Рішення № 94339726, 21.01.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/133/21 Справа №447/3158/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

21.01.2021 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення (злочину),

Процесуальні дії у справі.

17.12.2020 у справі відкрито провадження судом на підставі позову заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення (злочину).

Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 в користь держави в особі Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення (злочину) в розмірі 99 996,20 грн. В обґрунтування позову покликається на наступні обставини.

Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2020 у справі №447/467/20 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 358 та ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 у період з червня 2017 по червень 2019 року, з метою незаконного отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у порушення ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та п. 10 Постанови КМУ від 24.02.2003 №250 «Про затвердження Порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, а саме, злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи достовірно обізнаною про те, що її чоловік ОСОБА_2 періодично з січня 2017 року перебував на сезонних заробітках за межами України, майновий стан її сім`ї ставав вищим від прожиткового мінімуму, ввівши в оману працівників Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА Львівської області, шляхом приховування обставин, тобто, факти покращення майнового стану, які впливають на призначення і виплату державної допомоги при її оформленні, вносила завідомо неправдиві відомості в Декларацію про доходи та майновий стан особи, яка звернулася за призначенням відповідної соціальної допомоги і в подальшому, достовірно знаючи, що документи підроблені, використала їх, подавши в Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА Львівської області з метою безпідставного призначення та одержання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 7 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» про вищевказаний факт уповноважених службових осіб Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА ОСОБА_1 не повідомила, хоча була обізнана про обов`язок повідомляти орган соціального захисту населення про майновий стан членів сім`ї, що підтверджується її підписами у заявах від 06.06.2017, 05.12.2017, 05.06.2018, 07.12.2018, 07.06.2019, що стали підставою для незаконного нарахування та виплати їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Враховуючи викладене, своїми умисними діями ОСОБА_1 шляхом обману, у період з червня 2017 по червень 2019 незаконно з Державного бюджету отримала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, на загальну суму 101 996,20 грн., чим завдала збитки державі в особі Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області на вищевказану суму.

Золочівська місцева прокуратура звернулась до Управління соціального захисту населення з листами №14.33/05-473175 вих-20 від 26.08.2020 та №14.33/05-47-3358 вих-20 від 14.09.2020 про те, щоб управління, у разі відсутності добровільного відшкодування шкоди з боку ОСОБА_1 , звернулось із позовною заявою до суду, задля примусового стягнення з останньої шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином). Однак, вимоги вказаного листа місцевої прокуратури Управлінням соціального захисту населення Миколаївської РДА щодо звернення до суду з позовною заявою проігноровано. Натомість, Управлінням надано інформацію про наявну заборгованість щодо повернення ОСОБА_1 , а відповідь на лист Золочівської місцевої прокуратури №14.33/05-47-3175 вих-20 від 26.08.2020 взагалі не надано. Проте, у матеріалах кримінального провадження зберігається банківська квитанція, що підтверджує інформацію про часткове добровільне повернення ОСОБА_1 коштів на користь Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА в розмірі 2 тис. грн. Таким чином, залишок неповернутої ОСОБА_1 шкоди, завданої злочином становить 99 996,20 грн.

З огляду на викладене Золочівська місцева прокуратура Львівської області була змушена звернутись в суд із вказаним позовом.

У судове засідання представник позивача – Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА в судове засідання не з`явився. Жодних клопотань від нього не надходило.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності за наявними у справі матеріалами, вимоги, викладені в позовній заяві визнала та не заперечила щодо їх задоволення.

Відтак, судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд встановив.

ОСОБА_1 зверталась в Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА із заявами від 06.06.2017, 05.12.2017,05.06.2017, 07.12.2018, 07.06.2019, 10.12.2019 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, що стверджується їх копіями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 14-15, 18-19, 22-23, 26-27, 30-31, 34-35 відповідно), а також подавала декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій не зазначила відомості про розмір, вид та джерело доходу свого чоловіка – ОСОБА_2 (а.с. 12-13, 16-17, 20-21, 24-25, 28-29, 32-33).

Згідно відповіді начальника Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА Львівської області від 22.01.2020 №05-8/0/111, ОСОБА_1 перебувала на обліку як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Всього за період з 01.06.2017 по 30.11.2019 їй виплачено коштів на загальну суму 101 996,20 грн. (а.с. 38).

Згідно відповіді заступника начальника Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА Львівської області від 16.09.2020 №05-8/0/1362, станом на 15.09.2020 ОСОБА_1 добровільно відшкодувала кошти в сумі 2 000 грн. (а.с.39, 40).

Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2020 у справі №447/467/20 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 358 та ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 10-11).

Оцінка суду.

До правовідносин, що виникли у зв`язку з вчиненими ОСОБА_1 діяннями, застосовуються нормативно-правові акти, що були чинними на момент виникнення та закінчення таких правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист – забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям визначається Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 №1768-ІІІ.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» малозабезпечена сім`я – сім`я, яка з поважних причин або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначаються Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Згідно п. 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ №250 від 24.02.2003 у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Статтею 7 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено, що державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1166 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи те, що вирок відносно ОСОБА_1 , яким її визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень набрав законної сили, відповідачка визнала позовні вимоги, факти, викладені в позовній заяві, підтверджені відповідними доказами, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задоволив позов, судовий збір слід стягнути з відповідачки у розмірі 2 102,00 гривень у користь держави.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави в особі Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення (злочину) в розмірі 99 996 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у справі у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок у користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Позивач – Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА Львівської області, місцезнаходження: вул. Пришляків, 2, м. Миколаїв, Львівська область, ЄДРПОУ 25258633.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 21.01.2021.

Суддя: Павлів В. Р.