Ухвала суду № 94334734, 21.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 761/43571/18

У Х В А Л А

21 січня 2021 р.м.Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Якименко-Шевчук Ю.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав частково недійсним,

в с т а н о в и в:

13.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ «Дельта Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав частково недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.08.2019 зазначена вище цивільна справа передана за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2020 у цивільній справі № 761/43571/18 відкрито провадження у даній справі.

20.01.2021 р. представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Якименко-Шевчук Ю.О. повторно звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просла забезпечити позов шляхом припинення стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» за договором №11096572000 від 15.12.2006 року у розмірі 447 196, 13 грн. (ВП №55409288).

Заява мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 11 липня 2018 р. укладеного між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “ФК “Довіра та гарантія” право вимоги за кредитним договором перейшло від ПАТ “Дельта Банк” до ТОВ “ФК “Довіра та гарантія”.

Предметом позову між ОСОБА_1 та ПАТ “Дельта Банк” в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ “ФК “Довіра та гарантія” є договір купівлі-продажу майнових прав від 11.07.2018 р. та додаток до нього, відповідно до якого загальна сума боргу за кредитним договором №11096572000 від 15.12.2006 р. - 3 140 869 грн. Даний борг складається із: простроченого тіла кредиту — 713685 грн. 50 коп., прострочених відсотків — 827 294 грн. 60 коп., тіла кредиту — 753 339 грн. 00 коп., відсотків — 846 550 грн. 30 коп.

Із листа №17.26-25/14 від 03.11.2020 р. Центральний ДВС у м. Вінниці Центрально-Захіного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вбачається, що наразі на виконанні і відділі ДВС знаходиться виконавче провадження №55409288 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №11096572000 від 15.12.2006 року у сумі 447196 грн 00 коп. Залишок боргу складає 432 054 грн. 51 коп.

В свою чергу, згідно з листа ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від 11 липня 2018 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» вимагає повернення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 140 869 грн. 00 коп., тобто повернення всієї суми, яка передбачена договором купівлі-продажу майнових прав від 11 липня 2018 р. та додатками до нього.

Таким чином, ТОВ “ФК “Довіра та гарантія” у своєму листі не врахувала тієї обставини, що вже проводиться стягнення заборгованості за кретидним договором №11096572000 від 15.12.2006, а тому представник позивача, щоб уникнути подвійного стягнення за одним борговим зобов"язанням просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» 11 липня 2018 року звернулась до позивача ОСОБА_1 з листом в якому повідомила, що його кредитором за кретидним договором №11096572000 від 15.12.2006 з 11.07.2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та просить перерахувати кошти у розмірі 3 140 869 грн. 00 коп., що відповідає розміру його поточних зобов"язань за зазначеним вище кредитним договором.

Постановою про заміну (доповнення) реєстраційних даних Центрального відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 31.07.2020 (виконавче провадження № 55409288) внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість назва: ПАТ "Дельта Банк" заначено назву: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Як вбачається з листа Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці від 03.11.2020 № 17.26-25/14, на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у м. Вінниці перебуває виконавче провадження № 55409288 по виконанню виконавчого листа № 2-4061-2010, виданого 28.09.2010 Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором споживчого кредиту № 11096572000 від 15.12.2006 в сумі 447196,13 грн. Залишок боргу складає 432054,51 грн.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише вказує на те, що суд має запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести належність засобу забезпечення позову фактичним обставинам правового відношення сторін.

Наведені позивачем обставини, на думку суду, не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів.

Наразі заявником не надано достатньо доказів на підтвердження свого припущення, щодо можливості вчинення відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» дій, спрямованих на здійснення подвійного стягнення за одним і тим же зобов`язанням, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення заявленого позову (постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» за зазначеним вище кредитним договором заборгованості у розмірі 3140869 грн. 00 коп.)

Суд не бере до уваги лист ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від 11.07.2018 р., оскільки він не являється належним доказом, так як не містить інформації, що на момент звернення представника позивача до суду з заявою про забезпечення позову, відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь відповдача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 3140869 грн. 00 коп.

Суд повторно звертає увагу представника позивача, що посилання на потенційну можливість подвійного стягнення без наведення відповідного обґрунтування із посиланням на конкретні докази не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником вчасно, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, оскільки зобов`язання залишається невиконаним.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Якименко-Шевчук Ю.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав частково недійсним.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: