Постанова № 94338776, 21.01.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кп/325/16/2021

Справа № 325/68/20

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

прокурора Широкова М.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Ковальова Д.В., Киричка В.В.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Лисенка С.Д.,

розглянувши в судовому засіданні клопотання про передання речового доказу на відповідальне зберігання власнику у кримінальному провадженні № 12019080330000202 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні 21.01.2021 року до суду надійшло клопотання від представника потерпілого Лисенка С.Д. про передання потерпілому ОСОБА_3 на зберігання автомобіля CITROEN BERLINGO, р.н. НОМЕР_1 , білого кольору.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді від 10.05.2019 року в рамках кримінального провадження накладено арешт на автомобіль CITROEN BERLINGO, р.н. НОМЕР_1 , білого кольору, із забороною відчуження, користування і розпорядження майном, з метою забезпечення збереження речових доказів. Вказаний автомобіль належить ОСОБА_3 . Під час досудового розслідування стороною обвинувачення з вказаним автомобілем проведені необхідні слідчі дії. Вже тривалий час автомобіль знаходиться на відкритій місцевості, на нього впливають зовнішні погодні фактори. Вважає, що в таких умовах зберігання автомобіля неможливе, Приазовське ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області не має можливості зберігати автомобіль належним чином, і тому його слід передати на зберігання потерпілому.

В судовому засіданні потерпілий підтримав клопотання з викладених у ньому підстав.

Прокурор та інші учасники справи залишили вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвалою слідчого судді від 10 травня 2019 року накладено арешт на майно, а саме на автомобіль CITROEN BERLINGO, р.н. НОМЕР_1 , білого кольору, який належить ОСОБА_3 .

При накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що за обставинами кримінального провадження є необхідним накладення арешту для збереження речових доказів – автомобіля, який має технічні пошкодження від дорожньо-транспортної пригоди.

Частинами 1, 2 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню - повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Наведені положення КПК України свідчать, що зберігання речових доказів сторони обвинувачення здійснюється стороною обвинувачення. При цьому, ухвалою суду від 10.05.2019 року, якою накладався арешт, місце зберігання речових доказів не визначено.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, що позбавляє суд можливості вирішити питання про долю речового доказу – автомобіля, в порядку статті 100 КПК України.

Одночасно, суд роз`яснює потерпілому, що з урахуванням того, що місце зберігання речових доказів визначає саме сторона обвинувачення під час кримінального провадження, то він не позбавлений права звернутись до прокурора із заявою про передання йому на відповідальне зберігання речового доказу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 16, 170, 174, 370-372 КПК України, суд

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання представника потерпілого Лисенка С.Д. про передання речового доказу на відповідальне зберігання власнику у кримінальному провадженні № 12019080330000202 за ч. 1 ст. 286 КК України– відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 22.01.2021 року о 09.00 год.

Суддя Є.В. Діденко