
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.01.2021 Справа №607/718/21
провадження 1-кс/607/408/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., за участі секретаря судового засідання Бойко І.І., прокурора Зварич Т.С.,підозрюваного ОСОБА_1 ,захисників Рубінського В.М., Притули В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Ляхович А.І., погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури Зварич Т.С., у кримінальному провадженні №42017210000000025 від 01 лютого 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ланівці Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого директором товариства з обмеженою відповідальністю «Протекшен-груп», раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Ляхович А.І. за погодженням прокурора Тернопільської обласної прокуратури Зварич Т.С. в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за№42017210000000025 від 01 лютого 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 974334,00 гривень, та покладення на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області в групі слідчих проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017210000000025 від 01.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.
Так, слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що директором ТОВ «Протекшн-Груп» 13 серпня 2013 року відповідно до протоколу № 2 загальних Зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Оригінал-Захист» призначено ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу № 2 загальних Зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Оригінал-Захист» від 13 серпня 2013 року змінено назву з товариства з обмеженою відповідальністю «Оригінал-Захист» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Протекшн-Груп».
Встановлено, що предметом діяльності ТОВ «Протекшн-Груп», директором якого є ОСОБА_1 , є створення та здійснення в Україні всіх видів господарської діяльності в галузі виробництва, торгівлі та інше, згідно з відповідними законами України, а також здійснення фінансово-економічної, виробничо-господарської, науково-дослідної, проектної та всіх інших видів діяльності.
Згідно з п.п. 1 п. 8.1 статті 8 Статуту вищим орган управління – Загальні збори учасників Товариства; Згідно п.п. 2 п. 8.1 статті 8 Статуту виконавчим органом управління, який формується вищим органом і здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства – Директор Товариства.
Відповідно до п. 8.7.1 Статуту виконавчим органом Товариства є Директор. Директор має повне право здійснювати всі дії щодо діяльності та справ Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Учасника Товариства. Учасник Товариства може винести рішення про передачу частини повноважень, що належать йому, до компетенції виконавчого органу Товариства. Директор звітує Учасникам Товариства і організовує виконання їх рішень.
Згідно з п. 8.7.2 статті 8 Статуту директор представляє Товариство у відносинах з третіми особами, в суді та інших державних органах, а також діє від імені Товариства без довіреності.
Відповідно до п. 8.7.3 статті 8 Статуту директор затверджує підписами (а також його заступники і головний бухгалтер) всі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі, зобов`язання, звіти та баланси.
Згідно з п. 8.8 статті 8 Статуту директор: може бути Учасником Товариства організовує поточну роботу Товариства; забезпечує виконання поточних та перспективних планів; приймає рішення з питань реалізації продукції Товариства на території України та за її межами; здійснює прийняття та звільнення персоналу Товариства; періодично надає звіти Учасникам Товариства про свою діяльність; управляє, контролює та розпоряджається майном Товариства, у тому числі без обмежень, коштами на банківських рахунках; укладає від імені Товариства без довіреності чи будь-яких інших додаткових повноважень будь-які договори, правочини та забезпечує їх виконання; представляє інтереси Товариства в стосунках з юридичними та фізичними особами України та інших країн по всіх питаннях діяльності Товариства; здійснює від імені Товариства будь-які інші дії, необхідні для досягнення мети діяльності Товариства, за винятком тих, що віднесені законодавством України та цим Статутом до компетенції Учасника Товариства; від імені Товариства підписує установчі документи юридичних осіб, власником (учасником, акціонером, тощо) яких є Товариство.
Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації в 2016 році проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт «Будівництво оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна,11 та підключення (ОДС) до телекомунікаційної мережі загального користування м. Тернопіль», очікуваною вартістю 7150726 грн.
За результатами проведення відкритих торгів між Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протекшн – груп» (далі ТОВ «Протекшн – груп») (Підрядник) 08.08.2016 р. укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти (далі – Договір). Відповідно до умов Договору Підрядник зобов`язується в межах договірної ціни виконати роботи із будівництва оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 11 та підключення ОДС до телекомунікаційної мережі загального користування м. Тернопіль відповідно до проектної документації, а Замовник – прийняти та оплатити такі роботи. Ціна Договору динамічна і становить 7090250,00 грн., в тім числі ПДВ -1181708,33 грн. В 2016 р. на виконання робіт з державного бюджету виділено кошти в сумі 4442425 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 737070,83 грн.
Додатковою угодою № 1 до Договору доповнено Договір п. 3.1: в 2016 р. виділено кошти за рахунок співфінансування з державного бюджету в сумі 2667825,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 444637,50 грн.
Додатковою угодою № 2 від 29.12.2016 р. до Договору доповнено п. 3.1 та зменшено кошти з місцевого бюджету в сумі 10363,38 грн.
Додатковою угодою № 3 від 26.12.2016 р. до Договору доповнено п. 3.1, яким зменшено кошти за рахунок державного бюджету в сумі 21438,62 грн.
Відповідно до умов Договору підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає Державним будівельним нормам та умовам, які передбачені для таких робіт законодавством (п. 2.1 Договору). Всі матеріали та засоби, що використовуються підрядником у процесі виконання робіт повинні відповідати діючим нормам та стандартам щодо якості та безпеки (п. 2.2 Договору).
Відповідно до умов договору, за умови наявності коштів замовник може здійснювати попередню оплату у розмірі не більше 30% річного обсягу робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закупляються за бюджетні кошти». У випадку фінансування з державного бюджету Сторонами також застосовується пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (п. 4.1 Договору).
Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ – 2в) та довідок про вартість виконаних робіт будівельних робіт (форма КБ-3) по мірі надходження коштів з джерел фінансування. У разі недофінансування, остаточні розрахунки по Договору Замовник здійснює за умови та після отримання бюджетних призначень на цю мету ( п. 4.2 Договору).
Відповідно до умов договору замовник зобов`язаний: Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.6.1.1 Договору); Приймати виконані роботи згідно з актом приймання, документами, передбаченими том IV цього Договору (п.6.1.2 Договору);
Пунктом 6.1.3, передбачено інші обов`язки Замовника, зокрема:
-передати підряднику місце виконання робіт до початку виконання робіт за Договором.
-прийняти виконані роботи та підписати Акт приймання виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт.
-оплатити Підряднику роботи, визначені договором в розмірах і в строки встановлені Договором.
Відповідно до умов Договору замовник має право: Достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Підрядником, порушення строків виконання робіт, зазначених у п. 5.1., невикористання виділених коштів, зазначених у п. 3.1., повідомивши про це його у строк 10 календарних днів (п. 6.2.1 Договору); Контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим Договором (п. 6.2.2 Договору); Зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього говору (п. 6.2.3 Договору); У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам Замовник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення робіт будівництва об`єкта) про що Замовник повідомляє Підрядника у 10-денний термін з моменту виявлення (п. 6.2.4 Договору); Проводити оплату виконаних робіт субпідрядним організаціям з послідуючим наданням - підряднику підтверджуючих документів (для забезпечення контролю якості робіт та посилення відповідальності учасників будівництва) (п. 6.2.5 Договору); Відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт будівництва об`єкта), оплативши підряднику виконану частину робіт (п. 6.2.6 Договору); Замовник також має інші права, передбачені цим договором підряду, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими нормативно-правовими актами. (п. 6.2.7 Договору);
Пунктом 6.2.8, передбачено інші права Замовника, зокрема:
-затримувати платежі за роботи, виконані з порушенням будівельних норм і правил, проектних рішень до усунення Підрядником виявлених порушень та відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання Об`єкту відповідно до його призначення, і не можуть бути усунені підрядником або третьою особою.
-вимагати виправлення виявлених в процесі перевірок і випробувань неякісних робіт (брак), та неякісних матеріалів за рахунок Підрядника в строки, встановлені протоколами (актами).
Відповідно до Договору Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт і здати об`єкт в експлуатацію у строки, встановлені договором (п. 6.3.2 Договору); забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (п. 6.3.3 Договору).
Пунктом 6.3.6, передбачено інші обов`язки Підрядника, зокрема:
-своїми (та залученими) силами і засобами виконати усі роботи в обсягах і строки, передбачені проектною документацією та здати виконані роботи Замовнику;
-гарантує якість закінчених робіт змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку;
-передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором підряду щодо об`єкта будівництва та виконавчу документацію.
Відповідно до п. 4.1 умов договору зі сторони Замовника на підставі платіжних доручень №330, №331 від 12.08.2016 р., №340, №341 від 18.08.2016 р. та № 443 від 09.09.2016 р. здійснено попередню оплату у розмірі не більше 30 % річного обсягу робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», що в загальній сумі становить 1 197 750,13 грн.
Під час виконання ТОВ «Протекшн-Груп» робіт на вказаному об`єкті, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 який згідно з Статуту ТОВ «Протекшн-Груп» наділений організаційно-розпорядчими функціями, в силу чого відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою та згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення, виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, а саме бюджетних коштів, які перебували в його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Реалізуючи вказаний умисел, 10.11.2016 ОСОБА_1 , розуміючи що розроблений програмний продукт для ОДС Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області не відповідає технічному завданні та умовам Договору, керуючись корисливим мотивом слідуючи меті незаконного збагачення, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, видав офіційний документ акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В № 5 за листопад 2016 року (далі Акт №5), а саме відобразив спеціалізоване програмне забезпечення вартістю 974334, 00 гривні, як виконану роботу, підписав його зі сторони підрядника та завірив відтиском печатки ТОВ «Протекшн-Груп».
Зокрема, в Акті № 5 за листопад 2016 року внесено відомості про придбання матеріалів, виробів та конструкцій, а саме: «спеціалізоване програмне забезпечення в кількості 1 шт.» знаючи, що фактично розроблений програмний продукт для ОДС Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області не відповідає технічному завданні та умовам Договору.
В результаті, на підставі Акту № 5, із зазначеними неправдивими відомостями, щодо відповідності спеціалізованого програмного забезпечення, вимогам проектної документації, який підписаний представником Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 , Головним управлінням державної казначейської служби України в Тернопільській області, були зараховані грошові кошти у вигляді авансового платежу ТзОВ «Протекшн-Груп в сумі, зазначеній у Акті № 5, 974334,00 гривень.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що під час виконання ТОВ «Протекшн-Груп» робіт на підставі договору щодо підключення оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Тернопільській області за адресою вул. Рєпіна, 11, м. Тернопіль у директора ТОВ «Протекшн-Груп» ОСОБА_1 , який згідно з Статуту ТОВ «Протекшн-Груп» наділений організаційно-розпорядчими функціями, в силу чого відповідно до ст.18 КК України є службовою особою, виник злочинний умисел, направлений на складення та видачу службовою особою завідомо неправдивого документу, а саме Акту № 5.
Реалізуючи вказаний умисел, 10.11.2016 ОСОБА_1 , розуміючи що розроблений програмний продукт для ОДС не відповідає технічному завданні та умовам Договору, керуючись корисливим мотивом слідуючи меті незаконного збагачення, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, видав офіційний документ акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В № 5 за листопад 2016 року (далі Акт № 5), а саме відобразив спеціалізоване програмне забезпечення, вартістю 974334, 00 гривні, як виконану роботу, підписав його зі сторони підрядника та завірив відтиском печатки ТОВ «Протекшн-Груп».
Зокрема, в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В
№ 5 за листопад 2016 року внесено відомості про придбання матеріалів, виробів та конструкцій, а саме: «спеціалізоване програмне забезпечення в кількості 1 шт.» знаючи, що фактично розроблений програмний продукт встановлений в ОДС не відповідає технічному завданні та умовам Договору.
В результаті, на підставі Акту № 5, із зазначеними неправдивими відомостями, щодо відповідності спеціалізованого програмного забезпечення, вимогам проектної документації, який підписаний представником Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 , Головним управлінням державної казначейської служби України в Тернопільській області, були зараховані грошові кошти у вигляді авансового платежу ТзОВ «Протекшн-Груп в сумі, зазначеній у Акті № 5, 974334,00 гривень.
Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 42017210000000025 від 01.02.2017 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом начальника 1-го сектору ВКЗЕ УСБУ у Тернопільській області про виявлений злочин від 31.01.2017; довідкою ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2013 до 01.01.2017 від 27.04.2017; показаннями показання свідка ОСОБА_3 – генерального директора КНЦЕМД та МК Тернопільської обласної ради, надані ним під час проведення допиту, зі змісту яких вбачається, що він звертався до УКБ Тернопільської ОДА, щодо усунення недоліків у функціонуванні системи по об`єкту «Будівництво оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 11, на що отримав відповідь про те, що підрядною організацією ТОВ «Протекшн – Груп» допущено порушення при встановленні даного обладнання; висновком експерта за результатами проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 834/20/28 від 25.06.2020; висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 861-866/20-22 від 24.07.2020; висновком експерта Тернопільського НДЕКЦ за результатами судової почеркознавчої експертизи № 3/3-489/20 від 24.11.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують запобіжний захід у виді тримання під вартою та підтверджують неможливість обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.
Зокрема, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. На даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, з метою уникнення покарання ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, не перебуваючи під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 , який займає посаду директора ТОВ «Протекшн-Груп» може впливати на працівників вказаного підприємства, посадових осіб УКБ Тернопільської ОДА та інших осіб з метою дачі ними неправдивих показань у даному кримінальному провадженні з приводу укладених договорів, щодо виконання робіт із будівництва Будівництво оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 11, які на даний час у кримінальному провадження ще не допитані, а також знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Вказані обставини в цілому на думку слідчого свідчать про наявність вищезазначених ризиків та не можливості обрання до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не пов`язаних із триманням під вартою.
З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, які кваліфікуються, яквидача завідомо неправдивого офіційного документа, привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненого в особливо великих розмірах, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та виконання ним процесуальних рішень, запобігання можливому переховуванню підозрюваного від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, знищенню, переховуванню чи спотворенню документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, слідчий просивзастосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 974334,00 гривень, а також разі сплати підозрюваним визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.
Прокурор Зварич Т.С. в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 974334,00 гривень.
Захисник – адвокат Притула В.Д. заперечував проти клопотання прокурора та вважає, що підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України не є обґрунтованою. Зокрема захисник вказував на те, що Висновок експерта від 25 червня 2020 року містить відомості про невідповідність програмного продукту технічному завданню, однак експертом не враховано той факт, що програмний продукт фактично був створений у 2016 року, а тому проводити дослідження відповідності програмного продукту технічному завданню відповідно до технічних вимог викладених у «Медичному завданні» від 2020 року є недоцільним. Крім того вважає не допустимим доказом, висновок експертів від 24 липня 2020 року, на який сторона обвинувачення посилається, як на доказ обґрунтованої підозри, оскільки вказане експертне дослідження було проведено на основі експертного дослідження від 25 червня 2020 року висновки якого на думку сторони захисту є хибними. Також захисник зазначає, що довідка ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління капітального будівництва ТОДА від 24.04.2017 також не підтверджує обґрунтованість підозри, оскільки період здійснення ревізії виходить за рамки кримінального провадження. Окрім цього зазначає, що покази свідка ОСОБА_3 не можуть слугувати доказом обґрунтованої підозри, оскільки останній згідно договорів укладених з ТОВ «Протекшн-Груп» у період 2018-2020 р.р. здійснював абонентське обслуговування програмного продукту. Крім того захисник вказував на те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато в 01 лютого 2017 року, однак постановою слідчого від 22 грудня 2017 року, кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «Протекшн-Груп» складу злочину. Постанову заступника обласного прокурора Гладкого О. від 16 жовтня 2020 року, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження №42017210000000025 від 01 лютого 2017 року, вважає незаконною, оскільки прокурор Гладкий О. не наділений такими повноваженнями. Також вважає, що кримінальне провадження було відновлене внаслідок політичного переслідування ОСОБА_1 . Відтак, з підстав необґрунтованості підозри просить відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.
Захисник – адвокат Рубінський В.М. заперечував проти клопотання прокурора та вважає, що додані до клопотання документи зосереджені виключно на доведенні обґрунтованості підозри і зовсім не відображають ризиків, які прокурор вважає доведеними. А останні на думку сторони захисту відсутні. З приводу ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування зазначає, що вказаний ризик нічим не обґрунтований та не доведений, оскільки ОСОБА_1 в 2017 році надавав свої пояснення, як свідок у кримінальному провадженні №42017210000000025, яке розслідувалося щодо службових осіб ТОВ «Протекшн-Груп» та не вчиняв жодних дій, які б вказували на його спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду. Підозра ОСОБА_1 вручена, 06 січня 2021 року і з цього часу його підзахисний не вчинив дій які б свідчили про його неналежну процесуальну поведінку. Крім того захисник вказував на те, що ризик незаконного впливу на свідків, знищенню, переховуванню чи спотворенню документів, також не знаходить свого підтвердження, оскільки експертизи у кримінальному провадженні проведені, досудове розслідування розпочато, ще в 2017 році, і з цього часу орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливостей в повній мірі встановити та допитати свідків кримінального правопорушення та зібрати усі докази. А отже, з врахування необґрунтованості підозри та недоведеності ризиків захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017210000000025 від 01.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 22.02.2021.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 06 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-висновок експерта за результатами проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 834/20/28 від 25.06.2020, відповідно до якого розроблений програмний продукт, що встановлений в обладнанні диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Тернопільській області, не відповідає поставленому технічному завданню;
-висновок експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 861-866/20-22 від 24.07.2020, відповідно до якого суми збитків, встановлені у даному кримінальному провадженні, становлять 555820 грн 06 коп. та 974334 грн;
-висновок експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи № 3/3-400/20 від 09.10.2020;
-довідка ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2013 по 01.01.2017 від 27.04.2017, згідно якої при проведенні ревізії встановлено ряд порушень при закупівлі робіт: «Будівництво оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 11, м. Тернопіль та підключення ОДС до телекомунікаційної мережі загального користування м. Тернопіль.»;
-показання свідка ОСОБА_3 – генерального директора КНЦЕМД та МК Тернопільської обласної ради, надані ним під час проведення допиту, зі змісту яких вбачається, що він звертався до УКБ Тернопільської ОДА, щодо усунення недоліків у функціонуванні системи по об`єкту «Будівництво оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 11, на що отримав відповідь про те, що підрядною організацією ТОВ «Протекшн – Груп» допущено порушення при встановленні даного обладнання.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) застосовується судом як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, слідчий суддя відмічає, що для виправдання кримінального переслідування щодо особи достатньо дотримати принципу «обґрунтованої підозра», який хоча і достатньо вимогливий, однак слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження. За практикою ЄСПЛ, розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 /підпункт с/ пункту 1/ Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення /рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року»/. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Слідчий суддя відхиляє твердження захисника, стосовно відсутності у прокурора Гладкого О. повноважень виносити постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження, оскільки як вбачається з п.7 ч.2, ч. 6 ст.36 КПК України, керівник регіональної прокуратури, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, а тому на думку слідчого судді останній цілком законно та в межах своїх повноважень скасував постанову слідчого від 22 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження.
Також не є обгрунтованими та доведеними доводи сторони захисту про політичне переслідування підозрюваного ОСОБА_1 .
Крім того, з приводу посилання захисника підозрюваного на недопустимість доказів, які подані на обґрунтування підозри, слідчий суддя зазначає, що згідно ч.1 ст.89 КПК України вирішення питання допустимості доказів, здійснює суд під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
В обґрунтування клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні чи спотворенню документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до пред`явленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Однак ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що такий ризик маловірогідний і необхідність в утриманні особи під вартою відсутня (рішення «Панченко проти Росії»).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Слідчий суддя вважає, що ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не є доведеним прокурором належними та допустимими доказами. Такий ризик спростовується тривалістю даного кримінального провадження, та тим, що підозрюваний ОСОБА_1 за час здійснення досудового розслідування в 2017 році, а також після відновлення кримінального провадження, та вручення підозрюваному 06 січня 2020 року підозри про вчинення кримінальних правопорушень жодним чином не переховувався та не уникав слідства. Також слідчий суддя враховує особу підозрюваного та наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, зокрема, що останній раніше не судимий, має вищу освіту та постійне місця проживання, займає керівну посаду в ТОВ «Протекшн-Груп» позитивно характеризується за місцем роботи.
Відтак на думку слідчого судді, ризик того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, не є доведеним у судовому засіданні, а відтак не може покладатись в основу рішення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні чи спотворенню документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні слідчий суддя зазначає наступне: Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , перебуває на посаді директора ТОВ «Протекшн-Груп», а також беручи до уваги той факт, що у даному кримінальному провадженні на даний час не допитані усі свідки та не зібрані усі докази, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може впливати на працівників вказаного підприємства, посадових осіб УКБ Тернопільської ОДА та інших осіб з метою дачі ними неправдивих показань з приводу укладених договорів, щодо виконання робіт із будівництва Будівництво оперативно – диспетчерської служби (ОДС) Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 11, а також, знищити чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Посилання слідчого на ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що є неконкретизованим та формальним, так як сідчий не вказує, які конкретні дії може вчиняти підозрюваний з метою перешкодити даному кримінальному провадженню та не надає доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні чи спотворенню документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що прокурор всупереч ч. 1 ст. 183 КПК України, не довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним вище ризикам.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
ЄСПЛ у Рішенні «Калашников проти Росії» вказав, що «будь-яка система обов`язкового тримання під вартою несумісна зі статтею 5 параграфу 3 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи». Тобто, констатовано «презумпцію залишення обвинуваченого на свободі». Якщо законодавство та/або судова практика прямо або непрямо спрямовують на обов`язкове тримання під вартою у певних випадках, це може привести до порушення ст. Конвенції. У кожному випадку, коли вирішується питання щодо утримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Окрім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні в справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». Також, в справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Так, Суд наголошує, що основним і визначальним критерієм як правової норми, так і правосуддя має бути їх відповідність вимогам справедливості як гарантії дотримання прав та інтересів учасників правовідносин. Виконання вимог справедливості полягає у можливості застосування до відносин імперативного методу рівно настільки, наскільки це викликано необхідністю в кожному конкретному випадку.
Верховенство права, невід`ємною складовою якого є принцип пропорційності, передбачає, що мета має спиратися лише на такі засоби, застосування яких морально виправдано, оскільки мета, задля якої необхідні неправові засоби, не може бути правовою. Застосовувана міра повинна бути пропорційною (повинна відповідати) цілям.
Завдяки принципу пропорційності встановлені положеннями нормативно-правових актів обмеження на користь суспільних інтересів дозволяють максимально враховувати приватні інтереси. Цей принцип висуває критерій межі (результату) дій або рішень: вони не повинні виходити за межі відповідної мети. Принцип пропорційності передбачає вибір розумних, найбільш ефективних заходів для досягнення мети і завжди застосовується в сукупності з принципом справедливості.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце проживання, раніше не судимий, не доведенням прокурором недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, з посиланням лише на те, що він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, спотворювати документи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, за відсутності обґрунтування з посиланням на належні докази необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою і що такий захід в даному випадку буде виправданий, враховуючи, що обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання під вартою, приходжу до висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його молодий вік, сімейний та майновий стан,соціальні зв`язки, з врахуванням наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, за доцільне визначити підозрюваному розмір застави у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме: 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Ляхович А.І., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 42017210000000025 від 01 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367, ч.1 ст.366, ч. 5 ст. 191 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 42017210000000025за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2021 року.
Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
-утриматися від спілкування із свідками, експертами та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 20 лютого 2021 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець
Судове рішення № 94342040, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 16.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/718/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: