Рішення № 94345424, 21.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м. Київ № 640/14570/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за заявою позивача про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 15.04.2020 та зобов`язання відповідача забезпечити прийняття за заявою позивача від 15.04.2020 одне з рішень, передбачених п. 4 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №321.

Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідь надана Департаментом містобудування та архітектури на його звернення щодо переведення садового будинку у жилий будинок, а не Київською місткою радою, що є фактично бездіяльністю останньої та порушує його право власності на повноцінне володіння, користування та розпорядження майном. При цьому, позивач вказує, що виключні підстави для відмови переведення садового будинку у жилий будинок визначенні чинним законодавством.

Відповідач жодних пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем подано до Київської міської ради заяву від 15.04.2020 про переведення дачного (садового) будинку АДРЕСА_1 у жилий будинок.

За наслідком розгляду вказаної заяви, Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 30.04.2020 №055-4980 повідомлено позивача, що після проходження всіх погоджувальних процедур по затвердженню Порядку переведення дачних та садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, Департамент містобудування та архітектури провернеться до розгляду поданої ним заяви.

Не погоджуючись з оскаржуваною бездіяльністю відповідача та у зв`язку із цим про зобов`язання вчинити дії, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 4 Житлового кодексу УРСР встановлено, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Згідно зі статтею 6 Житлового кодексу УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Відповідно до статті 81 Житлового кодексу УРСР громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

Таким чином, положеннями статті 81 Житлового кодексу УРСР передбачено порядок переведення дачних і садових будинків у жилі, водночас як і положеннями статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не визначено, що для реєстрації місця проживання в садовому будинку особа має подати рішення про переведення садового будинку в житловий.

На виконання вимог частини статті 81 Житлового кодексу УРСР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 квітня 2015 року №321, якою затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов`язані адміністративно або територіально.

За правилами пункту 3 Порядку для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: - копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; - письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; - звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 4 Порядку за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.

З наведених правових норм вбачається, що переведення дачних і садових будинків, які відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється, зокрема, виконавчим органом міської ради за заявою власника, за наслідками розгляду якої приймається одне з рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Частиною першою статті 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Таким чином, КМДА, як виконавчий орган Київської міської ради, зобов`язаний розглянути заяву позивача про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 15.04.2020 та прийняти одне із рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що КМДА розглянула заяву позивача та прийняла відповідне рішення за результатами її розгляду.

Як встановлено вище, на заяву позивача надав відповідь Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації у листі від 30.04.2020 №055-4980, однак суд звертає увагу, що вказаний лист не є рішенням у розумінні пункту 4 Порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі №363/541/16-а, адміністративне провадження №К/9901/13832/18.

Враховуючи вищевикладене, дії відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача є протиправною бездіяльністю.

У свою чергу доведена протиправна бездіяльність відповідача є підставою для зобов`язання розглянути заяву позивача про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 15.04.2020 та прийняти відповідне рішення відповідно до норм Порядку та задовольнити позов у цій частині.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд зазначає, що матеріали справи не підтверджують правомірність дій відповідача у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України 2Про судовий збір» судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, 01044, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 15.04.2020.

Зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, 01044, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 15.04.2020 та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін