Постанова № 9434355, 13.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року м. Запоріжжя

(12 год. 25 хв.)

                              Справа № 2а-1263/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю: представника позивача: Корніди Є.М.

відповідач: Стіцина О.М.

третьої особи: не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Налагоджувально-

монтажне підприємство “Електропівденмонтаж”

до: Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі

Запорізької області

третя особа: ЕФ ВАТ Банку „БІГ Енергія”

про: скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодарі Запорізької області про скасування рішення № 240 від 18.09.2009 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Ухвалою суду від 03.03.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1263/10/0870 та призначений судовий розгляд на 22.03.2010.

Ухвалою від 22.03.2010 до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору був залучений ЕФ ВАТ Банку „БІГ Енергія” та відкладено розгляд справи на 13.04.2010.

В позовній заяві зазначено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області № 240 від 18.09.2009 застосувало до ТОВ „Налагоджувально-монтажне підприємство „Електропівденмонтаж” фінансові санкції та пеню у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 24154 грн.06 коп. (10 % від суми недоїмки) та пені в розмірі 9205 грн. 94 коп. (0,1% на суму недоїмки і фінансових санкцій) за період з 20.01.2009 по 20.03.2009, за несвоєчасне перерахування страхових внесків. В процесі адміністративного оскарження вказане рішення було залишено без змін. Позивач вважає, що спірне рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. На обґрунтування вимог зазначив, що виконуючи норму ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058- IV від 09.07.2003 TOB «НМП „ЕПМ” 13.01.2009 були направлені до ЕФ ВАТ Банку „БІГ Енергія” платіжне доручення № 12 на суму 15000 грн. призначенням платежу – сплата страхових пенсійних внесків та платіжне доручення № 13 на суму 235 000 грн. призначенням платежу – сплата страхових пенсійних внесків. Вказані платіжні доручення були прийняті до ЕФ ВАТ Банку „БІГ Енергія” 13.01.2009, але у зв’язку із відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку не були виконані. Також зазначив, що несвоєчасне перерахування страхових внесків сталося з вини банку, а не позивача.

Крім того, представник позивача зазначив, що при вирішенні даного спору слід застосувати аналогію закону, а саме п.п.16.5.1 п.16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ відповідно до якого платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у запереченнях. Пояснив, що за період з 20.01.2009 по 20.03.2009 за позивачем обліковується заборгованість, що підтверджується карткою особового рахунку позивача, тому УПФУ в м.Енергодар Запорізької області були застосовані до TOB «НМП „ЕПМ” фінансові санкції та нарахована пеня відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено підстав звільнення від відповідальності страхувальників за несвоєчасну сплату страхових внесків, якщо порушення відбулося з вини банків. Вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №240 від 18.09.2009 є правомірним і скасуванню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судове засідання не з’явилась, направила до суду письмові пояснення №16/866 від 12.04.2010. В поясненнях третя особа зазначає, що платіжні доручення від 13.01.2009 № 12 на суму 15000 грн. та № 13 на суму 235 000 грн. не були виконанні банком у зв’язку із відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку. Просить розглянути справу без участі уповноваженої особи третьої особи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Налагоджувально-монтажне підприємство „Електропівденмонтаж” (код ЄДРПОУ 31823038) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

13.01.2009 позивач надав до обслуговуючого банку ЕФ ВАТ Банку „БІГ Енергія”, платіжні доручення на перерахування страхових внесків до Пенсійного Фонду, нарахованих на заробітну плату за грудень 2008 року, а саме платіжне доручення № 12 на суму 15000 грн. та № 13 на суму 235 000 грн., призначення платежу сплата страхових пенсійних внесків. Про прийняття банком платіжних доручень свідчить відмітка банку про одержання розрахункового документу із зазначенням дати одержання.

Вказані платіжні доручення не були виконані у зв'язку із відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку. Відповідно до п.1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, платіжні доручення взято на облік за відповідним позабалансовим рахунком № 980440000029 про, що повідомлено позивача повідомленням № 964, 965 від 13.01.2009 про невиконання розрахункових документів, платіжних доручень №12, 13 від 13.01.2009.

Листом ЕФ ВАТ Банку „БІГ Енергія” від 11.06.2009 № 3/392 платіжні доручення №12, 13 від 13.01.2009 були поверненні позивачу без виконання.

18.09.2009 управлінням Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області прийнято рішення №240 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами пенсійного фонду. Згідно цього рішення до позивача застосовано стягнення суми штрафу в розмірі 10% - 24254 грн. 06 коп. та пені у розмірі 0,1% - 9 205 грн. 94 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням TOB «НМП „ЕПМ” звернулося зі скаргою №3/610 від 29.09.2009 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатами розгляду скарги позивача, відповідачем прийнято рішення 9198/05 від 30.11.2009, яким скаргу TOB «НМП «ЕПМ» залишено без задоволення, а рішення №240 від 21.09.2009 - без змін.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадку передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права і обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Підпунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язанні сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищезазначених платників є календарний місяць.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій за відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно ч.5 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до ч.9 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківським рахунок органу Пенсійного фонду.

Пунктом 2.14 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України визначено, що відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення, У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати:

- даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку;

- даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Надані суду копії платіжних доручень свідчать про те, що банком була зроблена лише відмітка про реєстрацію платіжного доручення, тобто заповнено реквізит «Одержано банком» відмітка про виконання платіжного доручення (списання коштів) – «Проведено банком» лишилась не заповненою.

Крім того, позивач в адміністративному позові зазначає, що платіжні доручення були прийняті банком та не виконані, про це свідчать пояснення третьої особи.

Оскільки згідно з ч.9 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» днем сплати страхових внесків є день списання установою банку суми платежу з банківського рахунку страхувальника, все вищезазначене підтверджує те, що страхові внески позивачем не були сплачені, так як з банківського рахунку страхувальника кошти не були списані.

Згідно з п.32.1 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346 банк, що обслуговує платника, та банк що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов’язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відповідно до положень п.32.2 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно пояснень представника позивача TOB «НМП „ЕПМ” претензії до банку не пред’являв та шкоду не стягував.

Порядок застосування фінансової санкції за несвоєчасну сплату сум страхових внесків передбачено ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ 19.12.2003 за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, відповідно до яких за несвоєчасну сплату сум страхових внесків накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків та фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (п.10 п.9 Інструкції, п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Нарахування фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника.

За період з 20.01.2009 по 20.03.2009 за позивачем обліковувалася заборгованість, що підтверджується карткою особового рахунку позивача, тому управлінням були застосовані до TOB «НМП „ЕПМ” фінансові санкції та нарахована пеня відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Також суд звертає увагу, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 не передбачено підстав звільнення від відповідальності страхувальників за несвоєчасну сплату страхових внесків, якщо порушення відбулося з вини банків.

Викладене свідчить, що спірне рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Налагоджувально-монтажне підприємство “Електропівденмонтаж” до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області про скасування рішення №240 від 18.09.2009 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 квітня 2010 року.

Суддя                     /підпис/                    О.О. Артоуз