Ухвала суду № 94342070, 11.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2021 Справа №1915/20459/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицака Р.М.

за участі секретаря с/з Бігун О.І.

боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву Львівського державного університету внутрішніх справ про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду із заявою, у якій просить видати дублікат виконавчого листа №1915/20459/2012 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 13 листопада 2013 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь університету 17 953,83 грн. витрат пов`язаних з утриманням у ВНЗ МВС України та 215 грн. судового збору, та поновити строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки після надсилання стягувачем оригіналу виконавчого листа із заявою про відкриття виконавчого провадження до відділу ДВС у відповідь на заяву постанова про відкриття виконавчого листа надіслана не була. Крім того як повідомлено відділом ДВС виконавчий лист із заявою про відкриття виконавчого провадження до відділу не надходив. Таким чином строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився. Тому враховуючи викладене оригінал виконавчого листа можна вважати втраченим, а оскільки рішення суду на даний час не виконано просить заяву задовольнити.

17 грудня 2020 року на адресу суду надійшло заперечення боржника ОСОБА_1 у якій останній просить у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання відмовити, оскільки після повторно пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання державним виконавцем винесено повідомлення від 09 грудня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання яке надіслане стягувачу рекомендованим листом з повідомленням разом з оригіналом виконавчого листа. Відтак саме з вини стягувача пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та втрачено його оригінал.

04 січня 2021 року у відповідь на заперечення боржника Львівським державним університетом внутрішніх справ надано письмові пояснення згідно яких боржник описує події втрати виконавчого листа до 02 грудня 2019 року, тобто до моменту винесення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Проте після вказаних подій університет отримавши виконавчий лист, 12 грудня 2019 року повторно скерував на адресу відділу ДВС заяву про відкриття виконавчого провадження з оригіналом виконавчого листа, який в подальшому за обставин описаних у первісній заяві було втрачено.

Представник стягувача Львівського державного університету внутрішніх справ в судове засідання не з`явився попередньо звернувшись до суду із клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення заяви стягувача заперечив.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява до задоволення не підлягає, виходячи із наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.03.2013 року у цивільній справі №1915/20459/2012 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17953 грн. 83 коп. витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та 215 грн. судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.04.2013 року вказане рішення суду залишено без змін.

13.11.2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №1915/20459/2012 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17953 грн. 83 коп. витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та 215 грн. судових витрат.

07.02.2014 року Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся із заявою за вих.№8/328 до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції про звернення виконавчого листа до примусового виконання.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 27.01.2015 року виконавчий лист № 1915/20459/2012 повернуто стягувачеві без виконання у зв`язку із відсутністю у боржника майна на підставі п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»( в редакції яка діяла на той час).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.11.2016 року Львівському державному університету внутрішніх справ поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №1915/20459/2012 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 13.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17953 грн. 83 коп. витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та 215 грн. судових витрат.

Вказана ухвала залишена без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 24.01.2017 року.

21.11.2019 року Львівським державним університетом внутрішніх справ на адресу Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області скеровано заяву про примусове виконання виконавчого листа № 1915/20459/2012 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 13.11.2013 року разом з його оригіналом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №10413 та квитанцією «Укрпошти» від 25.11.2019 року.

Як вбачається з повідомлення Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 02 грудня 2019 року згідно виконавчого документа № 1915/20459/2012 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 13.11.2013 року боржник ОСОБА_1 зареєстрований в м. Тернополі, що є територіальною підвідомчістю Тернопільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, а відтак виконавчий документ підлягає поверненню без виконання.

Вказане повідомлення та оригінал виконавчого листа надіслано на адресу стягувача рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №5670 та квитанцією «Укрпошти» від 16.12.2019 року.

Запитами №10/100 від 27.02.2020 року та №10/377 від 25.05.2020 року Львівський державний університет внутрішніх справ просить повідомити Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області про хід виконання виконавчого листа №1915/20459/2012 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 13.11.2013 року надіславши на їх адресу постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також 10.08.2020 року на адресу Тернопільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області стягувачем було скеровано скаргу щодо ненадходження відповідей на вищевказані запити відносно ходу виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Видача дубліката виконавчого листа взаємопов`язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.

Згідно ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76,77,78,79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із заяви Львівського державного університету внутрішніх справ та матеріалів справи не вбачається достатніх підстав для її задоволення.

Зокрема в матеріалах справи наявна заява стягувача від 21 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження скерована на адресу Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області разом з оригіналом виконавчого листа.

В подальшому після повернення Тернопільським районним відділом ДВС ГТУЮ у Тернопільській області заяви та виконавчого листа без прийняття до виконання стягувачу, інших даних про місце перебування виконавчого листа, як окрім у стягувача в матеріалах справи немає.

При цьому стягувач у відповіді на заперечення зазначає, що після отримання університетом повідомлення Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 02.12.2019 року про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання та оригіналу виконавчого листа, університет за вих. №10/933 від 12.12.2019 року скерував рекомендованим листом на адресу Тернопільського міського відділом ДВС ГТУЮ у Тернопільській області заяву про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа.

Проте в матеріалах справи відсутня заява, посилання на яку здійснює стягувач як і саме підтвердження надсилання такої заяви підвідомчому органу, а саме Тернопільському міському відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області.

Тому вказівка заявника на втрату виконавчого листа Тернопільським міським відділом ДВС у Тернопільській області не заслуговує на увагу, так як стягувач з відповідною заявою до виконавчої служби не звертався, що дає підстави для висновку про перебування виконавчого листа у стягувача, а відтак виконавчий лист не може бути визнаний втраченим.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Заявником не наведено причин, які є поважними та давали підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано таких доказів.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Львівського державного університету внутрішніх справ про видачу дубліката виконавчого листа №1915/20459/2012 від 13.11.2013 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17 953,83 грн. витрат пов`язаних з утриманням у ВНЗ МВС України, 215,00 грн. судового збору та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258, 260, 353, 354, 433, п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Львівського державного університету внутрішніх справ про видачу дубліката виконавчого листа №1915/20459/2012 від 13.11.2013 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ 17 953,83 грн. витрат пов`язаних з утриманням у ВНЗ МВС України, 215,00 грн. судового збору та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18 січня 2021 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак