Постанова № 94338577, 22.01.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.01.2021

Справа № 937/8703/20

3/937/35/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«22» січня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2020 року о 10 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 в м. Мелітополі по вул. Ломоносова, 234, керував транспортним засобом ІЖ21175, д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнина рота, порушення мови). Від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимог п. 2.5 ПДР України.

Під час розгляду адміністративного матеріалу ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні визнав повністю, пояснив, що вживав алкогольні напої напередодні ввечері, пив горілку, приблизно 300 грамів. Наступного дня вже не випивав, з ранку перегару в нього не було, тому він сів за керування транспортним засобом. Під час керування його зупинили працівники поліції, нібито перевірити документи. Поліцейський сказав, що від нього чути запах алкоголю з порожнини рота. Запропонував проїхати на медогляд, однак він відмовився. В своїх діях він щиро розкаюється, обіцяє, що таке більше не повториться, просить не позбавляти його прав керування транспортним засобом, оскільки він біля 6 років працює водієм у ФОП « ОСОБА_2 », заробітна плата, яку він отримує на цій посаді є єдиними джерелом його доходу. Надав цивільно-правову угоду № 1 від 04.01.2021 року, копію трудової книжки на підтвердження факту роботи водієм у ФОП « ОСОБА_2 », а також клопотання та протокол засідання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 » про передачу його на поруки.

Представник правопорушника – адвокат Ненашева Я.В. в судовому засіданні також просила передати ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу ФОП « ОСОБА_2 », оскільки останній працює на посаді водія, дохід, який він там отримує є єдиними джерелом його доходу. Крім того, ОСОБА_1 повністю визнав свою провину, розкаявся у скоєному, а тому просить задовольнити клопотання трудового колективу про передачу ОСОБА_1 на поруки.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку представника правопорушника – адвоката Ненашевої Я.В., вивчивши доводи клопотання ФОП « ОСОБА_2 » та додані та нього документи, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 102005 від 20.11.2020 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, йому роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, що засвідчив своїм особистим підписом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу на медичний огляд, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, висновком щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.11.2020 року №1170, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження експертизи в повному обсязі, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які пояснили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а також поясненнями правопорушника, даними в судовому засіданні під час розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та підтверджено поясненнями правопорушника в судовому засіданні, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Тобто, адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття, яка реалізується, зокрема, через такі функції адміністративної відповідальності - репресивно-каральну та запобіжно-виховну.

Згідно поданого клопотання, підписаного ФОП ОСОБА_2 трудовий колектив та адміністрація клопоче перед Мелітопольським міськрайонним судом про передачу ОСОБА_1 на поруки ФОП « ОСОБА_2 », гарантує його перевиховання, наслідки передачі особи на поруки трудовому колективу відомі.

На підтвердження даного клопотання долучено до матеріалів справи протокол №1 засідання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 », згідно якого співробітник ФОП « ОСОБА_2 » охарактеризувала ОСОБА_1 виключно з позитивної сторони, зазначила, що він прийнятий на роботу після проходження випробувального терміну, порушень трудової дисципліни не було, до виконання трудових обов`язків ставиться добросовісно. ОСОБА_1 обіцяє не здійснювати таких вчинків у майбутньому. Трудовий колектив вирішив подати клопотання до Мелітопольського міськрайонного суду про передачу ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу ФОП « ОСОБА_2 »

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Трудовий колектив ФОП « ОСОБА_2 » дійсно звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з відповідним клопотанням, додавши до нього протокол засідання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 », який складений у присутності 6-х осіб щодо передачі ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу.

Однак, суд критично відноситься до фактів, викладених у протоколі засідання трудового колективу, оскільки згідно поданої правопорушником цивільно-правової угоди №1 від 04.01.2021 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено цивільно-правову угоду, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов`язаний доставити вантаж у пункт призначення та видати його особі, яка має право на його одержання, згідно видаткових документів. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 працює не за трудовим договором, а за цивільно-правовою угодою, а отже його трудові відносини не регулються законодавством про працю, він не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, а самостійно організовує свою роботу й виконує її на власний ризик.

Додані ОСОБА_1 в судовому засіданні 14.01.2021 та 22.01.2021 року копії цивільно-правової угоди від 04.01.2021 року містять різні строки діє угоди. Так, надана копія угоди 14.01.2021 року місить строк діє угоди до повного виконання сторонами зобов`язань, або до строку визначеного сторонами (до 31 січня 2021 року), але не довше ніж до 31.12.2021 року, а копія угоди, надана в судовому засіданні 22.01.2021 року містить строк дії угоди до повного виконання сторонами зобов`язань, або до строку визначеного сторонами, але не довше ніж до 31.12.2021 року

Вказані обставини ставлять під сумнів справжність укладених правопорушником цивільно-правових угод.

Крім того, з наданої копії трудової книжки, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 був прийняти на посаду водія ФОП ОСОБА_2 лише 04.01.2021 року, тобто вже після вчинення адміністративного правопорушення та призначення справи до судового розгляду, що спростовує доводи останнього про факт перебування в трудових відносинах з підприємцем біля 6 років, про що було зазначено ним в судовому засіданні, а отже такі дії, суд розцінює лише як намір останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне.

Факт прийняття на роботу ОСОБА_1 лише 04.01.2021 року також ставить під сумнів обставини викладені в протоколі засідання трудового колективу, адже не зрозуміло, яким чином колектив ФОП ОСОБА_2 може характеризувати правопорушника виключно з позитивної сторони, вказувати про відсутність ним порушень трудової дисципліни та добросовісне виконання ним обов`язків, якщо засідання колективу відбулось вже через дев`ять днів після прийняття правопорушника на роботу.

Також, в протоколі засідання трудового колективу відсутні будь-які дані про те, яким чином трудовий колектив ФОП « ОСОБА_2 » в кількості 6-х осіб буде реалізовувати громадський вплив на правопорушника.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та суспільну небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, а також той факт, що застосування вимог ст.21 КУпАП є правом, а не обов`язком суду, а відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є грубим порушенням та має підвищену суспільну небезпеку, суд не має підстав вважати доцільним застосування до ОСОБА_1 заходів громадського впливу і не вбачає підстав для звільнення останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст.21 КУпАП.

При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду ступінь суспільної небезпеки, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, зокрема, що ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні визнав повністю, вперше притягується до адміністративної відповідальності за даний вид правопорушення, щиросердно розкаявся у скоєному, суд вважає за необхідне призначити йому адміністративне покарання у межах санкції статті, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2021 року, згідно Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 270,00 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 21, 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 245, 251, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У задоволенні клопотання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 » про передачу ОСОБА_1 на поруки ФОП « ОСОБА_2 » - відмовити.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік. (р/р/ UA858999980313080106000008491; отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м. Мелітополь/21081100; код за ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); призначення платежу - «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києва /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу – «Судовий збір»).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 22 квітня 2021 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В. Сметаніна