Вирок № 94346076, 22.01.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16827/18

Провадження № 1-кп/161/144/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 22 січня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Приймака М.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12016030130000020 від 09.01.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тальне Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-26.02.2001 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ст.140 ч.3 КК України (в ред.1960 р.) до 3-х років позбавлення волі, конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, на підставі ст.46-1 КК України (в ред.1960 р.) з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки та сплатою штрафу 1000 грн.;

-19.03.2002 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України (в ред.2001 р.) до 4-х років позбавлення волі, постановою Придніпровського районного суду Черкаської області від 25.06.2005 року звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на 4 місяці 17 днів;

-10.05.2007 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі;

-04.10.2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2-х років 6 місяців позбавлення волі, 04.12.2008 року звільнений від відбуття призначеного покарання умовно-достроково на 8 місяців 19 днів;

-24.09.2009 року Оболонським районним судом м. Києва за ст.ст.190 ч.2, 71 КК України до 2-х років 1 місяць позбавлення волі;

-18.01.2010 року Залізничним районним судом м. Львова за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3-х років позбавлення волі;

-23.03.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст.ст.289 ч.2, 70 ч.4 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

-25.06.2010 року Києва-Святошинським районним судом м. Києва за ст.ст.289 ч.2, 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

-30.01.2012 року Сімферопольським районним судом АРК за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4, 71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, 30.07.2014 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 9 днів;

-13.08.2018 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ст.190 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі;

-11.01.2019 року Святошинським районним судом м. Києва за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2-х років 1 місяць позбавлення волі;

-19.03.2019 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2-х років 3 місяці позбавлення волі;

-09.07.2019 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2-х років позбавлення волі.

-за ст.190 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 06.01.2016 року о 10:32 год., під час телефонної розмови із ОСОБА_2 повідомив останньому неправдиві відомості про те, що зможе продати холодильник та три телевізори марки «LG» за ціною нижче ринкової. В подальшому, а саме 09.01.2016 року, обвинувачений ОСОБА_1 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, перебуваючи в гіпермаркеті «Епіцентр», що знаходиться по вул. Окружна, 37 в с. Липини Луцького району Волинської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, повідомив потерпілому ОСОБА_2 неправдиву інформацію, що він нібито працює продавцем гіпермаркету «Епіцентр» та вартість холодильника та трьох телевізорів марки «LG» буде становити 22 000 грн.. Потерпілий ОСОБА_2 , будучи введеним в оману, передав обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 22 000 грн., як оплату за товар, після обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений в обвинувальному акті злочин. Завдані матеріальні збитки не відшкодовані. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненими повторно, вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом враховується те, що останній раніше неодноразово судимий, не відшкодував завдані збитки, однак свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, потерпілий в своїй заяві будь-яких претензій як матеріального, так і морального характеру до обвинуваченого не має та не наполягає на призначенні суворого покарання ОСОБА_1 , крім того, останній зобов`язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_1 , слід призначити в межах санкції ст.190 ч.2 КК України у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Речові докази в даному кримінальному провадженні вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ - CD-R диск «Verbatim», об`ємом 700 Мб., серійний номер LH1151А1901240300, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: