Рішення № 94335255, 20.01.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

20.01.2021 227/3899/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

в жовтні 2020 року представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 11.10.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Цього ж дня, 11 жовтня 2010 року, відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 34000 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами договору , на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 14 вересня 2020 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 85146,03 грн, з яких: 50316,47 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 18084,92 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 16744,64 грн – нарахована пеня. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк». Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 85146,03 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем реєстрації відповідача копію рішення суду для відома.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Договір з «ПриватБанком» є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку».

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позичальника, відповідач підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався клієнт в заяві (а.с.18).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» між банком та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким останньому було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 дата відкриття 11 жовтня 2010 року термін дії 09/14, № НОМЕР_2 дата відкриття 03 квітня 2012 року термін дії 10/15 та № НОМЕР_3 дата відкриття 28 січня 2016 року термін дії 08/19 (а.с.16).

Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (пункт 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг).

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 11.10.2010 року здійснена операція старт карткового рахунку – НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт та збільшено його розмір до 1500 грн; 23.11.2010 року кредитний ліміт збільшено до 1700 гривень; 23.12.2010 року кредитний ліміт збільшено до 1700 гривень; 11.02.2011 року кредитний ліміт збільшено до 2100 гривень; 06.04.2011 року кредитний ліміт збільшено до 2500 гривень; 30.05.2011 року кредитний ліміт зменшено до 2280 гривень; 20.06.2011 року кредитний ліміт збільшено до 2900 гривень; 24.10.2011 року кредитний ліміт зменшено до 2000 гривень; 07.05.2012 року кредитний ліміт збільшено до 5000 гривень; 30.07.2012 року кредитний ліміт збільшено до 5500 гривень; 22.04.2013 року кредитний ліміт зменшено до 5160 гривень; 16.03.2016 року кредитний ліміт зменшено до 3773,31 гривень; 05.04.2016 року кредитний ліміт зменшено до 2000 гривень; 05.09.2017 року кредитний ліміт збільшено до 32000 гривень; 13.10.2017 року кредитний ліміт збільшено до 34000 гривень; 13.05.2019 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень (а.с.17).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, станом на 14 вересня 2020 року, становить 85146,03 грн та складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту – 50316,47 грн, заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України – 18084,92 грн та заборгованості по пені – 16744,64 грн (а.с.6-15).

Таким чином, із наданих документів встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього Кодексу, а саме положення про позику.

Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а тому, з нього на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 50316,47 грн та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України, у розмірі 18084,92 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, то суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Добропілля Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Також Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р., щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Тому банк був зобов`язаний скасувати пеню, нараховану на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, оскільки вони нараховані вже після 14 квітня 2014 року.

Таким чином у зв`язку з мораторієм на урахування штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, пеня в розмірі 16744,64 грн з відповідача стягненню не підлягає, так як з розрахунку заборгованості вбачається, що вона нарахована позивачем після 14 квітня 2014 року.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки, відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором від 11.10.2010 року, укладеним з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка включає в себе: 50316,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 18084,92 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України, що в загальній сумі складає 68401,39 грн.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 413,37 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-286 Цивільно – процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624-625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Добропілля Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 14 вересня 2004 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_5 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рахунок № НОМЕР_6 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.10.2010 року у загальному розмірі 68401,39 гривень (шістдесят вісім тисяч чотириста одна гривня тридцять дев`ять копійок), яка складається з 50316,47 гривень (п`ятдесят тисяч триста шістнадцять гривень сорок сім копійок) - заборгованості за простроченим тілом кредиту та 18084,92 гривень (вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири гривні дев`яносто дві копійки) - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Добропілля Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 14 вересня 2004 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_5 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рахунок № НОМЕР_6 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 413,37 гривень (чотириста тринадцять гривень тридцять сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення складений 20 січня 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

20.01.2021