Рішення № 94336074, 20.01.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3402/20

Провадження № 2/242/174/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Фоміної Н.М., представника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальна громада міста Авдіївки Донецької області в особі Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, про визнання права власності на майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 12.08.2020 року, звернулися до суду із позовною заявою до ГО «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок», про визнання права власності на майно за набувальною давністю. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на початку 2000 року вони разом із дітьми, з причини повного руйнування їх власного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , залишилися без житла. За домовленістю з товариством мисливців та рибалок Ясинуватського району та Авдіївською міською радою, їм було надано для проживання будинок за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, за угодою, позивачі повинні були сплачувати послуги з електропостачання. Рішення Авдіївської міської ради № 169 від 02.06.1999 року, було виділено товариству рибалок та мисливців, земельну ділянку розміром 1127 м.кв., на якій розташований вищевказаний будинок. Сім`я позивачів складається з 6 осіб та вони мешкають у вищевказаному будинку майже 20 років. За весь цей час вони упорядковують будинок та присадибну ділянку, проводять необхідний поточний ремонт, поліпшують технічний стан будинку. За 20 років мешкання у вищевказаному будинку, відповідач втратив інтерес до будинку, ніколи не з`являвся в будинку, не проводив в ньому ремонт та взагалі не упорядковував та не клопотався про будинок. Таким чином, позивачі вважають, що вони фактично набули право власності на вищезазначений будинок. Просять суд визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.09.2020 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29.10.2020 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано з Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області інформацію: щодо цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , чи надавався дозвіл на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , якщо так, то коли та кому, за наявності надати відповідні дозвільні документи, чи було введено в експлуатацію будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , її цільове призначення (житлового чи то не житлового фонду), за наявності надати відповідні документи (погосподарські книги, акти введення в експлуатацію, договори на забудову земельної ділянки, документи, що підтверджують право власності чи то право користування, тощо), визнано явку позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання обов`язковою.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник позивачів ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні представник відповідача Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» Осуховський В.В. підтримав раніше поданий ним відзив на позовну заяву в якому зазначив, що будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у користуванні Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» і цей будинок є юридичною адресою організації. Відповідач підтверджує той факт, що дозволяв деякий час проживати у кімнаті будинку мисливці бездомним ОСОБА_2 та її одній дитині. Позивачі не надають до позовної заяви жодного доказу викладених в позовній заяві доводів щодо постійного проживання за вказаною адресою. Договорів оренди між позивачем та відповідачами не укладалося, їх реєстрація в домовій книзі не здійснювалася, рішення ГО «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» про надання тимчасового дозволу на проживання у вищевказаному будинку сторонніх осіб не приймалося. Натомість, 18 жовтня 2020 року на засідання організації було постановлено рішення про виселення сторонніх осіб з 18 листопада 2020 року з будинку мисливців. Крім того зазначив, що позивачі без належних підстав, шляхом зловживання довірою намагаються заволодіти не належним їм майном.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Територіальної громади міста Авдіївки Донецької області в особі Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області – в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Надав суду письмові пояснення з приводу позовних вимог, в яких звернув увагу суду правові позиції Верховного Суду, викладених в постановах від 19.09.2018 року у справі № 296/6949/17, від 27.09.2018 року у справі № 571/1099/16-ц та від 21.10.2018 року у справі № 683/2047/16-ц. Просить розглянути справу без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, відзив на позовну заяву та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 27.12.2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ясинуватському району Ясинуваського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 09.01.2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції в Донецькій області, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюбу 09.01.2010 року, про що складено відповідний актовий запис № 1. Після реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєно « ОСОБА_8 ».

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 05.07.2012 року, виданого виконкомом Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 06.10.2014 року, виданого виконкомом Відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції в Донецькій області, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 від 04.09.2017 року, виданого відділом у справах сім`ї, молоді та спорту Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, ОСОБА_2 має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей. Строк дії посвідчення до 07 червня 2019 року.

Згідно рішення Авдіївської міської ради № 169 від 02.06.1999 року, за Авдіївським первинним колективом мисливців і риболовів закріплено право користування земельною ділянкою площею 1127 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки виконкому Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області № 273 від 10.07.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але за даною адресою фактично не мешкають, тому що будинок самозруйнувався до 2000 року.

Відповідно до довідки виконкому Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області № 273 від 10.07.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , але за даною адресою фактично не мешкають, тому що будинок самозруйнувався до 2000 року.

Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 25.06.2020 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з дати народження обслуговується сімейним лікарем за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Донецька, буд. № 38.

Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 25.06.2020 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з дати народження обслуговується сімейним лікарем за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 01.07.2020 року, за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно довідки Авдіївського дошкільного навчального закладу загального типу № 6 «Казка» № 2 від 24.06.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працює у вищевказаному закладі на посаді двірника із 11.08.2008 року, її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Натомість фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно довідки дошкільного навчального закладу загального типу № 3 «Чебурашка» № 2 від 23.06.2020 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відвідував вищевказаний навчальний заклад з 17.08.2016 року по 30.08.2019 року, та має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні також досліджено інші докази надані позивачами, а саме: поверховий план будівлі, зведено-оціночний акт, квитанції за сплату житлово-комунальних послуг (а.с. 25-71), квитанції про сплату благодійних внесків (а.с. 72-76).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок», код за ЄДРПОУ № 24641413, є адреса: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Донецька, буд. № 38.

Відповідно листа № 14п/18 від 26.02.2018 року, голова ради Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» Осуховський В.В. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з проханням надати інформацію щодо власника та розміру земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відновлення документації, що стосується діяльності організації.

Згідно листа Міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївці ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 78/110-18 від 13.03.2018 року, відповідно до даних Державного земельного кадастру з урахуванням верифікації державник актів на право власності та постійного користування земельними ділянками та документів, що посвідчують право на земельні ділянки, розташовані на території м. Авдіївка, що зареєстровані до 01.01.2013 року, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні. Таким чином, вища значена земельна ділянка є землями комунальної власності Авдіївської міської ради.

Відповідно листа № 15п/18 від 27.02.2018 року, голова ради Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» Осуховський В.В. звернувся до керівника Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області з проханням надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1127 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для ГО «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок», відповідно до п. 1.1. рішення № 169 від 02.06.1999 року Авдіївської міської ради «Про закріплення права використання земельних ділянок підприємствами і організаціями міста за матеріалами проведеної інвентаризації. При цьому повідомив, що ділянка виділялася Авдіївській первинній організації мисливців і рибалок, яка згідно Статуту є структурним підрозділом юридичної особи ГО «Ясинуватська РО УТМР», що сплачувала земельні податки.

Відповідно до листа Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області № 01-16/0610 від 15.03.2020 року, ГО «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» було роз`яснено порядок звернення та перелік документів про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того в листі зазначено, що на теперішній час в м. Авдіївка відсутні детальний план та план зонування території частини міста з садибною забудовою, а п. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності № 226811442 від 05.10.2020 року, відомості про реєстрацію права власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , у вказаних реєстрах відсутня.

Згідно акту від 09.11.2020 року, складеного вулечкомом в присутності свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зі своїми дітьми, більше як 20 років проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Даний будинок відноситься до товариства мисливців та рибалок. Подружжя ОСОБА_8 господарюють в будинку з відома вищезазначеного товариства та міської влади м. Авдіївка. На протязі вказаного часу подружжя ОСОБА_8 , постійно підтримують будинок в належному стані, упорядковується як будинок, так і прибудинкова територія. Даний будинок в 2015 році, під час інтенсивного обстрілу м. Авдіївки з боку самопроголошеної «ДНР» отримав значні пошкодження, було вибито і частково зруйновано вікна в будинку та інші частини будинку. Всі відновлювальні роботи по приведенню будинку в придатний для проживання стан, проводила родина ОСОБА_8 .

Відповідно до листа Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка № 4478/01-15 від 04.01.20021 року та листа Відділу архітектури та містобудування Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка № 13-37/386 від 29.12.2020 року інформація щодо цільового призначення земельної ділянки, наявності дозволу на забудову земельної ділянки та введення в експлуатації будівлі за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року в своїй постанові у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) зазначила, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

В постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 3-87гс15 зроблено висновок, що норми статті 334 ЦК України не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.09.2020 року у справі за № 225/5271/18.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Безтитульне володіння – це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Суд звертає увагу, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , є територіальна громада Авдіївської міської ради, а користувачем вказаної земельної ділянки, за рішення Авдіївської міської ради № 169 від 02.06.1999 року, Громадська організація «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок».

Судом вживалися заходи щодо безпосередньої участі позивачів у справі та ухвалою суду від 29.10.2020 року визнавалася їх явка в судове засідання обов`язковою, в тому числі і з метою роз`яснення їм права на залучення Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області у якості співвідповідача у справі, натомість позивачі своїм правом не скористалися та жодних клопотань з цього приводу суду не надали.

Слід зауважити, що під час розгляду справи, суду не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження факту законності об`єкта володіння, тобто жодною із сторін у справі не надано доказів, що вищевказане нерухоме майно було побудовано на земельній ділянці територіальної громади Авдіївської міської ради відповідно до наданого дозволу на забудову земельної ділянки, вказану будівлю введено в експлуатацію та зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Поміж іншим, поза увагою суду не залишається і той факт, що сторони не заперечують те, що Громадська організація «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» за домовленістю з позивачами надало їм право для проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому, за угодою, позивачі повинні були сплачувати послуги з електропостачання. У зв`язку з чим, суд критично ставиться до доводів позивачів щодо набуття ними права власності на вищевказану будівлю за набувальною давністю, оскільки як вже зазначалося вище фактичне володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Крім того, на думку суду, вищевказані обставини зумовлюють і відсутність добросовісності у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 саме на момент заволодіння ними вищевказаною будівлею, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю.

Також слід зазначити, що згідно ч. ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як видно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок»: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Донецька, буд. № 38, що на думку суду, також може свідчить про наявність титульного володільця чи то користувача вищевказаної будівлі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ГО «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок» про визнання права власності на майно за набувальною давністю є необґрунтованими, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Громадської організації «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальна громада міста Авдіївки Донецької області в особі Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, про визнання права власності на майно за набувальною давністю – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачі:

1) ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання – АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_6 ;

2) ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання – АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_7 ;

Відповідач: Громадська організація «Ясинуватська районна організація українського товариства мисливців і рибалок», юридична адреса – Донецька область, м. Авдіївка, вул. Донецька, буд. № 38, код за ЄДРПОУ 246641413.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальна громади м. Авдіївка в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, юридична адреса – Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. № 5, код за ЄДРПОУ № 39831182.

Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2021 року.

Суддя Н.О. Хацько