Рішення № 94337604, 20.01.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3785/20

Провадження № 2/311/236/2021

20.01.2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

за участі секретаря судового засідання Осінцевої Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення),

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання).

В позовній заяві позивач вказав, що Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення є виробничим структурним підрозділом КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №118 від 18 травня 2010 року «Про визначення виконавця та виробника житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення», Таврійський ЕЦВ КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради є виконавцем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення.

Позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, наданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25 квітня 2014 року.

Нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюються позивачем за тарифами, встановленими відповідно до рішення Запорізької обласної ради № 40 від 24.11.2011 «Про коригування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1238 від 07.07.2016, постанови НКРЕКП № 1574 від 28.12.2017, повідомлення в газеті «Запорізька правда» від 11.08.2016 № 31, постанови НКРЕКП № 2003 від 21.12.2018, постанова НКРЕКП № 1039 від 18.06.2019, постанови НКРЕКП №2444 від 19 листопада 2019 року, постанови НКРЕКП №283 від 04 лютого 2020 року.

Відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будинок приєднаний до централізованої мережі водопостачання та водовідведе. З відповідачем укладений договір № 3767 від 17 січня 2011 року, про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення та відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з водопостачання в розмірі 11 810 грн. 33 коп., які позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь, а також просить стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп. (а.с. 1-4, 5).

Представником відповідача надано суду заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності, в якій, з посиланням на положення ст..ст. 266,267 ЦК України, останній просив в задоволенні позову відмовити (а.с. 33).

В судовому засіданні представник позивача не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання відповідач не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення є виробничим структурним підрозділом КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №118 від 18 травня 2010 року «Про визначення виконавця та виробника житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення», Таврійський ЕЦВ КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради є виконавцем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення (а.с.8).

Позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії, виданою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25 квітня 2014 року (а.с.16).

Відповідно до ч.6 ст.21 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у ст..7 цього Закону, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковим.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

У відповідності з ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно п.18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюються позивачем за тарифами, встановленими відповідно до рішення Запорізької обласної ради № 40 від 24.11.2011 «Про коригування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР (а.с.9), постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1238 від 07.07.2016 (а.с.10), постанови НКРЕКП № 1574 від 28.12.2017, повідомлення в газеті «Запорізька правда» від 11.08.2016 № 31 (а.с.11), постанови НКРЕКП № 2003 від 21.12.2018, постанови НКРЕКП № 1039 від 18.06.2019 (а.с.13).

ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29), вказаний будинок приєднаний до централізованої мережі водопостачання.

З відповідачем укладений договір № 3767 від 17 січня 2011 року, про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення та відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.17-20).

Відповідно до договору, розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.1); плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.2); плата за послуги вноситься на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.16); споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки (пп. 1 п. 5.2); договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 10.1).

З розрахунку заборгованості встановлено, що за період з квітня 2012 року до жовтня 2020 року включно заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання становить 11 810 грн. 33 коп. (а.с. 6-7).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що несплатою відповідачем заборгованості за надані послуги з водопостачання права позивача порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання.

Одночасно з цим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, судом встановлено, що в січні 2014 року відповідачем, в рахунок заборгованості, сплачено на користь позивача 400 грн. Після цього, відповідач жодних платежів за надані послуги не здійснювала.

З позовом до суду КП «Облводоканал» звернулося 25 листопада 2020 року, отже, на думку суду, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, має бути стягнута за останні три роки перед зверненням позивача до суду, тобто з листопада 2017 року в розмірі 6 007 грн. 47 коп. та, як наслідок, суд вважає необхідним в задоволенні позову в іншій частині (5 802 грн. 86 коп.) відмовити внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку:

- 11 810 грн. 33 коп. – розмір заявлених позовних вимог;

- 6 007 грн. 47 коп. – розмір задоволених позовних вимог;

- 6 007 грн. 47 коп./11 810 грн. 33 коп. х 100 = 50,87 % - відсоток задоволених позовних вимог;

2 102 грн. 00 коп. (сплачена сума судового збору) х 50,87 % = 1 069 грн. 29 коп. – розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 265-268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення), задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 129а, код ЄДРПОУ 03327115 п/р НОМЕР_3 , заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 6 007 грн. 47 коп. та судові витрати в розмірі 1 069 грн. 29 коп., а всього 7 076 (сім тисяч сімдесят шість) грн. 76 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22 січня 2021 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко