Рішення № 94345514, 15.01.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Номер провадження: 2-а/537/2/2021

Справа № 537/2173/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2021 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Скічко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядового поліції Павліва Назара Степановича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕАМ №2718102 від 21.06.2020 року, винесену інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядовим поліції Павлів Н.С., про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 21 червня 2020 року інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядовим поліції Павлів Н.С. винесено постанову серії ЕАМ №2718102 від 21.06.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 21.06.2020 року о 13 год.17 хв. він керуючи транспортним засобом в с. Гамаліївка рухався зі швидкістю 90 км/год. при дозволених 50 км/год. в населеному пункту, перевищивши дозволену швидкість руху, чим порушив п.12.4 ПДР. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що 21.06.2020 року він не вчиняв адміністративного правопорушення. Був зупинений працівниками поліції, які без надання йому будь-яких пояснень винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. При цьому не було підготовки до розгляду справи, не називалася посадова особа, яка розглядає справу, не вирішувалися клопотання по справі, не досліджувалися докази. Тобто працівник поліції порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, передбачену ст.278, ст.279 КУпАП, виніс постанову без пред`явлення та дослідження доказів. Крім того, поліцейський позбавив його можливості скористатися в повному обсязі правами, передбаченими ст.268 КУпАП. За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядового поліції Павліва Назара Степановича. (а.с.26).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.10.2020 року залучено до участі у справі співвідповідача Департамент патрульної поліції. (а.с.55).

Позивач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримує.

Відповідачі Управління патрульної поліції у Львівській області, Департамент патрульної поліції не направили в судове засідання своїх представників, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Третя особа інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядовий поліції Павлів Н.С. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Не надав письмових пояснень по справі.

В установлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали, тому відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.06.2020 року інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядовий поліції Павлів Н.С. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2718102, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. по факту, що 21.06.2020 року о 13 год. 17 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA SPORTEG, д.н.з. НОМЕР_1 в с. Гамаліївка рухався зі швидкістю 90 км/год. при дозволених 50 км/год. в населеному пункту, перевищивши дозволену швидкість руху, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися, будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надали, не спростували вказане твердження позивача, що він не перевищував швидкості руху в населеному пункті.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги п. 12.4 ПДР.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо, відповідачами в порушення вимог ст. 77 КАС України до суду не надано.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, яку надав позивач.

Однак суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

В графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів на підтвердження порушення водієм ПДР України.

Обов`язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не доведено факт наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України в якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б їх обґрунтовували, в матеріалах справи відсутні.

Зі змісту ст. 62 Конституції вбачається, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність в діях позивача об`єктивної сторони правопорушення, а тому вбачає і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно зі ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП не відповідає вимогам Конституції України, КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню

Керуючись ст.ст. 77, 243-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 251, 288 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядового поліції Павліва Назара Степановича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2718102, винесену 21.06.2020 року інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядовим поліції Павлів Назаром Степановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 30.11.2007 року Крюківським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів вул. Перфецького, буд.19;

відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3;

третя особа: інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Львівській області рядового поліції Павлів Назар Степанович, робоча адреса: м. Львів вул. Перфецького, буд.19.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня складення його повного тексту. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 20.01.2021 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.