Рішення № 94345280, 20.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року м. Київ № 640/25614/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 11 793,60 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 60 копійок), сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №ПН7610 від 22.04.2020 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при придбанні квартири ним сплачено збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 11 793,60 грн. При цьому, оскільки позивач придбавав житло вперше, то в силу приписів пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР він не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне, а тому сплачений ним збір підлягає поверненню.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 16.12.2020 зазначив, що документи, які свідчать про те, що позивачем житло придбавалось вперше, не можуть бути наявні у відповідача, оскільки ані реєстрацію договорів купівлі-продажу, ані реєстрацію права власності на житло відповідач не здійснює. Повідомив, що покладання на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обов`язку доведення факту щодо придбання житла громадянином не вперше є по своїй суті абстрактним та неможливим, оскільки останній, не є суб`єктом владних повноважень, що здійснює саме реєстрацію договорів купівлі-продажу та реєстрацію права власності. У зв`язку з цим, відповідач не має можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів страхового збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Додатково, відповідач зауважив, що згідно наданих документів, першим придбаним нерухомим майном позивача є квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №11-101 від 08.02.2018, а не квартира АДРЕСА_2 , набута за договором купівлі-продажу від 22.04.2020. Таким чином, вимога позивача про зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.

Третя особа пояснень по суті спору не надала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/25614/20, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 квітня 2020 року між позивачем - ОСОБА_1 (покупець) та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір), згідно з яким позивачем придбано квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору вартість майна складає 1 179 360,00 гривень (один мільйон сто сімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят гривень) 00 копійок (а.с.13-16).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. та зареєстровано в реєстрі за №381 від 22.04.2020 року.

При нотаріальному посвідченні Договору позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 11 793,60 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №ПН7610 від 22.04.2020 року.

17.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із претензією вх. №31554/8 від 25.08.2020 року щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 11 793,60 грн., що становить 1% збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Листом від 01.09.2020 року вих.№2600-0502-8/122030 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність правових підстав для повернення коштів збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 11 793,60 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо не сформування подання задля повернення позивачу надміру сплачених коштів протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається судом з матеріалів справи, хронологічно першим придбанням нерухомого майна позивачем є укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 від 27.03.2019. (а.с.24-28)

Згідно з доводами позивача, набуття права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі продажу майнових прав не охоплюється терміном «придбання». З об`єктів нерухомого майна, набутих на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, дарування, спадкування, свідоцтва про право власності, тобто з інших правових підстав, ніж придбання нерухомості (купівля-продаж), чинне законодавство звільняє від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, позивач стверджує, що нерухоме майно придбано ним вперше саме за договором купівлі продажу від 22.04.2020.

В той же час, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 218119776 від 28.07.2020 встановлено, що позивач 27.03.2019 набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №11-101 від 08.02.2018. (а.с.17-18)

Право власності на вказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 30949070.

Підставою виникнення права власності згідно вказаного витягу вказано: акт прийому-передачі квартири покупцю, серія та номер: б/н, виданий 30.12.2018, видавник: ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», М.І. Горський; акт прийому-передачі майнових прав на квартиру, серія та номер: 11-101, виданий 13.02.2018, видавник: ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», М.І.Горський; виписка з переліку інвесторів, серія та номер б/н, виданий 15.02.2019, видавник: ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР»; довідка про право набуття у власність майнових прав, серія та номер 11-101, виданий 13.02.2018, видавник: ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР»; довідка про повну майнових прав, серія та номер: б/н, виданий 13.02.2018, видавник: ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР»; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер 11-101, виданий 08.02.2018, видавник: ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР», ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Статтею 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Тобто, такі є одним із способів набуття права власності на нерухоме майно та спрямовані на виникнення права власності на майно.

Враховуючи, що позивач до укладення договору купівлі-продажу від 22.04.2020 набув право власності на нерухоме майно за договором купівлі продажу майнових прав від 27.03.2019, визначена Порядком №1740 пільга щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на позивача не поширюється.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва ( ідентифікаційний код 38004897, зареєстроване місцезнаходження: 01133, м. Київ, вулиця Леоніда Первомайського, 9А), про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась