Рішення № 94337861, 15.01.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5764/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: кредитна спілка «Кредитінвест», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: кредитна спілка «Кредитінвест», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що від 29 грудня 2016 р. заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси року позов Кредитної спілки «Кредитінвест» задоволено частково. У рахунок погашення (сплати) заборгованості за кредитним договором №0600000055 від 11.04.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_3 у загальній сумі 9 624 785,68 гривень (дев`ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень) 68 копійок, з яких:

- заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6 095 846,11 (шість мільйонів дев`яносто п`ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок;

- заборгованість за відсотками в розмірі 1 924 808,61 (один мільйон дев`ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот вісім) гривень 61 копійка;

- штрафні санкції в розмірі 1 604 130,95 (один мільйон шістсот чотири тисячі сто тридцять) гривень 95 копійок,звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 11.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв.м., загальною площею 313,1 кв.м., №1-3 огорожа, належні ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., 23.09.2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18.05.2006 року, реєстраційний номер 6415, шляхом визнання за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на зазначений житловий будинок вартістю 3 283 400,0 (три мільйона двісті вісімдесят три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Кредитінвест» різницю від загальної суми заборгованості та загальної оціночної вартості предметів іпотеки в розмірі 3 038 085,68 (три мільйона тридцять вісім тисяч вісімдесят п`ять) гривень 68 копійок.

Встановлено порядок виконання рішення суду, вказавши, що це рішення є підставою для реєстрації за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на:

- житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв.м., загальною площею 313,1 кв.м., №1-3 огорожа, належні ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., 23.09.2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18.05.2006 року, реєстраційний номер 6415;

- житловий будинок АДРЕСА_2 , що складається з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв.м., загальною площею 315,0 кв.м., №1-3 огорожа, належні ОСОБА_5 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 30.08.2006 року (справа № 2-705/2006), що набрало законної сили 15.11.2006 року.

13 грудня 2018 року Апеляційним судом Одеської області було ухвалено постанову по справі 522/16614/15-ц, якою, апеляційну скаргу було задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та прийнято в цій частині постанову. У задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором-відмовлено. У решті судове рішення залишено без змін.

В обох оскаржуваних договорах купівлі-продажу від 30.05.2017 року (зареєстровані під номерами № НОМЕР_1 та «1391) зазначено, що ПРОДАВЕЦЬ, а саме Кредитна спілка Кредитінвест володіє предметом договору, а саме житловим будинком, на праві приватної власності, на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.12.2016 року по справі № 522/16614/15-ц і, та в свою чергу, передає право власності, на вищевказаний житловий будинок відповідачу по цієї справі.

Звернення до Приморського районного суду з позовною заявою вмотивоване тим, що кредитна спілка Кредитінвест не мала права укладати вищевказані договори купівлі-продажу.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю ОСОБА_6 ..

Ухвалою суду від 08.04.2019 року провадження у справі було відкрито.

У зв`язку із закінченням відрядження судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Шкамерди К.С. на роботі на посаді судді Приморського районного суду м.Одеси та на підставі Розпорядження №24 від 18 вересня 2019 року керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Німас І.Я. про передачу справ, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, було здійснено повторний авторозподіл справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.10.2019 року справа розподілена на суддю Домусчі Л.В.. Ухвалою суду від 08 квітня 2019 року справу прийнято до провадження судді та призначено розгляд справи проводити в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого засідання на 20 травня 2019 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2019 року підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 18.12.2019 року вирішено питання про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_3 ; та встановлено заборону ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та її представникам за довіреністю, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , а також інші дії щодо зміни власника чи іншим способом відчуження даного майна.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року вирішено питання про забезпечення позову та встановлено заборону ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та її представникам за довіреністю здійснювати реєстрацію, вселення інших осіб до житлового будинку АДРЕСА_1 .

Розгляд справи 05.03.2020 був відкладений на 13.05.2020р. у зв`язку з першою неявкою позивача.

13.05.2020 р. розгляд справи був відкладений на 14.07.2020 р. у зв`язку з неявкою відповідача та представника третьої особи.

До суду 14.05.2020 року надійшли письмові пояснення представника позивача, згідно яких вона наполягала на позові та просила його задовольнити. Додатково зазначила, що змінилось прізвище позивача з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Після наданням представником позивача пояснень в судовому засіданні 14.07.2020 року, розгляд справи був відкладений на 09.09.2020 року. Розгляд справи також відкладався 09.09.2020 року, 27.10.2020 року та 09.12.2020 року.

09.12.2020 року по справі було оголошено перерву до 15.01.2021 року, з наданням часу представнику позивача ознайомитись із матеріали, наданими КС «Кредитінвест».

У судове засідання 15.01.2021 року з`явились представник відповідача – ОСОБА_9 , представник третьої особи – ОСОБА_10 ..

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Від представника позивача надійшла до суду заява, згідно якої просила відкласти розгляд справи.

Добросовісна поведінка кожної сторони в процесі забезпечує нормальну діяльність суду та всіх осіб, що беруть участь у процесі, з`ясування матеріальної (об`єктивної) істини у кожній справі й одночасно з цим гарантує можливість здійснення процесуальних прав іншою стороною, забезпечує її інтерес щодо швидкого та правильного розгляду справи. Проте під час розгляду даної цивільної справи представники позивача та відповідача неодноразово звертались до суду з заявами про відкладення судового засідання.

Відкладення розгляду справи першочергово має на меті забезпечення реалізації принципу змагальності та гарантування доступності правосуддя. Проте в той же час занадто тривале відкладення розгляду справи призводить до затягування цивільного процесу і є перешкодою певною мірою й у доступі до суду, що є неприпустимим.

Суд вважає що у позивача було достатньо часу для збору доказів та висловлення своєї правової позиції в повному обсязі. Відповідач, в свою чергу, як і третя особа КС «Кредитінвест» скористалися своїм правом надати заперечення у судовому засіданні до позовної заяви. Більш того, представники сторін виступили зі вступним словом під час судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів за відсутністю адвоката позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

29 грудня 2016 р. заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси року позов Кредитної спілки «Кредитінвест» задоволено частково, що набрало законної сили 22.02.17 р., та в рахунок погашення (сплати) заборгованості за кредитним договором №0600000055 від 11.04.2008 року, укладеного між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_3 у загальній сумі 9 624 785,68 гривень (дев`ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень) 68 копійок, з яких:

- заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6 095 846,11 (шість мільйонів дев`яносто п`ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 11 копійок;

- заборгованість за відсотками в розмірі 1 924 808,61 (один мільйон дев`ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот вісім) гривень 61 копійка;

- штрафні санкції в розмірі 1 604 130,95 (один мільйон шістсот чотири тисячі сто тридцять) гривень 95 копійок, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 11.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв.м., загальною площею 313,1 кв.м., №1-3 огорожа, належні ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., 23.09.2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18.05.2006 року, реєстраційний номер 6415, шляхом визнання за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на зазначений житловий будинок вартістю 3 283 400,0 (три мільйона двісті вісімдесят три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Кредитінвест» різницю від загальної суми заборгованості та загальної оціночної вартості предметів іпотеки в розмірі 3 038 085,68 (три мільйона тридцять вісім тисяч вісімдесят п`ять) гривень 68 копійок.

Встановлено порядок виконання рішення суду, вказавши, що це рішення є підставою для реєстрації за Кредитною спілкою «Кредитінвест» права власності на:

- житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв.м., загальною площею 313,1 кв.м., №1-3 огорожа, належні ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., 23.09.2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18.05.2006 року, реєстраційний номер 6415;

- житловий будинок АДРЕСА_2 , що складається з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв.м., загальною площею 315,0 кв.м., №1-3 огорожа, належні ОСОБА_5 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 30.08.2006 року (справа № 2-705/2006), що набрало законної сили 15.11.2006 року.

30.05.2017 р. було укладено договір купівлі-продажу №1388 між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_2 .

30.05.2017 р. було укладено договір купівлі-продажу №1391 між Кредитною спілкою «Кредитінвест» та ОСОБА_2 (а.40-41).

Згідно даних договорів купівлі-продажу, ОСОБА_11 придбала по 1/2 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , заг. пл.. 313,1 кв.м., житл. пл.. 112,1 кв.., та надвірними спорудами №1,3 – огорожа.

Договори були посвідчені приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М. та зареєстровані в реєстрі за номерами №1388 та №1391.

У подальшому, 13 грудня 2018 року Апеляційним судом Одеської області було ухвалено постанову по справі 522/16614/15-ц, якою заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у позові Кредитної спілки «Кредитінвест».

Відповідно до ст.. 18 ЦПК України - Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана. 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, на момент укладання оскаржуваних договорів купівлі – продажу від 30.05.17 р. у КС «КРЕДИТІНВЕСТ» були усі законні права на розпорядження зазначеним майном відповідно до ст.. 316 ЦК України.

У такому випадку застосування ст.. 215 та 203 ЦК України є неможливими виходячи з нижчезазначеного.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними, і водночас такі правочини можуть бути визнані недійсними.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Дієздатність юридичної особи здійснюється її органами, які діють відповідно до установчих документів та закону. Органи юридичної особи можуть бути одноособовими (наприклад, директор) і колегіальними (наприклад, правління). Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскаржуване рішення Приморського районного суду не містить жодної обставини, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, на які посилається як на підставу задоволення позовних вимог, а саме - наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання договору недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга, третя статті 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, у момент укладання оскаржуваних договорів купівлі – продажу від 30.05.17 р. стороною (сторонами) усіх вимог які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу було дотримано у повному обсязі.

А позивачем не наведено жодного доводу та факту порушення чи недодержання сторонами угоди, вимог які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

А сам факт скасування 13 грудня 2018 р. рішення Приморського районного суду м. Одеси, як ствердження порушення в момент укладання договорів купівлі – продажу від 30.05.17 р. вимог які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу суперечить діючому законодавству України та не тягне за собою підстави недійсності правочину, передбачені ст.. 215 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вибрано невірний спосіб захисту.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору купівлі – продажу №1388 від 30.05.2017р., де у п. 2 зазначено, що оплата за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування вказаної суми у договорі на рахунок Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області код 39907570 ГУДКЦ в Одеській області, р/р 37310039907570, на користь громадянина ОСОБА_12 для погашення заборгованості КС «Кредитінвест», згідно виконавчого листа № 523/4508/17 від 18.05.17 р. в порядку ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - (8. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.)

Аналогічні положення містяться і в пункті 2 договору купівлі – продажу №1391 від 30.05.2017р., продаж здійснено за 74 700 гривень 50 копійок. Оплата була здійснена на рахунок Приморського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області для погашення заборгованості кредитної спілки «Кредитінвест» згідно виконавчого листа №523/4508/17 від 18.05.2017 року в порядку частини 8 стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, з метою виконання судового рішення був виданий виконавчий лист №523/4508/17 від 18.05.2017 року на виконання судового рішення та здійснено продаж майна в силу частини 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а кошти при продажу майна боржника були внесені покупцем за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби.

У постанові Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 року (справа N 3-98гс11) викладено правовий висновок, що частина друга статті 388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень.

Статтею 81 ЦПК України чітко регламентує, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд приходить до висновку, що КС «Кредитінвест» на момент укладання оскаржуваних договорів купівлі - продажу, мала повний обсяг повноважень передбачених чинним законодавством України для реалізації своїх прав власника, передбачених ст..316 ЦК України.

За таких обставин, виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі, а обставини та підстави, на які посилалась позивачка не знайшли свого належного підтвердження за розглядом справи.

Згідно ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, зважаючи на те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та залишив їх без задоволення, зважаючи на клопотання представника відповідача, суд не вбачає підстав для подальшого існування заходів забезпечення позову та вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалами суду від 18.12.2020 року та від 20.12.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст.. 11, 15, 16, 202, 203-204, 207, 215-216, 319, 321, 388, 640, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 3- 13, 19, 23, 42, 43, 48, 49, 72, 76-81, 89 , 95, 158, 174, 175, ст. 223, 229, 241, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: кредитна спілка «Кредитінвест», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 року, у вигляді заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та її представникам за довіреністю здійснювати реєстрацію, вселення інших осіб до житлового будинку

АДРЕСА_1 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2019 року, у вигляді арешту житлового будинку АДРЕСА_3 ; та заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та її представникам за довіреністю, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , а також інші дії щодо зміни власника чи іншим способом відчуження даного майна.

У відповідності до ч.10 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.01.2021 року.

Суддя Домусчі Л. В.