Ухвала суду № 94345631, 24.01.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/139/21

Провадження № 1-кс/307/63/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2021 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.В. прокурора Думнич М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Потьомкіної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Вовчок А.І., погоджене прокурором Тячівської місцевої прокуратури Баник С.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Грушово, Тячівського району, Закарпатська область, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070160000790, відомості про яке 11.01.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції Вовчок А.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070160000790, відомості про яке 11.11.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Тячівським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070160000790 від 11.11.2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , у невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місця, діючи з прямим умислом, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину - «Метамфетамін», обіг якої обмежено відповідно до Списку № 2 Таблиці № 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, загальною масою близько 2 грам, яку у подальшому незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання у будинку в АДРЕСА_1 , України.

Після цього, ОСОБА_1 близько 14 години 25 грудня 2020 року з метою незаконного збуту психотропної речовини - «Метамфетаміну» зустрівся з ОСОБА_2 по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , та, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, умисно, незаконно, діючи з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, збув за грошові кошти в сумі 1 000 гривень ОСОБА_2 два паперові згортки із вмістом порошкоподібної кристалічної речовини невідомого погодження.

Згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/107-21/242-МРВ від 14.01.2021 надані на експертизу напівпрозорі кристалічні речовини білого кольору, які містилась в двох паперових згортках в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.

Загальна маса метамфетаміну, у перерахунку на «Метамфетамін» основу», в наданій на експертизу речовині становить 0,0820 грам.

«Метамфетамін» згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», (таблиця 2, список 2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Слідчий вказує, що зазначені дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин.

Окрім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та психотропних речовин, близько 12 години 30 хвилини 22 січня 2021 року, знаходячись по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , України, зустрівся з ОСОБА_2 з метою незаконного збуту йому психотропної речовини - «Метамфетаміну» та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, умисно, незаконно, діючи з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, повторно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 1 000 гривень два паперові згортки із вмістом порошкоподібної речовини невідомого походження, схожої на психотропну речовину - «Метамфетамін», масою близько 0,5 грам.

Слідчий вказує, що зазначені дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин вчиненого повторно.

22.01.2021 року, о 13.05 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

За твердженням слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків злочину та експерта, зокрема на свідка ОСОБА_2 який в даному кримінальному провадженні є основним свідком, з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів. Окрім цього, в кримінальному провадженні буде призначено ряд експертиз в тому числі експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 , може повторно здійснювати збут наркотичних та психотропних речовин.

Як зауважує слідчий у клопотанні, під час досудового розслідування здобуто відомості, що ОСОБА_1 постійного місця роботи не має та вчинив декілька кримінальних правопорушень, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів, що також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення. При цьому, здійснював збут наркотичних засобів за грошові кошти, заробляючи таким чином на проживання, що свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що під час досудового розслідування здобуто достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1, ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від чотирьох до восьми років та ч.2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, підозрюваний не має соціально сталих зв`язків по місцю проживання, натомість підтримує зв`язки з антигромадськими кримінальними елементами, він не має постійного місця роботи, його репутація свідчить про стійкий кримінальний характер, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, наголосивши на тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи покарання, що йому загрожує; можливість впливати на свідків злочину та експерта; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти незаконні дії.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у повному обсязі, зауваживши, що жоден з зазначених у клопотанні та наведений у судовому засіданні стороною обвинувачення ризик, не підтверджується належними та допустимими доказами. ЇЇ підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, стосовно ризику можливого впливу з боку ОСОБА_1 на свідків зауважила, що матеріали кримінального провадження стороні захисту не відкриті і не відомо на яких саме свідків може впливати підозрюваний. Стосовно впливу на експерта зазначила, що такий взагалі не можливий, оскільки експерт попереджається про кримінальну відповідальність, в зв`язку з цим ризик можливого впливу на свідків та експертів відсутній. Вважає, що органом досудового розслідування не доведено факт того, що єдиним джерелом доходу та існування її підзахисного були кошти виручені від продажу наркотичних засобів, а тому ризик можливого вчинення ним нових злочинів нічим не підтверджено.

Просила розглянути можливість застувати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою, а саме у виді домашнього арешту або визначення застави у мінімальному розмірі.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Тячівським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070160000790 від 11.11.2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

22.01.2021 року, о 13 год. 05 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України.

23.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, за кваліфікуючою ознакою: незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин та ч.2 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин вчинене повторно.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція яких за ч. 1 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років та за ч.2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070160000790 та доданих до клопотання, а саме: протоколом обшуку від 22.01.2021 року, згідно з яким обшук проводився 22.01.2021 року (розпочатий о 13.06 год. та закінчений о 15.35 год.) у будинку АДРЕСА_1 , під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти, згортки з невідомою порошкоподібною речовиною невідомого походження; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України від 22.04.2021 року, згідно з яким його було затримано 22.01.2021 року, о 13 год. 05 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ; висновком експерта №СЕ-19/107/-21/598-МРВ від 14.01.2021 р. Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, відповідно до якого надані на експертизу напівпрозорі кристалічні речовини білого кольору, які були поміщені в 2 (два) паперові згортки рожевого кольору, які знаходяться в спеціальному пакеті з логотипом «Національна Поліція України Головне Слідче Управління» та номер на горловині «7152852» в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, висновком експерта №СЕ-19/107/-21/242-МРВ від 14.01.2021 р. Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, відповідно до якого надані на експертизу напівпрозорі кристалічні речовини білого кольору, які були поміщені в 2 (два) паперові згортки рожевого кольору, які знаходяться в спеціальному пакеті з логотипом «Національна Поліція України Головне Слідче Управління» та номер на горловині «INZ 1030053» містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, протокол огляду грошових коштів від 25.12.2020 року (розпочатий о 12 год. 30 хв. та закінчений о 12 год. 40хв.), протокол огляду покупця, який здійснює оперативну закупівлю та вручення йому грошових коштів (розпочатий о 12 год. 50 хв. та закінчений о 13 год. 00 хв.), протокол добровільної видачі від 25.12.2020 року (розпочатий о 15 год. 10 хв. та закінчений о 15 год. 25 хв.), протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 25.12.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 22 січня 2021 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, як вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який неодружений, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, а також відсутність у нього судимостей.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що досудове розслідування знаходиться на початковій стадії, усіх свідків не встановлено, докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України і на даному етапі досудового розслідування не встановлено від кого саме він придбав наркотичні засоби, у зв`язку з цим існує можливість попередження інших осіб, причетних до збуту цих засобів, та впливу на них з метою перешкоджання встановленню істини у даному провадженні.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме можливість вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із цим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя враховує, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованих ОСОБА_1 злочинів виступають наркотичні засоби обіг яких обмежено і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров`я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, мотив та спосіб його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070160000790.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , його майнового та сімейного стану, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у визначених законом межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому наявні підстави вийти за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави.

У зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочинів, його високого ступеня суспільної небезпеки, зумовленого тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому, а також особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270 грн.) складає 227000 (двісті двадцять сім тисяч) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 13 год. 05 хв. 22 січня 2021 року.

Строк дії ухвали закінчується 19 березня 2021 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, - 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 2270 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської місцевої прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Вовчок Андрія Івановича, а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Баник Сергію Юрійовичу.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.М. Бряник