Рішення № 94342077, 18.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2021 Справа №607/21513/20

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Киренька Г. Я.,

представника позивача Гринчук Н. І.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям,

в с т а н о в и в:

Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі – Управління) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

В обґрунтування своїх доводів представник позивача зазначив, що відповідно до заяви ОСОБА_1 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 18 жовтня 2016 року № 201379 і доданої до неї Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 18 жовтня 2016 року та інших доданих документів, згідно з рішенням Управління про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім`ї з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року у розмірі 3214,35 грн. щомісячно. В поданій заяві відповідачка поставила підпис, дату, чим підтвердила достовірність наданої інформації та була повідомлена про відповідальність за подання неповних та недостовірних відомостей, а також зобов`язалась повідомляти позивача про зміни обставини, які впливають на виплату допомоги. В результаті проведеної перевірки відділом соціальних інспекторів Управління, відповідно до витягу інформації Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області від 10 вересня 2018 року, а також згідно копії договору купівлі–продажу транспортного засобу № 6141/2016/3/5051 було встановлено, що ОСОБА_1 подала неповну інформацію, а саме не зазначила в Розділі II «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо» декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 18 жовтня 2016 року дохід свого чоловіка ОСОБА_2 , отриманого ним 09 червня 2016 року від продажу автомобіля FORD ESCORT 1.4, 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 8 000 грн. В результаті проведеної перевірки відділом соціальних інспекторів Управління було складено Акт проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальних допомог №113 від 10 вересня 2018 року, відповідно до якого відповідачка надала неповну інформацію про доходи, внаслідок цього були надмірно виплачені кошти в сумі 7 999,98 грн. протягом періоду з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року. Управлінням було видано повідомлення № 61 від 10 вересня 2018 року, в якому зазначається, що у зв`язку із встановленим фактом подання неповної інформації про доходи ОСОБА_1 припинено виплату соціальних допомог з 01 вересня 2018 року і їй потрібно повернути до 15 жовтня 2018 року надміру нараховану державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї в розмірі 7 999, 98 грн. Згідно наказу Управління № 78 від 18 вересня 2018 року про припинення допомоги, ОСОБА_1 припинено призначення та виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї з 01 вересня 2018 року. Відповідачку було повідомлено про утворення переплати державних коштів, суму, яку потрібно повернути, та термін їх повернення. Вказане повідомлення було вручено особисто відповідачці ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом, однак кошти на рахунок Управління по даний час не надходили, що заподіює безпосередню шкоду позивачу.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в сумі 7 999, 98 грн. та 2 102 грн. судового збору.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі посилаючись на доводи позовної заяви.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила, пояснивши суду, що транспортний засіб FORD ESCORT був переоформлений у 2006 році по генеральному дорученні на іншу особу, ще до її одруження з чоловіком. У 2016 році новий власник автомобіля приїхав у м. Тернопіль та уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, однак чоловік відповідачки не отримував будь-яких коштів за цим правочином. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про цей договір, який вона в подальшому представила спеціалісту Управління, повідомивши всі обставини щодо його вчинення. Працівник Управління зняв копію з договору та інформував відповідачку про те, що його укладення не впливає на призначення їй допомоги. Однак через рік чи півтора їй зателефонували з Управління, попросили з`явитися та в подальшому повідомили, що отримали документи про переоформлення автомобіля та, що їй потрібно повернути гроші. ОСОБА_1 не погодилася повертати гроші, вважає, що фактичне перебування транспортного засобу у користуванні іншої особи та неотримання її сім`єю коштів від його продажу не впливає на призначення їй соціальнуої допомоги, як малозабезпеченій сім`ї.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

ОСОБА_1 18 жовтня 2016 року (заяву зареєстровано під № 201379) звернулася в Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою для призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг. Ставлячи власноруч свій підпис у заяві про призначення соціальної допомоги від 18 жовтня 2016 року, відповідачка зобов`язалась у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, компенсації, субсидій та пільг, повідомити органи праці та соціального захисту населення та усвідомлювала, що подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан тягне відмову у призначенні або припинення виплати призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів.

Разом із заявою ОСОБА_1 подала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначення усіх видів соціальної допомоги, в якій зазначила про відсутність у сім`ї доходів та наявність у чоловіка ОСОБА_2 автомобіля марки Фіат, державний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску – 2000.

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб № 6047 від 17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та в склад її сім`ї входять ОСОБА_2 (син) та ОСОБА_4 (донька).

Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб № 3416 від 17 жовтня 2016 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 та в склад його сім`ї входить ОСОБА_2 (син).

Як слідує з акту обстеження матеріально–побутових умов сім`ї від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 заявниця здійснює догляд за своїм сином до 3–х річного віку. Чоловік заявниці попередні 6 місяців не працював, в центрі зайнятості не зареєстрований, з 01 жовтня 2016 року працює продавцем–консультантом у ФОП ОСОБА_5 . Меблі та побутова техніка першої необхідності, матеріально–побутові умови проживання задовільні, сім`я потребує допомоги. За адресою АДРЕСА_1 проживає сестра заявниці із своєю сім`єю.

Згідно з довідками, виданими 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 отримала щомісячну одноразову допомогу при народження 1–ї дитини у період з квітня 2016 року по вересень 2016 року у розмірі 5 160 грн. та 6 075 грн.

Відповідно до розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення державної соціальної допомоги сукупний дохід сім`ї за 6 місяців становить 11 235 грн.

Як слідує з розрахунку державної соціальної допомоги сім`ї ОСОБА_1 від 09 листопада 2016 року розмір соціальної допомоги з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року становить 3 214, 35 грн.

Згідно з рішенням про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 призначено соціальну допомогу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року

Відповідно до витягу Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області від 10 вересня 2018 року автомобіль Ford Escort 1.4, що перебував у власності ОСОБА_2 знятий з обліку для реалізації 09 червня 2016 року.

Як слідує з договору купівлі–продажу транспортного засобу від 09 червня 2016 року № 6141/2016/3/5051 ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_6 купив автомобіль Ford Escort 1.4, р. н. НОМЕР_1 , рік випуску – 1989, за 8 000 грн.

10 вересня 2018 року Управлінням складено акт № 113, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 надала неповну інформацію про доходи, внаслідок чого були надмірно виплачені кошти у сумі 7 999, 98 грн. протягом період з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року.

10 вересня 2018 року Управлінням здійснено повідомлення № 61 ОСОБА_1 про припинення виплати соціальної допомоги з 01 вересня 2018 року і необхідність повернути переплачену суму соціальної допомоги, перерахувати до 15 жовтня 2018 року 7 999,98 грн. на рахунок Управління, яке було нею отримане 11 вересня 2018 року згідно з особистим підписом на вказаному повідомленні.

Наказом Управління соціальної політики від 18 вересня 2018 року № 78 припинено призначення та виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 .

Відтак, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши надані докази вважаю, що до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Тобто, законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин – від 06.08.2016) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям – це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Статтею 4 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин – від 06.08.2016) передбачено, що заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються, зокрема, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї.

Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї. Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Нарахування та виплата допомоги малозабезпеченим сім`ям проводиться у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі – Порядок). Пунктом 2 вказаного порядку визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

За пунктом 6 Порядку для призначення соціальної допомоги (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин – від 15.01.2016) уповноважений представник сім`ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно. Згідно з пунктом 12 Порядку у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше, ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

З аналізу наведених норм права вбачається, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстав, передбачених абзацом 4 ч.1 ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», можливе за наявності таких обов`язкових умов: у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму); відсутність обставин, передбачених ч. 2 ст. 7 цього Закону; необхідність дотримання процедури прийняття рішення місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені ч. 1, 2 ст. 7 Закону; наявність ознак (обставин) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг.

При цьому у заяві відповідачка власноруч поставила підпис, дату, чим підтвердила достовірність наданої інформації та була повідомлена про відповідальність за подання неповних та недостовірних відомостей. А також зобов`язалась повідомляти Позивача про зміни обставини, які впливають на виплату допомоги.

Відповідно до пункту 28 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Також, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по–перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по–друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі N 6–91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі N 545/163/17 (провадження N 61–33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15–ц (провадження № 14–445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17–ц (провадження № 61–29030св18), постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року, справа № 234/9643/19 (провадження № 61–1910св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ст.ст. 76–81 ЦПК України – доказами є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні позивачем не подано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, а саме, що ОСОБА_1 , подаючи декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та не вказавши у ній відомості про дохід свого чоловіка ОСОБА_2 , отриманого ним 09 червня 2016 року від продажу автомобіля Ford Escort 1.4, 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 8 000 грн., мала на меті навмисно приховати ці дані.

За вказаних обставин, суд вважає, що в задоволенні позову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям слід відмовити.

При уваленні такого рішення суд також враховуєсоціальний статус та матеріальне становище сім`ї відповідачки, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права ОСОБА_2 , та вважає, що відсутні підстави для примусового повернення отриманих нею коштів у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ямв сумі 7 999, 98 грн.

В силу ст. 141 ЦПК України, понесені витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 244, 263, 268, 273 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 03195636, адреса місця проживання: вул. Лисенка, буд. 8, м. Тернопіль, 46002.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 22 січня 2021 року.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська