Ухвала суду № 94336842, 21.01.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/55/21 Провадження № 2/304/159/2021

У Х В А Л А

21 січня 2021 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянув позовну заяву Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з нездійсненням повного розрахунку з Чопським прикордонним загоном при звільненні з військової служби,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 в період з 26 грудня 2019 року по 03 липня 2020 року проходив військову службу за контрактом у Чопському прикордонному загоні, на останній перед звільненням посаді інспектора прикордонного контролю 2 категорії – перекладача 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Великий Березний» І категорії (тип Б) та має військове звання «молодший сержант». Так, наказом начальника Чопського прикордонного загону від 26 грудня 2019 року № 449-ОС відповідача прийнято на військову службу за контрактом у Державній прикордонній службі строком на три роки; відповідачу була виплачена одноразова грошова допомога після укладення першого контракту у розмірі 17 289 грн. Наказом начальника 94 прикордонного загону від 01 липня 2020 року № 333-ОС відповідача було звільнено з військової служби за підпунктом «д» пункту «2» частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через службову невідповідність) у запас ЗСУ без надання права носіння військової форми одягу. Крім цього наказом начальника 94 прикордонного загону від 03 липня 2020 року № 339-ОС відповідача також виключено зі списків особового складу загону, а також зазначено про стягнення грошової допомоги за перший контракт за 30 невислужених місяців, розмір якої становить 14 407,50 грн. В той же час з надлишково виплаченої грошової допомоги після укладення першого контракту ОСОБА_1 було відраховано у рахунок боргу належні йому до виплати суми у розмірі 10 430,44 грн, а відтак розмір такої склав 3 977,06 грн. Крім цього з відповідача підлягає стягненню сума вартості виданих йому предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, що становить 1 619,71 грн. Отже внаслідок нездійснення повного розрахунку з прикордонним загоном у ОСОБА_1 з`явилося відповідне зобов`язання з вимог законодавства щодо повернення коштів заборгованості у розмірі 5 596,77 грн. На підставі наведеного позивач просить задовольнити позов.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 цієї Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу (ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Отже, зазначеними нормами прямо передбачено, що військова служба є публічною службою, а згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Державної прикордонної служби України на контрактній основі.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктами 2, 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

У відповідності до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові № 818/1688/16 від 05 грудня 2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли у зв`язку з безпідставним отриманням грошового забезпечення відповідачем, який перебував на військовій службі, то цей спір є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 19, 186 ч. 1 п. 1, 258-261, 263 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

у відкритті провадження у справі за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з нездійсненням повного розрахунку з Чопським прикордонним загоном при звільненні з військової служби – відмовити у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи належить до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, але не пізніше закінчення строку карантину. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: Чепурнов В. О.