Рішення № 94337330, 12.01.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2130/20

Провадження № 2/309/1300/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Ярошенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка н заявляє самостійних вимог: Хустська міська рада

про визнання права власності на добудовану веранду житлового будинку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , яка розташована в одноповерховому двоквартирному будинку. Загальна площа квартири складає 50,6 кв. м.. Квартира складається з коридору 1, 7 кв.м., ванної кімнати 2,5 кв.м., кухні 7,1 кв.м., двох кімнат: 8,3 кв.м. та 24,4 кв.м. та веранди площею 6,6 кв.м.. У даній квартирі разом з нею проживають її донька ОСОБА_4 , зять ОСОБА_5 , малолітня онука ОСОБА_6 та перестаріла мати ОСОБА_7 . Вхідний тамбур позивач добудувала до основної частини квартири у 2007 році на підставі рішення виконкому Хустської міської ради № 453 від 30.09.1985 року, однак без будівельного паспорту.

19 липня 2016 року Управлінням ДАБІ у Закарпатській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Закарпатській області складено акт №416/1007, яким констатовано, що у квартирі здійснено самочинне перепланування, а саме: до квартири здійснено самовільну добудову вхідного тамбуру, на підставі якого на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення та припис. Згідно припису головного інспектора Управління ДАБІ у Закарпатській області її було зобов`язано отримати правовстановлюючі документи на добудову до квартири та відповідно до акту перевірки рекомендовано звернутися до суду в порядку ст. 376 ЦПК України щодо визнання права власності на прибудову.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 20.12.2016 року позов задоволено та визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.01.2020 року апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано через неправильне застосування норм ст. 376 ЦК України. Просить суд визнати за нею право власності на самочинно добудовану веранду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6,6 кв.м..

Адвокат позивача ОСОБА_8 12.11.2020 року подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій посилається на те, що ОСОБА_1 пред`явлено позов про визнання права власності на самочинно збудовану прибудову (вхідний тамбур площею 6,6 кв.м.) до житлового будинку, який їй подарувала її мати ОСОБА_7 , яка у свою чергу згідно витягу з рішення № 453 від 30.09.1985 року отримала дозвіл на добудову до комунального будинку приміщення розміром 3,5 м. х 7,0 м. за власні кошти. Квартиру АДРЕСА_1 06.01.2015 року ОСОБА_7 подарувала доньці ОСОБА_1 і разом з тим всі права та рішення, які стосувалися квартири, перейшли на користь позивача. При поданні позову про визнання права власності на самочинно збудовану прибудову позивач не посилалась на вказаний витяг з рішення № 453 від 30.09.1985 року виконкому Хустської міської ради народних депутатів «Про надання дозволу на добудову до комунальної квартири». А тому просить суд визнати право власності на добудовану веранду житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 6,6 кв.м..

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Її адвокат Поляков М.В., діючий на підставі ордеру про надання правової (правничої) допомоги, подав суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у їх з позивачем відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх адвокат Лукачко І.Й., діючий на підстав ордеру, в судове засідання не з`явилися. Подали до суду заяву про проведення судового розгляду без їх участі. Адвокат Лукачко І.Й. подав відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідачі не визнають, посилаючись на наступне. Вони з позивачем є сусідами і проживають у АДРЕСА_3 у квартирі 1 та квартирі 2 відповідно. Позивач зазначає, що вона добудувала вхідний тамбур площею 6,6 кв.м. до основної частини квартири без будівельного паспорту на підставі рішення виконкому Хустської міської ради від 30.09.1985 року та враховуючи дані обставини просить визнати право власності на самочинно добудовану веранду. Рішенням Закарпатського апеляційного суду від 29.01.2020 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 20.12.2016 р. про визнання права власності на самочинне будівництво скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Посилання позивача на те, що земельна ділянка, на якій добудована веранда, перебуває у комунальній власності, не має жодного відношення, оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 знаходиться у спільному користуванні позивача та відповідачів, а тому будь-які зміни в розумінні ч. 2 ст. 383 ЦК України, в тому числі переобладнання двоквартирного будинку порушує права відповідачів. В даному випадку добудова тамбуру зменшила площу земельної ділянки, яка перебуває у спільному користуванні сторін. Просить суд у позові відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог – Хустської міської ради в судове засідання не з`явилась. Представник згідно довіреності ОСОБА_9 подала заяву про проведення судового розгляду без її участі. У поданому відзиві на позов представник виконавчого комітету Хустської міської ради не погоджується з позовом та просить у позові відмовити з тих підстав, що у 2007 році позивач самовільно зробила добудову до квартири, а саме вхідного тамбуру площею 6,6 кв.м.. Оскільки ОСОБА_1 є співвласником будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки, то без погодження відповідачів не мала права здійснювати добудову та обмежила можливість користування земельною ділянкою відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач є власником житлової квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,6 кв.м., яка розташована в одноповерховому двоквартирному будинку. Квартира складається з коридору 1,7 кв.м., ванної кімнати 2,5 кв.м., кухні 7,1 кв.м., двох кімнат: 8,3 кв.м. та 24,4 кв.м. та веранди площею 6,6 кв.м..

Дану квартиру позивачу, на підставі договору дарування від 06 січня 2015 року, подарувала її матір – ОСОБА_7 , якій квартира належала на праві приватної власності та згідно до реєстрового запису №3600 в реєстровій книзі №19 від 04.07.1992 року, зробленого Хустським ДПТІ, складалася з двох житлових кімнат, житловою площею 32,7кв.м., загальною площею 44кв.м.

В даній квартирі разом з позивачем проживають: донька ОСОБА_4 , зять ОСОБА_5 , малолітня онука ОСОБА_6 та перестаріла мати ОСОБА_7 .

Згідно витягу з рішення № 453 виконкому Хустської міської Ради народних депутатів від 30 вересня 1985 року ОСОБА_7 отримала дозвіл на добудову до комунального будинку по АДРЕСА_4 , приміщення для жилої кімнати розміром 3,5 м. х 7,0 м. за власні кошти.

19 липня 2016 року Управлінням ДАБІ у Закарпатській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Закарпатській області складено акт №416/1007, яким констатовано, що у квартирі здійснено самочинне перепланування, а саме: до квартири здійснено самовільну добудову вхідного тамбуру, на підставі якого на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення та припис.

Згідно припису № 210-П/1007 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.07.2016 року головного інспектора Управління ДАБІ у Закарпатській області з метою усунення виявлених порушень позивача зобов`язано протягом року отримати правовстановлюючі документи на добудову до власної квартири.

У липні місяці 2016 року позивач ОСОБА_1 виготовила технічний паспорт на квартиру де зроблено відмітку: «самочинно збудована площа будинку 6,6 кв.м.», яка позначена під літерою «А1».

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 20.12.2016 року позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хустської міської ради, третя особа: Хустське ДПТІ про визнання права власності на самочинне будівництво задоволено та визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,6 кв.м..

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.01.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Лукачко І.Й. задоволено. Рішення Хустського районного суду від 20.12.2016 р. скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 виконавчого комітету Хустської міської ради, третя особа: Хустське ДПТІ про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено. Судом констатовано, що самочинна прибудова є фактично переобладнанням двоквартирного будинку, порушує права інших співвласників (власників іншої квартири), та крім того є приналежністю до основної речі квартири), а отже визнання права на таку самочинну прибудову в порядку ст. 376 ЦК України є неможливим.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав є визнання права.

Як передбачено ст. 152 Житлового кодексу України та п. 19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів за відповідними проектами та без обмежень інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

В силу ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст. 392 ЦК України зазначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що добудована веранда до квартири позивача не порушує прав та інтересів сусідів по житлу, не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, оскільки в розумінні ст. 81 ЦПК України відповідачами не доведено належними та допустимими доказами порушення прав та створення перешкод як співвласників у доступі до їх квартири через територію, яка прилягає до квартири позивача, рішенням № 453 виконкому Хустської міської Ради народних депутатів від 30 вересня 1985 року ОСОБА_7 надано дозвіл на добудову до комунального будинку приміщення для жилої кімнати розміром 3,5 м. х 7,0 м. за власні кошти, суд приходить до переконання, що уточнений позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, с у д –

У Х В А Л И В:

Уточнені позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на добудовану веранду житлового будинку площею 6,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене через Хустський районний суд до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2021 року.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.