Ухвала суду № 94333395, 22.01.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-ві/760/3/21

В справі № 760/28584/20

У Х В А Л А

22 січня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід головуючому в справі - судді Ішуніній Л.М., суд

В С Т А Н О В И В :

Заявник - Громадська організація «Україна проти свавілля чиновників» звернувся до суду з заявою, підписаною її Президентом Василевичем В.С., про відвід головуючому в справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист честі, гідності та ділової репутації - судді Ішуніній Л.М.

Посилається на те, що позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту, однак внаслідок власних неправомірних дій та зацікавленості у її розгляді була прийнята головуючим до провадження.

Крім того, суддя Ішуніна Л.М. знаходиться з ним, як з громадським діячем з твердою антикорупційною позицією, у вкрай неприязних стосунках, а тому з метою попередження сумнівів у її об`єктивності та неупередженості при розгляді справи вона має бути відведеною.

Ухвалою суду від 19 січня 2021 року відвід визнано необґрунтованим.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Дослідивши обставини, приведені в заяві, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід, виходячи з наступного.

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

В контексті приведеного слід зазначити, що в заяві про відвід, значній за своїм обсягом, взагалі не приведено будь-яких обставин, які б могли свідчити про необ`єктивність чи упередженість судді, а сама заява звелася до цитування норм закону, власної характеристики заявника та іншої інформації, яка не стосується обставин його звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не можуть бути підставою для відводу.

Виходячи з цього, підстави, викладені заявником в обгрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його незгодою з процесуальними діями головуючого в справі при відкритті провадження в ній, а тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід головуючого в справі судді.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід головуючому в справі - судді Ішуніній Л.М. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва