Рішення № 94335943, 12.01.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2514/20

Провадження № 2/266/127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.

судового засідання – ОСОБА_1

за участю позивача ОСОБА_2 , представника відповідача – ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» - Сивоконь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про визнання дій неправомірними, стягнення витрат на придбання лічильника газу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя із позовною заявою до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», просив визнати дії відповідача щодо невиплати компенсації за придбання та встановлення лічильника обліку природного газу неправомірними та стягнути витрати на придбання лічильника у розмірі 1977,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що між ним та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» був укладений договір розподілу. Позивач є споживачем природного газу, а оператор ГРМ виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. 30 липня 2018 року позивач ,за власні кошти ,придбав лічильник обліку газу роторний «G1,6» №0141182. Згодом, між сторонами був укладений договір для подальшого монтажу обладнення та обліку споживання природного газу за місцем проживання позивача. Відповідно до акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 13.08.2018 року, що було складено між позивачем та відповідачем, лічильник роторний «G1,6» №0141182, було змонтовано в квартирі за місцем проживання позивача та опломбовано.

На підставі Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та у відповідності до ч.2 ст.3 вищевказаного Закону, позивач 03.03.2020 року звернувся до відповідача з заявою про відшкодування коштів за придбання вищевказаного лічильника обліку природного газу та надав всі необхідні для проведення відшкодування документи.

Листом від 10.03.2020 року відповідач повідомив позивача про те, що після встановлення Кабінетом Міністрів України порядку та розмірів компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу, надані позивачем документи будуть використані при вирішенні питання по суті.

У зв`язку з чим, позивач звернувся із вищевказаним позовом до суду та просив визнати дії відповідача, щодо невиплати компенсації за придбання та встановлення лічильника обліку природного газу неправомірними та стягнути витрати на придбання лічильника у розмірі 1977,60 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.06.2020 року було відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

30.06.2020 року представник відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» - Сивоконь О.В. надав до суду відзив в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що суперечать положенням законодавства України. У задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення у відповідності до заявлених вимог.

Представник відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» - Сивоконь О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, надала пояснення аналогічні відзиву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 77 ЦПК України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 13.08.2018 року, що було складено між позивачем та відповідачем лічильник обліку природного газу, заводський номер 0141182, було змонтовано в квартирі АДРЕСА_1 та опломбовано.(а.с.12).

Згідно накладної про виконані роботи, та фіскального чеку від 30.07.2018 року, загальна сума вартості лічильника та виконаних робіт по його встановленню складає 1977,60 грн. (а.с.15, 18).

Відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011 року № 3533-VI, визначено правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Статтею 2 вказаного Закону № 3533-VI передбачено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку.

13.05.16 року між ПАТ «Маріупольгаз» та ККП «УК «Приморська» було укладено договір № 8/851-2016 про проведення монтажних робіт з встановлення загальнобудинкового лічильника газу, його обслуговування та порядку проведення робіт з контрольного зняття показників загальнобудинкового лічильника газу та лічильників, встановлених індивідуально в квартирах споживачів (при їх наявності). Згідно п. 1.1. Договору № 08/851-2016, предметом договору є проведення ПАТ «Маріупольгаз» монтажних робіт по встановленню загальнобудинкового лічильника газу і його подальшого обслуговування за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с.46-47).

Згідно ст. 6 Закону № 3533-VI, в редакції, що діяла на момент встановлення загальнобудинкового лічильника газу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі до 01 січня 2018 року

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3533-VI, в редакції, що діяла на момент встановлення загальнобудинкового лічильника газу, у будинку АДРЕСА_2 фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території.

Згідно із пунктом 1 розділу 5 глави IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 4 розділу 1 глави X Кодексу газорозподільних систем визначено, що передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу.

Відповідно до пункту 4 «Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року № 620 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 46) (далі - Тимчасове положення № 620) встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку. Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідно до вищенаведених правових норм постачання природного газу має здійснюватися лише за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу, а оператор розподільної системи і балансоутримувач будинку (власник) зобов`язані врегулювати між собою говірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.

Крім того, відповідно до вищевказаних норм саме балансоутримувач зобов`язаний забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Укладення Договору № 08/851-2016 від 13.05.2016 року та встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу у будинку № 13 «А» по пр. Луніна у м. Маріуполі повністю відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до Закону № 3533-УІ, Кодексу газорозподільних систем, Тимчасового положенням № 620, не визначено обов`язку встановлення саме індивідуальних лічильників газу в кожній квартирі, в яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Таким чином, позивач у відповідності до закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» був забезпечений загальнобудинковим вузлом обліку природного газу у 2016 році.

Також суд звертає увагу ,що 20.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» від 21.12.2017 року № 2260- VIII, яким були внесені зміни та доповнення до Закону № 3533-VІ, в тому числі щодо встановлення населенню індивідуальних лічильників газу.

Так, згідно ч.2. ст.2 Закону № 3533-УІ (із змінами та доповненнями): «З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в поряду, визначеному статтю 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно ч. 2 ст. З Закону №3533-VІ (із змінами та доповненнями) «Побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити - встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.

Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) встановлюється Кабінетом Міністрів України, який по теперішній час не затверджений, що унеможливлює його реалізацію.

Для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), які встановлять лічильники протягом 2018 року, відповідна компенсація здійснюється протягом 12 місяців».

Згідно ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають звороти з часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в нормативно - правових актах, зокрема в Конвенції про захист прав і основних свобод людини (стаття7).

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року по справі №6-2705цс16 тільки підтверджує, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.

Отже, за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набрання законами або іншими нормативно - правовими актами чинності.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» від 21.12.2017 року №2260-УІІІ, що набрав чинності 20.01.2018 року, не містить вказівки про надання йому (або окремим його статтям) зворотної сили.

Тобто положення Закону № 2260-VІІІ не можна застосовувати до відносин, які склалися до 20.01.2018 року.

У зв`язку з вище викладеним, суд відмовляє в позовом ОСОБА_2 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про визнання дій неправомірними, стягнення витрат на придбання лічильника газу.

Керуючись ст.ст. 3,12,13,76,89,141,206,263,265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про визнання дій неправомірними, стягнення витрат на придбання лічильника газу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) , місце реєстрації: АДРЕСА_3

відповідач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», юридична адреса: м. Маріуполь, вулиця Миколаївська б.16, код ЄДРПОУ 03361135.

Суддя Федотова В. М.