоїти. Потім в гаражі бачив знов обвинуваченого з автоматом, намагалися втримати, але він втік.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що в травні 2018 року зайшла з подругами в кафе. Десь вночі в кафе забіг обвинувачений ОСОБА_1 з автоматом, забіг потерпілий ОСОБА_15 і обвинувачений почав стріляти. Самих пострілів вона не бачила, тільки чула. Після пострілів побачила прострелену руку в потерпілого.

Свідок ОСОБА_16 показав суду, що він надав приміщення в якому відбувалися події в оренду для ОСОБА_17 для відкриття їдальні.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що 21.05 18 року перебував в складі групи по виїзду щодо незаконного видобутку бурштину, а потім щодо стрільби. Приїхали по виклику ОСОБА_19 , запропоновано 2 понятим, запрошеним на місце, роз"яснили права. До входу в приміщення було видно що вхідні двері пошкодженні біля замка. При вході зліва був стіл зі стільцями, далі морозильна вітрина з продуктами. Біля морозильної камери вікно. Під час огляду підлоги, стін та поверхонь не було знайдено гільз, зброї та можливих отворів. Учасники поставили підписи.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що 21.05.2018 року був дома, йому подзвонили, сказали що стріляють, він приїхав на території СГПП «Верес» там був ОСОБА_1 та потерпілий. ОСОБА_1 пішов в кімнату з гральними автоматами, після чого свідок почув постріли. В кафе зайшли обвинувачений, потерпілий та інші особи в масках. Потерпілий є його товаришем, тому зайшов допомогти ОСОБА_2 . В той момент обвинуваченого не бачив. Свідок не бачив хто стріляв Лежав автомат, куди подівся ОСОБА_1 не знає.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що все почалося в с. Дроздинь. Його покликали на вулицю поговорити, вдарили і він впав. Подзвонив ОСОБА_2 , щоб він його забрав. Коли заїжджали в с. Старе Село там була компанія. Заїхали у вулицю і стояли там. Подзвонили хлопцям щоб вони приїхали. Повз них проїхала компанія та розбили скло. Після цього вони поїхали та територію СГПП «Верес», з автомобіля вийшов ОСОБА_1 та почав стріляти. Свідок з потерпілим та кількома друзями зайшли в середину кафе, а інші хлопці почали гримати в двері щоб зайти, ОСОБА_1 почав стріляти в двері. Свідок злякався, потерпілий схопив за дуло автомат коли стріляв і йому руку поранили. Потім ОСОБА_1 вистрибнув у вікно.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що в той день в жителів с.Дроздинь був конфлікт з жителями с.Старе село. В той день були нанесені тілесні ушкодження брату свідка. Свідок зателефонував друзям, та вони разом 6-7 автомобілів приїхавши на територію СГПП «Верес» свідок та його друзі мали на меті урегулювати конфлікт мирним шляхом. Хотіли відшкодування грошових коштів за пошкоджене майно. Біля кафе бачив ОСОБА_1 з автоматом в руках. Бачив постріли. Куди подівся автомат і ОСОБА_1 після конфлікту - йому не відомо.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що 21.05.2018 року вона прийшла до закладу до подруги, щоб допомогти прибратися, була 12 година. Через деякий час зайшов ОСОБА_1 купував каву та шоколадки. Він був спокійний та веселий. Зброї в ОСОБА_1 при собі не бачила. Через кілька хвилин забігло багато людей, з ними і ОСОБА_1 деякі особи були в масках всіх близько 10 чоловік. Бачила зброю, яку виривали люди один в одного. Зброї в обвинуваченого чи потерпілого не бачила. Потерпілий з обвинуваченим билися. Чула постріли, проте не бачила хто стріляв. Коли почали виходити, то побачили що потерпілий поранений. Шевченка били в кафе та на вулиці.

Свідок ОСОБА_6 дала аналогічні покази як і ОСОБА_7 . ОСОБА_1 заходив в кафе без зброї. Не бачила хто стріляв, проте чула постріли. Було багато людей в масках, які били ОСОБА_1 . Коли вийшла з кафе - обвинувачений лежав зв`язаний.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона разом з друзями приїхали в кафе за кавою. З ними був обвинувачений. Обвинувачений зайшов в кафе та взяв кави, після чого сів в автомобіль на заднє сидіння. Коли обвинувачений разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 хотів виїхати з території СГПП «Верес» - їм перекрили дорогу та сказали виходити з автомобіля - поговорити. Вийшовши з автомобіля - почалася бійка - тому ОСОБА_1 втікаючи забіг до приміщення кафе. З автомобіля який перекрив рух виходили люди із Старого Села: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . ОСОБА_1 виходячи з авто при собі зброї не мав, крім того, в автомобілі зброї не бачила. Спочатку говорили спокійно, потім почалася бійка, хто був ініціатором - не знає. Невідомі особи побили ОСОБА_10 без будь якої причини. Чули постріли, проте не бачила хто стріляв.

Свідок ОСОБА_9 дала аналогічні покази ОСОБА_8 . В той день не бачила зброї як в автомобілі так і в руках обвинуваченого. Після того, як побили ОСОБА_10 - втекли з місця події.

Свідок ОСОБА_23 суду показала, що вночі, о 3-4 годині ранку зателефонували і сказали що в гаражі б"ють ОСОБА_1 . Там була машина та трактор і була група людей. Чоловік вийшов а потім повернувся і сказав, що хтось лежить. Перед ними стояв трактор та машина, хтось там лежав. Вийшовши, свідок побачила ОСОБА_1 , який лежав зв`язаний лицем донизу. Вона його розв"язала, перевернула та дали води. ОСОБА_1 почав приходити до тями. Подзвонила сестрі і сказала, що його побили. Подзвонили до лікаря і він сказав привезти його. Його погрузили в машину та завезли в амбулаторію, а потім в лікарню.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 21.05.2018 року забрав ОСОБА_24 і дівчат та поїхали погуляти, їм перекрили дорогу, потім викликали з машини і почали бити. В той день в село ОСОБА_25 вони не їздили. У обвинуваченого ніякої вогнепальної зброї не бачив, він швидко купив кави і мали їхати, проїхали метрів 20 і їм перекрив дорогу автомобіль мерседес темного кольору, з нього вийшло 3 людей це хлопці із Старого Села, ОСОБА_26 , ОСОБА_15 та ОСОБА_27 . Обвинувачений вийшов з машини, розпочалася штовханина, про що вони розмовляли не чув, коли вийшов з автомобіля, то його почали бити. Звуки пострілів чув пізніше, не знає чи це було в кафе. Обвинуваченого побачив на наступний день в лікарні, лице було синє, він казав, що його сильно побили, вогнепальної зброї ніколи не бачив у обвинуваченого.

Під час судового розгляду було досліджено матеріали кримінального провадження, зібрані під час досудового розслідування, а саме том 1:

- а/с 1 - 2 (Витяг з ЄРДР за ч. 4 ст. 296 КК України, заявник ОСОБА_2 щодо протиправних дій ОСОБА_1 ), 3 (Постанова про призначення групи слідчих), 4 (Постанова про початок досудового розслідування), 5 (Довідка про прийняття та реєстрацію заяви), 6 (Повідомлення Сарненської місцевої прокуратури), 7 (Постанова про призначення прокурора), 9 (Повідомлення прокуратури Рівненської області), 10 (Постанова про доручення здійснення досудового розслідування провадження іншому органу), 11 (Повідомлення про призначення групи прокурорів), 12 (Постанова про призначення групи прокурорів), 13 (Доручення про проведення досудового розслідування), 14 (Витяг з ЄРДР за ч. 4 ст. 296 КК України), 15 (Повідомлення про початок досудового розслідування), 16 (Постанова про призначення групи слідчих), 19-20 (Постанова про призначення групи слідчих), 21 (Витяг з ЄРДР за ч. 4 ст. 296 КК України), 22-23 (Заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення), 24 (Рапорт про реєстрацію заяви ОСОБА_2 в ЄО від 21.05.2018), 25-31 (Протокол огляду місця події приміщення кафе від 21.05.2018 з фототаблицею). Вказаний огляд проведений без ухвали слідчого судді за згодою власника, 32 (Заява ОСОБА_16 ), 33 (Заява ОСОБА_28 ), 34 (Копія Договору про оренду приміщення в СГПП «Верес»), 35-37 (Детальна інформація про юридичну особу), 38-42 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), 43 (Заява ОСОБА_16 про надання згоди на проведення огляду кафе), 44-46 (Протокол додаткового огляду місця події приміщення кафе від 03.05.2018 з додатком), Вказаний огляд проведений без ухвали слідчого судді за згодою власника, 61 (Заява ОСОБА_29 від 11.03.2019 про надання згоди на проведення слідчих дій в кафе), протоколам слідчих дій згідно яких потерпілий та свідки вказали про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення із застосуванням вогнепальної зброї, а саме: 62-71 (Протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_2 від 11.03.2019 з фототаблицею), 87-92 (Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14 від 11.03.2019 з фототаблицею), 94-98 (Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_20 від 11.03.2019 з фототаблицею), 103-109 (Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_3 від 03.05.2019 з фототаблицею), 114-119 (Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 від 11.03.2019 з фототаблицею), 147 (Заява ОСОБА_2 ), 148-151 (Протокол пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками з участю потерпілого ОСОБА_2 від 17.04.2019 з довідкою), 152-155 (Протокол пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_20 від 17.04.2019 з довідкою), 156-159 (Протокол пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_3 від 17.04.2019 з довідкою), 160-163 (Протокол пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками з участю свідка ОСОБА_14 від 17.04.2019 з довідкою), висновками судових експертиз: 167 (Клопотання про проведення експертизи), 168 (Ухвала суду про призначення СМЕ), 169-171 (Висновок судово-медичної експертизи № 128 від 07.06.2018, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох вогнепальних ран м`яких тканин тильної поверхні лівої кисті, ці ушкодження, ймовірніше всього виникли внаслідок майже одномоментної травматичної твердити предметами дії, могли виникнути внаслідок дії кулі-снаряду (розпеченої при пострілі) за умови пострілу із зброї як «середнього» так і «сильного» бою, при цьому, дія вогнепального снаряду відбувалась «по дотичній», щодо поверхні м`яких тканин кисті потерпілого . Ці ушкодження відносяться та категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Термін заподіяння тілесних ушкоджень може відповідати 21.05.2018), 175 (Заява ОСОБА_2 ), 176-180 (Рапорти), 207-209 (Повідомлення УОАЗОР ГУНП в Рівненській області).

ТОМ 2:

- а/с 24-26 (Ухвала Рівненського міського суду про застосування до підозрюваного ОСОБА_30 запобіжного заходу у виді тримання під вартою), 28-31 (Вимога про судимість-раніше не судимий), 32 (Характеристика-за посередньої сторони), 33 (Довідка про склад сім`ї-не одружений, ), 34 (Довідка Старосільської сільської ради), 36 (Повідомлення УДМСУ в Рівненській області), 39 (Повідомлення УПД ГУНП в Рівненській області), 41 (Повідомлення Рокитнівської ЦРЛ), 42-43 (Довідки Старосільської сільської ради), 44 (Довідка Рокитнівської ЦРЛ), 45 - 46 (Заява-анкета), 48 (Повідомлення відділу ДРАЦС), 51 (Повідомлення регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області ).

Крім того, під час судового розгляду було надано тимчасовий доступ. При виконанні ухвали про тимчасовий доступ було здобуто такі документи, які також були дослідженні в судовому засіданні:

- протокол тимчасового доступу до речей і документів, а також опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 17.12.2020 на 2 аркушах;

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на 1 аркуші;

- протоколу огляду місця події від 07.06.2019 на 4 аркушах;

- відповідно до висновку судового експерта №10/1173 від 06.04.2020 за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи, встановлено, що у змивах з поверхонь наданих на дослідження предметів схожих на автомат та магазин до автомата виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин у змивах з поверхонь руків`я предмета, схожого на автомат встановлено, що вони є змішаними, містять генетичні ознаки трьох або більше осіб та є придатними до ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем.

- відповідно до інформаційного листа Львівського НДЕКЦ №19/114/14/1-7354-2020 від 09.04.2020 встановлено, що при проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12019180190000293 від 07.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, встановлено збіг за обласною колекцією генетичних ознак людини ДНК-профілю клітин на поверхнях предметів, схожих на автомат та магазин до автомата (висновок експерта від 06.04.2020 №10/1173) з ДНК-профілем зразка букального епітелію ОСОБА_1 (висновок експерта від 16.05.2019 №10/172) вилученого у кримінальному провадженні № 12019180190000069 від 08.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. ст. 263 та ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом умисного вбивства ОСОБА_31 с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, яке на даний час перебуває на розгляді в Кузнецовському міському суді.

06.02.2020 року захисником подано клопотання про визнання недопустимими доказами протокол огляду місця події від 21.05.2018 року, а саме - території СГПП "Верес", що знаходиться в с.Старе Село Рокитнівського району, Рівненської області, по вул.Шевченка, та гаражного приміщення, оскільки огляд було проведено без ухвали слідчого судді.

Суд вважає клопотання захисника необґрунтованим, та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні заяви власника приміщення про надання згоди на проведення огляду.

29.12.2020 року захисником подано клопотання про визнання недопустимими доказами протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.12.2020 року, а також документи та речі, які були вилучені під час здійснення тимчасового доступу до речей та документів, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; протокол огляду та вилучення предмета, схожого на автомат «Калашнікова»; висновок судового експерта №10/1173 від 06.04.2020 за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи; інформаційний лист Львівського НДЕКЦ №19/114/14/1-7354-2020 від 09.04.2020. Підставою для визнання вказаних доказів недопустимими, на думку захисника, є те, що при виконанні ухвали про тимчасовий доступ не вказано кому саме надано тимчасовий доступ і хто має право виконати ухвалу.

Суд вважає клопотання захисника необґрунтованим, та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки тимчасовий доступ виконано прокурором Прокопчуком В.А., який входить до групи прокурорів по вказаному провадженню.

Розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочину, передбаченим ч.4 ст.296 КК України не доведена.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону.

Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардд" проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

Згідно з положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Судовий вирок, який проголошується ім`ям держави, має бути законним, обґрунтованим і справедливим.

У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з`явився перед судом, має бути визнаний винуватим.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року Про застосування Конституції при здійснені правосуддя визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто: ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених процесуальним кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог статті 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (подія злочину, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом`якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Суд вважає, що доводи сторони захисту ґрунтуються на належних і допустимих доказах, наявних у матеріалах кримінального провадження, такі доводи залишились не спростованими прокурором під час судового розгляду, поряд із тим, доводи сторони обвинувачення частково спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а в іншій частині ґрунтуються на припущеннях.

Аналіз дій обвинуваченого та фактичних обставин, підтверджених наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, не дає достатніх підстав стверджувати про достовірність доводів обвинувачення щодо тверджень і висновків слідчого, покладених в основу обвинувачення, належних і допустимих доказів вчинення обвинуваченим хуліганських дій суду не надано. За таких обставин, усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину суд тлумачить на його користь.

Суд вважає, що належних і допустимих доказів наявності вини обвинуваченого у вчиненні діянь, які б підлягали кваліфікації за ч.4 ст.296 КК України у межах цього кримінального провадженні не здобуто, обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях, не узгоджується із зібраними по справі належними і допустимими доказами, тому не може покладатись в основу обвинувального вироку.

Наявність у справі інших доказів, зокрема показів свідків у своїй сукупності також не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Враховуючи викладене, твердження слідчого у обвинувальному акті не узгоджуються із фактичними обставинами кримінального провадження, не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом», а обвинувачення ґрунтується на припущеннях та є сумнівним.

Із врахуванням наведених вище мотивів, дотримуючись принципів верховенства права, законності, змагальності сторін, диспозитивності кримінального судочинства, суд тлумачить усі сумніви на користь обвинуваченого, тому відкидає докази обвинувачення.

Враховуючи викладене вище, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.4 ст.296 КК України та склад такого злочину недоведеними.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, сторона обвинувачення послалася на показання свідків сторони обвинувачення, які є друзями потерпілого. Крім того, як встановлено під час судового слідства існує певний конфлікт між друзями потерпілого та друзями обвинуваченого.

Автомат марки АКС - 74У, який на переконання прокурора був знаряддям вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_1 не був віднайдений на стадії досудового розслідування, хоча судом встановлено, що обвинувачений не міг приховати таке знаряддя злочину оскільки після отриманих тілесних ушкоджень перебував у лікарні. Осіб, які б могли допомогти ОСОБА_1 приховати автомат також на місці події не було.

Як вбачається з протоколу огляду та показань свідка ОСОБА_18 на місці події не було виявлено зброї, гільз, слідів крові та отворів від куль.

Докази отримані під час виконання ухвали про тимчасовий доступ, в даному випадку, не можуть лягати в основу обвинувачення, оскільки факт наявності поодиноких ядер, які належать ОСОБА_1 не може підтвердити той факт, що вказана зброя була використана обвинуваченим 21.05.2018 року. Посилання прокурора на такий доказ, суд вважає лише припущенням зі сторони обвинувачення.

Сумнівний характер вчинення обвинуваченим саме інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння по ч. 4 ст. 296 КК України не узгоджується зі стандартом доказування поза розумним сумнівом , який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі Коробов проти України від 21.10.2011 р., в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Суд вважає, що прокурором не виконано приписів ст.ст. 22, 92, 93 КПК України щодо обов`язку доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, збирання доказів, доведення перед судом їх переконливості, тому суд при вирішенні справи враховує загальні засади кримінального провадження щодо змагальності сторін та диспозитивності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи містить це діяння склад кримінального правопорушення.

Згідно ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд вважає, що достатні підстави для ухвалення обвинувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні.

Згідно п.3 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, згідно ч.6 ст.284, п.3 ч.1 ст.373 КПК України обвинувачений підлягає виправданню, оскільки під час судового розгляду не доведено, що в його діянні є склад інкримінованого кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілого в зв`язку з виправданням ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід відсутній

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню, суд вважає необхідним на підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи в загальному розмірі віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Визнати невинуватим ОСОБА_1 у пред`явленому обвинувачення та виправдати в зв`язку з недоведеністю того, що ним було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України.

Цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя О.А. Рижий